Антон Санченко – письменникам: Скромніше треба бути,панове

Антон Санченко – письменникам: Скромніше треба бути,панове

12.01.15 10:06 0 418
Іноді літератори починають просторікувати, хто з сучасних письменників увійде в канон і взагалі, кого згадають хоча б через десять років після останньої книжки. Проте таким сучасникам потрібно бути скромнішими. Адже навіть якщо в канон потрапить будь-хто з нинішніх літераторів, це ще не значить, що хоч хтось буде їх читати.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав український письменник, видавець, перекладач Антон Санченко.

Відтак, він навів кілька прикладів:

1. «Мобі Дік» Германа Мелвілла визнано найцитованішим романом 20 століття. Між тим у 19 столітті роман вважали провальним, за 40 років з дня його публікації до смерті автора було продано щось близько шести тисяч примірників. Сам Мелвілл вважав себе послідовником письменника Р. Дана, присвятив йому одну главу свого «Білого бушлата». Ви щось чули про цього автора? А він точно був властитель дум і кадидат на вічність в очах сучасників.

2. Михайло Лермонтов, якого я ніжно люблю за фразу «чесні контрабандисти» з повісті «Тамань», котру називають «перлиною російської літератури», був для сучасників автором однієї книжки – роману в новелах. Цю фразу, як мені здається, він поцупив у Фенімора Купера, бо був начитаним гусаром, але це не доведено.

Цікавіше інше. У княжні Мері в образі розжалуваного в солдати Грушницького він вивів карикатуру на автора, який насправді купався в популярності серед сучасників – Бестужева, котрий писав під псевдонімом Марлінський – зісланого на Кавказ декабриста. Від його писань пишали усі тодішні дами, і думаю, що княжна Мері теж. Ви читали його бестселлер «Амалат бек»? Ні? Дивно.

3. Українська література, звісно, ласкавіша до своїх авторів і живе за принципом «у хазяйстві все згодиться». 80% Євген Гребінка написав російською, однак росіяни про нього успішно забули, навіть те, що він написав їм романс «Очи чёрные», а українських школярів досі мучать ним в школі, а студентів – у виші. Бо наш, ми своїх не кидаємо. Те ж зауваження стосується і Марка Вовчка. Тому не здивуюся, якщо в канон потрапить будь-хто з нині сущих літераторів, але це не значить, що хоч хтось буде їх читати, а не шукати в гуглі «короткий виклад».

4. Всього лише через 20 років незалежності, цитуючи нищівні слова Бєлінського про «Шевченку», мені вже доводиться пояснювати молодим людям, що то за Бєлінський такий. А Шевченко якось живий, непогано почувається і, певен, що переживе й пам’ять про ще одного свого хулителя – Бродського. А, може, й саму Нобелівську премію.

«Скромніше треба бути, панове літератори, смиренніше. Вічність – дама з причудами», – додав Антон Санченко.

Про це повідомив ZIK
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Івано-Франківщина: в ...
Наступна новина: За крадіжку з могили двом ...

КОМЕНТАРІ