Тяжко дивитися на подружжя, яке в тій же аварії втратило 13-річну дочку. Горе змінило їх майже до невпізнання. Минуло вже більше трьох місяців, а, можливо, й досі перед їх очима радісне обличчя донечки, котрій дозволили піти на святкування Дня молоді. Батьки не очікували ніякого лиха, тим більше, що дитина пішла на свято з братом, який десь за годину перетелефонував і сказав, що сестру збив автомобіль і вона, мабуть, уже мертва. Не дай Боже більше нікому пережити ті почуття, котрі розривали душу чоловіка, коли він мчав до Богородчанського палацу культури, навпроти якого сталася ця трагедія, шукав у натовпі переляканих, шокованих, розгніваних людей свою малечу, де лише довідався, що її відвезли до лікарні, а там почув страшну звістку. І тепер знову з дружиною йому доводиться переживати цей трагічний момент під монотонне читання обвинувального висновку з подробицями загибелі дочки. Лише якихось кілька метрів, залізна клітка, в якій перебуває підсудний, та бар’єр з 11 співробітників Надвірнянського райвідділу внутрішніх справ і судової міліції (такої посиленої охорони не на кожному процесі над убивцями побачиш) відділяють подружжя від того, хто заподіяв їм страшну непоправну втрату. Це Роман Дрогомирецький, нині вже колишній співробітник державтоінспекції міста Івано-Франківська. До його безпосередніх службових обов’язки входив розшук викрадених автомобілів та тих машин, водії яких після скоєння автопригоди тікали з місця події. Лише рік після закінчення юридичного інституту, попрацював хлопець на своїй посаді, поки не скоїв те, що перекреслило його особисту долю.
Про трагедію в Богородчанах 29 червня вже неодноразово писали. Цього дня вся Україна відзначала День молоді. Зауважимо, що це період посту. Однак держава у нас відділена від Церкви. І, до речі, ще одне визначне свято, День незалежності, також припадає на період посту.
У Богородчанах День молоді відзначають традиційно. Не пригадую, яке місце для святкування обирали попередніми роками, але цього року вирішили влаштувати дійство на майдані перед місцевим Палацом культури. Пізніше, після трагедії, люди запитували: чому саме там, а не у безпечнішому місці, скажімо, на стадіоні? Це питання, здається, й досі залишається відкритим.
На сходах перед будинком влаштували відкриту сцену. Попри негоду, на концерт прийшло багато людей, всі на невеликому майданчику поміститися не могли, тож чимало з них перебувало на проїжджій частині вулиці. Ми не знаємо, яка там грала музика, але, як висловилася на суді одна з жінок, саме за якусь мить до аварії звучало щось диявольське.
Організатори заходу, Богородчанська райдержадміністрація звернулися з листом до міліції з проханням забезпечити охорону громадського порядку та регулювання дорожнього руху під час святкування. Як зазначено в обвинувальному висновку, дорога через містечко не перекривалася, бо це траса державного значення («панство на Гуту літає», іронічно зауважили присутні на суді), крім того, у вихідні та святкові дні рух через селище заборонений, про що свідчать відповідні дорожні знаки. Однак все ж були виставлені блок-пости ДАі. Щоправда, в обвинувальному висновку говориться, що співробітники міліції були одягнені у спеціальні однострої, але одна з потерпілих стверджувала, що принаймні той автоінспектор, котрий стояв біля райсуду, був у звичайній уніформі. Маючи при собі «даішний» жезл і свисток, він завертав в об’їзд автомобілі, котрі в’їжджали до Богородчан у напрямку Івано-Франківська.
Десь о десятій годині вечора, коли вже смеркалося, у селище на великій швидкості (приблизно 115 кілометрів на годину, що майже вдвоє більше за дозволену в населених пунктах) влетів «Форд», який рухався з вимкненими фарами. Водій не зреагував на вимогу автоінспектора звернути на об’їзну дорогу, а збив його і, не зменшуючи швидкості, помчав далі, поки не врізався у натовп. За словами очевидців, від удару люди підлітали в повітря, дехто навіть перелетів через автомобіль.
На місці події одразу загинула
13-річна жителька сусіднього з Богородчанами села Підгір’я. Ще одна жертва — 30-річна жінка померла в реанімації через три дні. До речі, вона не брала участі в святкуванні, просто проходила з дочкою мимо, проводжаючи додому маму.
Як уже повідомляли, підсудний, котрий на досудовому слідстві мовчав, на суді погодився давати показання, повністю визнавши свою вину і частково погодившись із заявленими сумами цивільних позовів.
"Хоч трошки своїми показами очистіть свою совість", — заохотив суддя Михайло Гураш.
«Я в тюрмі постійно думаю про те, що сталося», — сказав підсудний. Він кілька разів попросив пробачення у потерпілих, чи не вперше наважившись подивитися в їх бік. З подальших його показань виходило таке: напередодні, 28 червня, він працював допізна. Потім поїхав до батьків, які проживають в одному із сіл Богородчанського району. Наступного дня, в неділю, заїхав за своєю знайомою, з якою відвідав один з найпопулярніших закладів громадського харчування — колибу «Криниченька». Після цього поїхали в кафе «Два куми». Далі їх шлях проліг до Івано-Франківська, де проживав підсудний.
За його словами, він не знав, що того дня в Богородчанах святкують День молоді. Раніше ніколи не вживав спиртних напоїв, а цього разу випив якихось сто грамів і не знає, що на нього найшло. Підсудний стверджує, що не бачив на дорозі автоінспектора, якого збив. «Прозрів», коли вже в’їхав у людей. Його витягнули з машини, почали бити, від чого він знепритомнів.
«Тож яка основна причина вчинення злочину?» — запитав його суддя.
«Те, що я вжив алкоголь», — відповів підсудний.
«А чого ти його вжив?» — хотілося запитати. Бо був переконаний у своїй безкарності завдяки своїй посаді? І невже від ста грамів горілки можна раптом втратити контроль над собою? Пригадується, що за попередніми даними у нього в крові було 2,4 проміле алкоголю. Це відповідало середньому ступеневі сп’яніння. Тепер же, судячи з обвинувального висновку, виходило, як зауважив суддя, щось середнє, вибачте за тавтологію, між середньою та легкою формою сп’яніння. Згідно з показаннями його знайомої, у першій з колиб замовили пляшку горілки, і півлітра пішла в другому кафе. Щоправда, не конкретизовано, скільки ж горілки випив підсудний. Він, наприклад, стверджує, що крім тих ста грамів, що вжив у «Криниченьці», більше нічого не пив. А чому тоді замовляв?
Можливо, на це питання могла б відповісти його знайома. Але, враховуючи, що під час того ДТП і вона дістала якісь тілесні ушкодження, в результаті чого лікувалася і до підсудного пред’явлено позов з вимогою відшкодування відповідних витрат, дівчину визнали потерпілою. Цей статус надає їй право не бути в подальшому присутньою на процесі, відповідно й не давати показання, взявши до уваги те, що було сказане на попередньому слідстві. А хотілося б почути від неї не тільки те, скільки випив її друг, але й чому вона не зупинила хлопця, коли він підносив чарку до рота, знаючи, що попереду їх чекає поїздка. На цьому ми наразі перервемо свій репортаж, продовження якого читайте в наступному номері.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://www.galychyna.if.ua/
Попередня новина: Чемпіоном закарпаття став ...
Наступна новина: "Нафтогаз" до 29 жовтня ...
Бахилы: назначение, преимущества, область применения
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві
Программа '12 шагов': поддержка и восстановление с клиникой "Stop-зависимость"