Кризу скасовано! Переглядаємо стосунки з грошима

Кризу скасовано! Переглядаємо стосунки з грошима

06.02.09 10:00 0 2001
Криза може „втопити”, а може зробити більш сильними й заможними — якщо вистачить мудрості прийняти зміни і використати можливість переглянути та впорядкувати свої витрати. На противагу чорнушним прогнозам і психологічному пресингу, стверджуємо: економічна криза — не кінець світу і навіть не кінець грошей у гаманці. На противагу „чорним” економічним прогнозам і психологічному пресингу на кшталт „далі буде гірше”, стверджуємо: економічна криза — це не кінець світу і навіть не кінець грошей у гаманці.
Криза може зробити більш сильними й заможними — за умови, що вистачить мудрості сприйняти зміни суто як зміни, як можливість переглянути свій бюджет і впорядкувати витрати. Таке марудне, на перший погляд, заняття може виявитися цікавим і корисним. Хтось відкриє додаткові грошові джерела. Хтось перегляне спосіб життя. І все це — на краще.

Налаштувати голову

Наша мета: знайти резерв у межах нинішньої суми доходів. І змінити сальдо свого бюджету так, щоби нагородою за зусилля стала можливість провадити забезпечене життя — тепер і в майбутньому. Для цього слід відкоригувати сприйняття як мінімум двох речей.
Річ перша: необхідність економити. Нам нав’язали стереотип, що економія — це біль. „Ми надто рано починаємо пов’язувати задоволення з покупками, а неприємні відчуття — з необхідністю від них відмовлятися”, — констатує у британському журналі „Економіст” Брайан Трейсі, фінансовий оглядач, один із гуру з досягнення особистої фінансової свободи. Його порада проста: варто перетворити процес економії на задоволення, а для цього слід поставитися до нього, як до гри. Призовий фонд забави — від кількох до кількох десятків і навіть сотень гривень у день, залежно від рівня життя. Щонайменше — 10% щомісячного бюджету. Загалом, шкірка вичинки варта.
Річ друга: необхідність звузити вибір. Соціолог Баррі Шварц, один із засновників всесвітньо відомої імперії моди „Кельвін Кляйн”, у своїй книзі „Парадокс вибору” зазначає, що людині дуже важко почуватися задоволеною через надлишок товарів і послуг. Завжди знайдеться річ, яка в чомусь краща від уже вибраної — у дизайні, функціональності, співвідношенні цього всього з ціною тощо. Тож хробачок точитиме й точитиме... Якщо ж привчити себе обирати, скажімо, серед п’ятьох видів продукції, то можна поцілити одразу трьох зайців: знайти прийнятну для себе річ, отримати задоволення від покупки і заощадити. Отже, раціональний підхід до використання грошей полягає в тому, щоби вибудувати собі „рамки” видатків.

Зважитися на план

Є витрати, на розмір яких ми кардинально вплинути не можемо. А є такі, що залежать від щоденних рішень. Особистий і родинний бюджет прийнято розраховувати за чотирма статтями. Обов’язкові видатки — оплата житла (комунпослуг), навчання, дитсадка чи школи, кредитні зобов’язання. Головні — їжа, ліки, транспорт, одяг, мобільний зв’язок, Інтернет, заняття в клубах і гуртках, ведення домашнього господарства, кишенькові гроші. Вільні витрати — кіно, театри, книги, розваги, подарунки, прийом гостей т. ін. Резерв — суми, які відкладаються на крупні покупки чи екстрені потреби.
Щоби зрозуміти, як розподіляються гроші, слід проаналізувати свої витрати упродовж 4-6 місяців. Фінансовий план дозволить побачити, що можна скоротити, а від чого й відмовитися. Скороченню підлягають: спонтанні витрати —100%, розваги, подарунки — 50%, господарські потреби — 50%, одяг — 50%, транспорт — 40%, зв'язок — 30%, харчування — 20%. І хоч здається, що рахунок іде на копійки, економія в середньому складає 25-40% звичних видатків, зауважує Алія Бахтіна, фінансовий аналітик, керівник компанії „Алхімія фінансів”.

