Однією з ключових переваг членства України у цій торговельній ООН мало стати збільшення експорту українських товарів до країн членів СОТ за рахунок спрощення режиму доступу українських товарів на ці ринки. Саме в умовах, світової економічної кризи найбільш помітно мав проявитися ефект від членства в СОТ, нівелювавши об‘єктивні чинники зменшення експорту українських товарів.
І ефект від вступу до СОТ спрацював повною мірою. Незважаючи на кризу, що ввійшла у найактивнішу фазу у 2008 році, в торгівлі з країнами світу без врахування країн СНД, основні торговельні партнери якого не є членами СОТ, обсяги українського експорту товарів в 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшились на 40,7% або на 12 млрд. 501,8 млн.дол. і склали 43 млрд. 183,3 млн.дол.
Збільшення обсягів експорту товарів у 2008 році відбулось, в першу чергу, за рахунок збільшення експорту продукції металургійного комплексу - у 1,3 рази (на 6 млрд. 856,4 млн.дол). Таке збільшення можна пов'язувати із припиненням квотування експорту української металопродукції на ринку ЄС після вступу до СОТ. Крім цього, були скасовані антидемпінгові заходи щодо імпорту карбаміду українського походження в країни ЄС, що дало змогу поставляти цей продукт на ринок ЄС.
Експорт товарів та послуг до країн-членів Європейського Союзу, який є найбільшим торговельним партнером України, збільшився у порівнянні з 2007 роком на 31,4% або на 5 млрд. 304,9 млн.дол. і склав 22 млрд. 178,0 млн.дол.
Обсяг зовнішньої торгівлі товарами та послугами з США зріс у 1,7 рази і склав 5 млрд. 728,2 млн.дол, в тому числі експорт зріс у 1,7 рази і склав 2 млрд. 500,5 млн.дол.
Збільшення експорту товарів також відбулося по всіх географічних напрямках: до країн Азії - в 1,5 рази; до країн Африки - в 1,4 рази; до країн Америки - у 1,5 рази; до країн Австралії та Океанії - у 4,1 рази.
Таким чином, про збільшення обсягів українського експорту до країн-членів СОТ можна говорити як про підтверджений факт, який максимально нівелював негативний вплив світової фінансової кризи.
Слід визнати, що й обсяги імпорту до середини 2008 року суттєво збільшились. При цьому, опоненти вступу України до СОТ часто приводять збільшення обсягів імпорту після вступу до організації, як один з ключових аргументів проти членства нашої держави в СОТ та називають його чи не однією з головних причин падіння обсягів національного виробництва. Проте, аналіз подій останніх років у зовнішньоекономічній та фінансовій свідчить, що набуття членства у СОТ було далеко не ключовим фактором, який вплинув на збільшення обсягів імпорту.
По-перше, на момент вступу до СОТ (16 травня 2008 року) Україна фактично вже працювала в умовах членства в організації з 2005 по 2008 роки внаслідок лібералізації імпортного режиму, проведеної Урядом у 2005 році, а також поступового введення зовнішньоторговельного режиму максимально наближеного до умов роботи в рамках СОТ.
По-друге, важливе значення для збільшення імпорту, в першу чергу, великої групи споживчих товарів мало суттєве збільшення обсягів як зовнішнього валютного кредитування української банківської системи, так і внутрішнього роздрібного кредитування.
По-третє, саме навесні 2008 року розпочався процес укріплення або ревальвації гривні до основних валют світу, що також стимулювало зростання обсягів імпортних операцій. Останні два фактори відігравали вирішальну роль у збільшенні обсягів імпорту, зокрема, одразу після набуття повноправного членства у СОТ і до початку фінансової кризи.
Одним з ключових політико-економічних наслідків вступу до СОТ стало офіційне відкриття переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС. Формат та наповнення майбутньої ЗВТ буде спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Водночас майбутня ЗВТ буде базуватись на домовленостях, досягнутих у рамках багатостороннього переговорного процесу, а також результатів двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до СОТ. За цей рік відбулась низка раундів переговорів, що значно наблизили сторони до підписання зазначеної угоди.
Важливим здобутком членства у СОТ є участь України у переговорах триваючого раунду «Доха-Розвиток» (Doha Development Agenda), який продовжується вже восьмий рік, та можливість відображення у фінальному документі зазначеного раунду права України як країни, що нещодавно приєдналася до СОТ отримати певні преференції щодо зобов'язань по раунду «Доха - Розвиток».
