Абсолютна більшість населення України вже відчула на собі наслідки фінансово-економічної кризи: 33% – дуже серйозно, ще 46% – певною мірою. Не відчули на собі наслідків кризи 16.5%. Найменше поки що відчули її мешканці села та Західного регіону. Найбільше – жителі великих міст у промислових регіонах. Найбільшою мірою люди відчувають загальне зниження рівня життя (64%), зростання цін на житлово-комунальні послуги (53%), зменшення заробітної плати (27%) та несвоєчасну виплату зарплат, пенсій, стипендій (21%). Неможливість отримати у банку свої депозити зазначили 16% опитаних, розплатитися за кредитом – 13%, купити валюту – 11%. Втратили останнім часом роботу 10%, були відправлені у примусову відпустку теж 10%, ще 9% працюють за скороченим часом. Були обмежені соціальні виплати на місці роботи у 7% опитаних. У зв’язку з фінансово-економічною кризою найбільше люди бояться: зростання цiн на продукти та предмети найпершої необхідності (59%), зменшення заробiткiв, зниження рiвня життя (49%), затримання зарплат, пенсiй та стипендій (35%), втрати роботи (31%), безладдя в країні, хаосу (31%), розгулу злочинностi (30%). Вагомим є також страх зимового холоду в квартирах (25%), голоду (20%), неможливості купити потрібні ліки (17%), погіршення стосунків між людьми (16.5%), масових вуличних заворушень (15.5%), обмеження можливостей забезпечення дітей (12%) та неможливість сплатити за їхнє навчання (8%), неможливості розплатитися з кредитом і втрати майна (11%), втрати внесків у банках (10%), встановлення у країні диктатури (7%). Жодних страхів у зв’язку з фінансово-економічною кризою не мають менш ніж 4% опитаних. Вважають реальною для себе перспективу стати безробітними 41% серед усього населення, а серед працюючого – 56%. У разі втрати роботи 28.5% будуть згодні на будь-яку роботу, 20% шукатимуть роботу за фахом, а 25.5% – високооплачувану роботу, не залежно від фаху. Окрім цього, 6% подадуться заробляти гроші у "ближнє" чи "далеке" зарубіжжя, 5% займуться індивідуальною трудовою діяльністю (виготовленням речей, ремонтом тощо), 4% спробують завести власну справу, 1% займеться перепродажем речей, а 2.5% можуть піти і на незаконну діяльність. Нічого не збираються робити у разі втрати роботи і жити на державну допомогу чи на кошти сім’ї, родичів зовсім небагато – по 4%. Ще менше тих, хто організовуватиме акції масового протесту (3%). У разі втрати роботи значна частина населення згодна тимчасово працювати на громадських роботах: 23% на будь-яких і ще 32% у разі, якщо такі роботи будуть добре оплачуватися. Населення виявило дуже низький рівень довіри до банків: повністю довіряє цим фінансовим установам 1% і ще 16% переважно довіряють. Зовсім не довіряють банкам 35%, ще 32% переважно не довіряють. Найкращий спосіб збереження заощаджень, на думку населення, це зберігання грошей вдома у гривнях (21%), купівля нерухомості (19%) чи зберігання грошей вдома у валюті (14%). Певна частина населення вважає, що для збереження грошей найкраще – це придбати землю (12%), продукти тривалого збереження чи якісь речі тривалого користування (8%) або коштовності, золото, антикваріат (7%). Зовсім незначна частина населення вважає, що найкраще зберігати гроші у банках: у гривнях – 3.5%, у валюті – 2%. Переважна більшість населення України (44%) не вірить, що українська влада зможе впоратися з фінансово-економічною кризою. Вірить у спроможність влади 26%, і ще 29% вагаються з певною відповіддю. Щодо спроможності Росії і країн Заходу впоратися з фінансово-економічною кризою, то думки населення України поділилися: третина (35%) вважає, що краще з кризою справиться Росія, майже стільки ж (32%) покладаються на країни Заходу, а третина певної відповіді дати не змогла. У суспільстві дещо переважає (40%) думка, що потрібно будь-що зберігати порядок, мир та злагоду. Протилежної позиції – що потрібно активно протестувати проти погіршення умов життя – тримається 36% (решта 24% не визначилася). Особисто готові взяти участь у мітингах та демонстраціях протесту значна кількість населення: 9% – у будь-якому разі, а 44% – у залежності від того, за що і проти чого будуть ці акції. Натомість майже третина населення (30%) у будь-якому разі не братиме участь у жодних мітингах і демонстраціях. Основні причини, що можуть спонукати людей особисто вийти на вулицю з протестом, мають економічний характер: різке погіршення рівня життя (36%), зростання цін на продукти харчування та предмети першої необхідності (30%), несвоєчасна виплата зарплат, пенсій, стипендій (22%), зростання плати за комунальні послуги (19%), відключення опалення у будинках (14%). Причинами для вияву протесту можуть також стати недієздатність Верховної Ради та нескінченні чвари політиків (11%), зростання плати за проїзд у міському транспорті (8.5%), вилучення банками майна за несплату кредитів (7%) та неповернення внесків банками (6%), утиски демократії (6%). Значно менше готові вийти з протестом, якщо політики вирішать відмінити президентські вибори і обирати Президента у Верховній Раді (4%) чи якщо будуть переслідувати когось із політиків (2%). У порівнянні з груднем 2008 року середній дохід на душу населення зріс із 956 до 1228 гривень. Водночас дещо зменшилася кількість тих, хто відносив себе до середнього майнового стану: з 49% до 46%. Натомість дещо збільшилася кількість тих, хто відносив себе до майнового прошарку нижче за середній: з 39% до 42%. А кількість тих, хто відносив себе до найнижчого майнового прошарку, залишилася незмінною: 10%.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://zgroup.com.ua/
Попередня новина: Діти певних категорій віком ...
Наступна новина: 21 січня на Чернечій горі ...
Какие заболевания лечит врач-невролог? Почему важно обращаться к профессионалам?
Карбамід: ефективне добриво для сучасного землеробства
Почему пептиды Хавинсона набирали популярность?
Стоматологія у Вільнюсі для тих, хто цінує якість