Знайти резерви

Найпростіший приклад. Купуючи не фасовані, а розвісні крупи й борошно, ми платимо менше на 10%. Беручи не по кілограму, а гуртом (5-10 кг), заощаджуємо ще 10-15%. Відмовляючись від півфабрикатів, маємо 20% економії. Аналізуючи, як пілотний, власний бюджет, ми отримали 100 грн. можливої економії за тиждень тільки на харчуванні. Щоправда, порахувати виявилося простіше, ніж потім цього плану дотримуватися. Експерти радять опановувати ощадну систему поступово: зменшити якийсь один вид видатків, а тоді братися за аналіз і зміну наступного. І так, допоки не переберете всі витрати.
Приємність гри з кризою полягає не лише в тому, що в кишені „заводяться” грошенята. Ця методична і скрупульозна робота може постійно дарувати нематеріальну радість. Якщо зорганізувати перегляд фільму з друзями вдома, а не йти в кінотеатр. Якщо гуляти парком, замість того, щоби влаштовувати посиденьки в кафе. Якщо обідати в офісі, складаючись і пригощаючи одне одного домашніми стравами. А читати і слухати музику, обмінюючись книжками і дисками. Адже позитивні емоції, казав іще в 1752 році класик економічної філософії Адам Сміт, привертають статки.

Наталія КУШНІРЕНКО

„Боремося за кожну копійку”
Костянтин БОРОДАЙКО, директор будівельної компанії „Гаразд Україна”:

— Будівельна галузь переживає природний відбір: хто має більший „жировий запас”, додаткові джерела доходу, той залишиться на ринку. Наразі не ведемо мову про розвиток. Тільки про завершення проектів. Ситуація дуже важка, якщо чесно. Ми боремося, як і всі, за кожну копійку. По деяких напрямах змушені були зменшити людям зарплати. Якщо раніше стимулювали наших працівників — ті отримували житло за рахунок фірми, — тепер не можемо собі дозволити цього. Є маса речей, на які доводиться йти, щоби втриматися на плаву...

„Можна було би вижити, якщо б не кредит...”
Василь ІВАНОЧКО, директор видавництва „Лілея-НВ”:

— Дуже неприємний психологічний тиск, пов’язаний з кризою. Що стосується родини, то про всяк випадок ми перестрахувалися: купили продукти гуртом. Зробили стратегічний запас десь на півроку — крупи, борошно, олія. Пам’ятаю, що бабця моя по війні мала подібний: два ящики сірників і один — мила...
У видавництві — складна ситуація. В 3-4 рази впав продаж книг. Поки що я призупинив „романтичні” проекти, обмежуюся виданням кон’юнктурної, комерційно успішної літератури. І можна було би вижити, якщо би не кредит на придбання офісу. Доларовий. Сума, яку треба повернути, зросла вдвічі. Якщо курс ще зросте, буде кінець. Якщо офіс заберуть, змушений буду лишити видавничий бізнес.

„Треба” переважає „хочу”
Ірина ТУРЧАК, директор туристичної агенції „Довіра ІФ”:

— Поняття „треба” віднедавна переважає „хочу”. Відмовляюся від незапланованих, спонтанних покупок, керуюся передовсім потребою. Хоча, як і раніше, „балую” себе, тільки меншою мірою. Догляд за собою, якісна косметика, манікюр — це ті речі, від яких не відмовлюся ні я, ні чоловік, ані діти. Як і від гобі — малювання, занять спортом. Ми, дорослі, звісно ж, відчуваємо кризу, ну а діти — ні, та й, зрештою, не повинні.
Від яких видатків відмовимося, якщо виникне потреба? Від забаганок у їжі. Від ресторанів: із задоволенням частіше будемо збиратися вдома. Від далеких подорожей: замінимо їх мандрами Україною, в межах Прикарпаття. А загалом збережемо стиль життя. Негаразди, якщо їх ігнорувати, — є таке правило — зазвичай проходять повз нас.
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: Сільські голови та ...

КОМЕНТАРІ