Після вступу до СОТ у 2008 році Україна приєдналась до групи країн-членів СОТ, що нещодавно вступили до СОТ (RAM/VRAM - Recently acceded members/Very Recently acceded members). Серед основних преференцій, що розповсюджуються на зазначену групу країн є:
* відсутність зобов'язань зі скорочення загальної сукупної підтримки сільського господарства;
* відсутність зобов'язань про скорочення тарифів на сільськогосподарські товари;
* відсутність часових графіків майбутніх скорочень тарифів та сукупної підтримки;
* відсутність зобов'язань зі скорочення тарифів з доступу до ринку несільськогосподарських товарів.
Рік членства у СОТ показав, що Україна має такі зобов'язання, які залишають їй набір інструментів необхідних для захисту внутрішнього ринку та регулювання імпорту, включаючи державну підтримку економіки. За цей період було прийнято низку законодавчих та нормативних актів, що стосуються зовнішньоторговельної сфери, які відповідали прийнятим зобов'язанням і правилам СОТ та не спричинили подання позову до органу з врегулювання суперечок від жодного члена СОТ.
При цьому, проявились і сфери, в яких спостерігається відсутність активних дій необхідних для отримання національними виробниками всіх переваг від членства України в СОТ.
Не дивлячись на існування такого потужного інструменту захисту своїх інтересів на іноземних ринках як механізм врегулювання суперечок СОТ, Україна ним фактично не користується. При цьому, малоймовірною представляється ситуація, за якої жоден український виробник-експортер не відчував би на собі дискримінаційних дій з боку іноземних держав-членів СОТ.
В цьому контексті потребують вжиття наступні заходи:
* розробка механізму моніторингу та інформування державних органів про дискримінацію українських експортерів на ринках країн-членів СОТ з метою захисту, в разі обґрунтованості інтересів українських компаній через ефективне використання механізму врегулювання суперечок в рамках СОТ;
* розробка спеціальної процедури для українських виробників, в рамках якої вони могли б подавати офіційні заявки щодо розгляду питань про торговельні бар'єри проти їх продукції в країнах-членах СОТ.
В умовах СОТ, коли для всіх країн-членів організації найефективнішим механізмом захисту внутрішнього ринку залишається застосування антидемпінгових, спеціальних або компенсаційних заходів та, враховуючи різке зростання випадків використання цих інструментів в умовах світової фінансової кризи, необхідно забезпечити проведення аналізу всіх застосованих проти України торговельно-обмежувальних заходів в країнах-членах СОТ на відповідність нормам і правилам організації, забезпечити проведення поточного аналізу триваючих антидемпінгових розслідувань та інших торговельно-обмежувальних заходів проти української продукції в країнах-членах СОТ на відповідність процедур, ходу та практики таких розслідувань нормам і правилам організації.
Крім зазначеного, нагальною потребою на новому етапі членства України в СОТ залишається:
* розробка механізму співробітництва між державними органами та представниками ділових кіл з метою визначення та відстоювання інтересів національних виробників при проведенні переговорів щодо доступу української продукції і компаній до ринків країн-кандидатів на вступ до СОТ;
* створення загальнодоступної бази даних зв'язаних та фактично застосовуваних імпортних тарифів в країнах-членах СОТ;
* створення системи моніторингу імпортно-експортних потоків по всіх групах товарів з метою оперативного реагування (застосування торговельно-обмежувальних заходів та інші завдання) на збільшення імпорту, яке загрожує завдати або завдає шкоди галузям української економіки;
* вивчення впливу інструментів валютно-фінансової політики на показники зовнішньої торгівлі та можливості їх використання для формування позитивного платіжного балансу з урахуванням норм і правил СОТ;
* розробка стратегії підтримки експорту в умовах членства в СОТ за допомогою фінансових стимулів та механізму експортного кредитування та гарантування;
* розробка стратегії промислової політики та інструментів розвитку з урахуванням норм та правил СОТ.
Інформація надана прес-службою Президента.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Дожилися. На Рівненщині вже ...
Наступна новина: На Тернопільщині злодій ...
Цікаві факти про iPhone 16
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві
Программа '12 шагов': поддержка и восстановление с клиникой "Stop-зависимость"