Ґаздуємо по-галицьки або Після нас хоч потоп

Скільки би в пресі не писалося про наше галицьке ґаздівство, скільки би анекдотів не снувало про нього в Інтернеті, галицьким ґаздам, судячи з усього, то до лампочки. Бо вони, наші рідні, й далі діють по принципу «моя хата скраю, все до неї стягаю, а там хоч потоп». Потоп таки був, і не тільки десь там, але й у тих хатах, що завжди скраю. Проте виходить, що даремно в народі кажуть: «біда навчить», бо — біда принципів галицького ґаздування аж ніяк не змінила. Нещодавно співробітники відділу державної служби боротьби з економічними злочинами в Івано-Франківській області спільно зі спеціалістами державної екологічної інспекції виявили ще одне підтвердження життєвості такого хазяйнування — два незаконні кар’єри.

Здавалося б, нічого нового, возили з річки шутер, та й возимо далі. Але ці два кар’єри знаходилися не де-небудь, а в об’єкті природно-заповідного фонду області — Дністровському каньйоні, який, до речі, входить до переліку 7 чудес України. А видобували у цих кар’єрах ні більше, ні менше, а піщаний декоративний камінь (червоний пісковик), вік якого декілька мільйонів років. Сам пісковик відзначається великою міцністю і широко використовується як будівельний матеріал для виготовлення тротуарних плит, бордюрів, парапетів, сходів, пам’ятників, для облицювання нижніх поверхів будівель тощо. І найбільш якісним він, на жаль чи на щастя, виявився саме на території Івано-Франківської області.

Як стверджують працівники ВДСБЕЗ, по довжині ці кар’єри мали приблизно 150‑200 метрів, по висоті метрів 10. Так що обсяги проведених там видобувних робіт доволі таки серйозні, і то не дивно, адже використовувалися ці кар’єри близько чотирьох років. Затримали горе-копачів на гарячому. Ними виявилися жителі Бучацького району Тернопільської області, які спокійно перепливали через Дністер човнами і дідівським кустарним способом: лопатами, кирками, ломами, молотками знищували одне з ландшафтних чудес України. Зараз на них відкрито кримінальну справу і вони очікують рішення суду.

За інформацією, наданою екоінспекцією, сума збитків від їхньої діяльності сягає 89 тисяч гривень. До судової відповідальності ймовірно також будуть притягнуті працівники Хотимирського лісництва Коломийського лісгоспу, адже саме вони повинні були наглядати за частиною каньйону, в якому знаходилися ці підпільні кар’єри. Проте працівники лісового господарства чомусь чотири роки, протягом яких існували ці місця незаконного видобутку, жодного разу їх не помітили. Також саме цій лісовій охороні належить засипати місця забору.

Але засипані кар’єри — видовище далеке від унікальних краєвидів Дністровського каньйону, а повернути цим місцям їх колишній вигляд, на жаль, неможливо. Залишається тільки дивуватися, як то ми ще не знищили самі себе з такими принципами ґаздування, і вираховувати, на скільки ще вистачить природних багатств для такого безмізкового хазяйнування.

Довідка:

З метою збереження унікального природного комплексу вздовж річки Дністер в 1993 році було створеного Дністровський регіональний ландшафтний парк. Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Лісового Кодексу України, Земельного Кодексу України, Водного Кодексу України та «Положення про Дністровський регіональний ландшафтний парк», на території парку заборонена будь-яка господарська діяльність чи інші роботи, не пов’язані з охороною ландшафтного парку та збереженням природних комплексів.

Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ .

Джерело: http://www.gazetareporter.if.ua/

Попередня новина:

Наступна новина:

Ґаздуємо по-галицьки або Після нас хоч потоп

КОМЕНТАРІ

Сьогодні читають

Новини партнерів