Чоловік ходить до євангельської церкви Живого Бога. Живе на початку села. Воно за 33 км від райцентру Тлумач. Автобус до Мостища курсує двічі на тиждень: у середу та суботу. У ці дні місцеві їздять до міста на базар, скупляються на тиждень продуктами.
— У нас сто дворів, сорок із них належить сектантам, — розповідає сільський голова 44-річна Наталя Фотуйма. —У них багато дітей — щонайменше п’ятеро, а так і по 14 може бути. Завдяки їм у селі народжуваність велика.
— Взагалі-то вони — добрі люди, працьовиті, але дивні трохи, не хочуть дітей до школи пускати. Навіть від державних соціальних допомог відмовляються. Переконані, що виховати нащадків їм Бог поможе.
Працівники сільради, вчителі щотижня обходять будинки сектантів, просять батьків навернути дітей до парти. Та до школи щодня ходять лише учні початкових класів, старшокласники — не частіше разу на тиждень.
— У них багато дітей, тому старших лишають удома за меншими дивитися. А ми ж переживаємо, бо відповідаємо за учнів, — каже завуч школи у сусідньому селі Будзин 45-річна Світлана Артемів.
Із секретарем сільради 33-річною Вірою Ковбас ідемо провідати вірян. Їхні низькі хатини — цегляні або глиняні — розміщені поряд. У оселях немає електрики, підлоги, миряни не купують лакованих меблів, дзеркал.
— Жінки переважно вдома сидять, дітей глядять. А чоловіки їздять на роботи до Києва. На працю їх беруть із радістю, бо вони не п’ють і не сачкують, — каже Ковбас.
Великий трикімнатний будинок Петра Луцького стоїть окремо від інших вірян. Його сім’ю відлучили від товариства, бо чоловік зловживав алкоголем. Луцькі мають світло, меблі й підлогу. У родині 10 дітей.
Його дружина, 43-річна Ольга, ніде не працює. Петро час від часу їздить на заробітки до обласного центру. Працює на будівництві. Як і дружина, закінчив дев’ять класів.
Чоловік радо запрошує до хати. У спальні бавляться діти. Побачивши незнайомих, ніяковіють, мостяться рядком на бамбетлі. На дівчатках рожеві хустини — усі жінки, віруючі в Живого Бога, повинні ходити з покритою головою.
Хто з вас до школи ходить?
Двоє дівчаток ховаються за спину матері.
— Та малі ходять до першого класу, файно читають уже, — каже Ольга. — Вони навіть дуже хочуть вчитися. А старший сачкує. Йому 16 років. Але він сі бідака наробе, вон поїхав людям кіньми помагати, копійку якусь принесе.
На порозі спальні стоїть найстарша донька Луцьких, Оксана. Їй 19, ніде не вчиться і не працює. Допомагає по господарству.
Ви вже заміжня?
Дівчина червоніє.
— Ще нє, поки дома, — відповідає за дочку Петро. — Але вже думаєм про віддаванє, то вже такий вік. У нас дітей віддають і в 17 років. Щоби молодь йшла у сім’ю, а не розпусту чинила. Нам не можна, так як вашим, здибатися по ночах, ходити на дискотеки. Наші здибаються на дорозі вдень, поговорять собі, так два роки, а потім женимо, — дивиться на дівчину. — Нашо її давати десь ся вчити, дома сидить, діти бавить, шиє, а що зараз із тої науки є? Роботу й так знайти не можна, а скільки грошей на то навчання піде.
Від оселі Петра йдемо далі в село. На подвір’ях багато дітей. Побачивши нас, кидаються навтьоки.
А до школи ходите?
— Як час є, то йдем, але взагалі то нє, бо маєм роботу, — вигукує хлопчик у темно-сірому светрі й чорній в’язаній шапці.
Підходимо до крайнього обійстя. Із столярні виходить 50-річний Богдан.
— Ми живемо скромно, тому не любимо публічності, просив би мене ніде не згадувати, — каже чоловік, до хати провести відмовляється.
Йдемо до сусідів. На вулиці біля криниці пере дівчина. Побачивши незнайомих, хутко збирає мокрий одяг, пластмасові миски й тікає до хати.
Поряд живе сім’я Грабовських, у них дев’ятеро дітей. Люди просять піти з подвір’я і не фотографувати.
— Далі ходити не варто. Тут ніхто нічого не розказуватиме, — каже Віра Ковбас. — І до школи їхніх дітей ніхто ходити не заставить, бо їм цього не треба.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://gazeta.ua/
Попередня новина: Зіпсоване свято
Наступна новина: Школу в Млинівському районі ...
Цікаві факти про iPhone 16
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві
Программа '12 шагов': поддержка и восстановление с клиникой "Stop-зависимость"