Закарпаття: розвіяний міф про «італійську мрію»

Закарпаття: розвіяний міф про «італійську мрію»

16.12.13 09:52 0 413
Тема заробітчанства актуальна і важлива для нашої країни. «Чому?» – запитаєте ви. Відповідь дуже проста: мало не кожна друга сім’я в Україні заробляє гроші поза її межами. Не виняток у цьому і Закарпаття, а навпаки – лідер. Географічне положення нашого краю сприяє цьому. Жителі області залюбки їдуть працювати за кордон.

Приятелька моїх батьків, жителька Ужгорода пані Катерина, вирішила податися до Італії. Мала там знайому, яка згодилася допомогти їй з роботою. З горем навпіл зібрала потрібну суму, оформила візу – і ось казкова країна як на долоні. Та не так сталося, як гадалося. У цьому чужому світі близькі люди стають чужими. Знайома не поспішала допомагати з роботою. Більше того, вимагала ще й немалу матеріальну компенсацію. Коли пані Катерина зрозуміла, що чекати на допомогу доведеться довго, а надіятися нема на кого, у жінки почалися проблеми із нервовою системою. Гроші, позичені під проценти, позбавили її сну та спокою. Біда не змусила себе довго чекати: у неї стався інсульт. Хвора, без будь-яких засобів для існування, не маючи права проживання у цій країні, вона опинилася у шпиталі. Так сталося, що історію цієї жінки надрукувала одна місцева газета в Італії. Після виходу публікації сестри-василіанки одного з монастирів взялися допомагати хворій. Кожного дня протягом місяця вони відвідували її, бо жінка потребувала тривалого лікування та довгої реабілітації. Правдами і неправдами добилися того, що затрати на місячне перебування у шпиталі взяв на себе Червоний Хрест.

Медики порекомендували пані Катерині на деякий час залишитися в Італії, бо цього вимагав стан її здоров’я. Сестри вирішили забрати її до монастиря і там піклуватися про неї. Їхнє милосердя викликає повагу.

Тепер після всього, що з нею трапилося, жінка часто повторює: «Знаю твердо, що Бог є!» Близько чотирьох місяців ці чужі для неї люди надавали їй потрібну допомогу. Кожен день, проведений там, був її маленькою перемогою. Тим часом рідні в Україні шукали виходу зі складної ситуації. Одна благодійна організація в Італії згодилася доправити пані Катерину додому.

У цьому випадку все життя людини перевернулося через безглузді гроші. Пізніше, аналізуючи все, жінка картала себе: могла прожити і без цих гірких заробітків. Бо думала, як і інші, що в Італії чудесно живеться, тому що там Європа і гроші самі летять у руки. Тяжко знайти крайніх у цій історії – в кожного своя правда. Прикро за приятельку, яка залишила в біді, прикро за країну, котра не дозволяє простій людині достойно заробляти на своїй землі. Історія ця розвінчує міф про солодке життя заробітчан у світі та легкість, з якою жінки бальзаківського віку втілюють у реальність «італійську мрію».

Христина БІКЛЯН

«Карпатський Об’єктив»
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)

КОМЕНТАРІ