Харківські вчені намагаються розкрити кілька секретів довголіття

Харківські вчені намагаються розкрити кілька секретів довголіття

23.02.09 00:30 0 2824
Геронтологи стверджують, що потенціал, відпущений матінкою–природою, дозволяє людині жити до 120 років. На більше наш організм просто не розрахований, тому на якомусь етапі в кожного вмикається механізм старіння, уникнути якого практично неможливо. Але водночас абсолютно кожній людині під силу затримати або хоча б звільнити початок власного біологічного кінця від численних старечих проблем. Науковці Інституту біології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна завершують проведення важливих досліджень стосовно довголіття і невдовзі озвучать отримані результати широкому загалу. Із деякими попередніми висновками проекту погодився поділитися з читачами «УМ» директор згаданого Інституту, доктор біологічних наук Анатолій Божков.

Подробиці «інфарктного» експерименту

— Анатолію Івановичу, насправді виходить дуже дивна річ. Якщо запитати людину, чи хоче вона жити довго, то більшість, не замислюючись, дасть позитивну відповідь. Мовляв, так, звичайно, хто ж не хоче. Коли мова піде про нюанси тривалого життя, то з’ясується, що не все так оптимістично. То чи потрібен людині взагалі такий клопіт, як довгий вік? І що з цього приводу думають респонденти, опитані вами на початку досліджень?

— Так, я проводив таке опитування і ставив усім одне і те ж запитання: «Чи хотіли б ви прожити 100 років і більше?» Відповіді були дуже різними. Молоді люди переважно сказали: «Ні», тому що на той час поруч із ними вже не буде їхніх коханих, рідних та близьких. Людина — соціальна істота і звикає до певного оточення. Респонденти старшого віку, яким уже за 70, навпаки, говорили, що хотіли б жити до 100 років, а можливо, й довше, але за умови, що не будуть ні для кого тягарем. Тобто для них важливо не лише самостійно себе обслуговувати, а й забезпечувати всім необхідним. Тому я б ставив питання так: проблема не в тому, щоб просто подовжити вік, а збільшити саме активний період життя.

— Учені сьогодні вже пропонують якісь конкретні рецепти довголіття, окрім пропаганди здорового способу життя — знайомої усім профілактики захворювань?

— Сьогодні існує кілька тенденцій. У 70–х роках, наприклад, активно досліджували тему вільних радикалів і роль, яку вони відіграють у процесі старіння. Ці дуже агресивні молекули, згідно зі згаданою гіпотезою, можуть втручатися в різні процеси обміну і «виводити» їх із системи регуляції. Після цього метаболічні процеси стають некерованими, нерегульованими, що й приводить організм до старіння. Як стверджували автори ідеї, аби вирішити проблему, треба використовувати речовини, які перехоплюватимуть вільні радикали. Але проведені експерименти не підтвердили цю гіпотезу. Або згадана теорія не правильна, або ми поки що не вміємо підбирати необхідні для цього речовини.

Що стосується профілактики, тут теж не все однозначно. Нещодавно вчені озвучили результати десятирічного досвіду реалізації профілактичних заходів щодо інфаркту та інсульту, які проводили у Росії та в Бельгії. Учасники експерименту вели здоровий спосіб життя, уникали всіх подразників, які могли б провокувати ці дві тяжкі недуги. Але результат виявився доволі несподіваним. З’ясувалося, що ризик виникнення інсульту та інфаркту в цих людей зменшився усього на 0,6 відсотка. Тобто фактично не зменшився взагалі.

Вчені довго думали, чому так відбувається і з чим це пов’язано. І, зрештою, прийшли до висновку, що люди, у яких провели профілактику, спрямовану на вирішення проблеми захисту організму від інфаркту та інсульту, з великою долею ймовірності можуть захворіти на якусь іншу хворобу. Тобто відбудеться заміна одних патологій іншими. Усунути ж одразу весь комплекс патологій не вдається. Як засвідчив проведений експеримент, перехитрити природу практично неможливо, оскільки в людському організмі все взаємопов’язано. Щоб профілактика діяла, її необхідно проводити з перших днів життя, а ми звертаємося до неї тоді, коли вже пізно. Організм поступово формує певний патологічний стан, а на якомусь етапі перестає сприймати його як хворобу. Тому проблему необхідно вирішувати комплексно. І антиоксиданти, і різні дієти, і можливо, навіть правильний спосіб життя на якомусь етапі не є суттєвими, оскільки не вичерпують усього комплексу факторів, які могли б запобігти передчасному старінню.
Два літри «правильної» води на день

— Проблем, що укорочують нам вік, насправді дуже багато. Якість питної води — один із таких факторів ризику, який ви досліджуєте досить тривалий час. Чи можете поділитися першими висновками?

— Тривалість нашого життя більше ніж на 50 відсотків залежить від факторів середовища (це їжа, яку ми споживаємо, повітря, яким дихаємо, і вода, яку п’ємо). Найбільш суттєвими в цьому зв’язку є два останні фактори. Про повітря зараз говорити не будемо, оскільки вибирати, чим дихати, ми, на жаль, поки не можемо. А ось вода — справді цікавий об’єкт для дослідження. У рамках свого експерименту ми взяли насіння пшениці та інших рослин, тому що на їхньому прикладі можна відстежити, як вода включає у живому організмі метаболічні процеси і все, що визначає тривалість життя. Судіть самі. Зерно, як правило, містить 10—12 відсотків води. Це та кількість, що входить до складу живих систем і підтримує саму структуру. Якщо його висушити більше, посівний матеріал помре назавжди. З іншого боку — прорости зернина може лише після того, як до неї потрапить 40—50 відсотків вологи.

Так ось, у рамках свого експерименту ми помістили рослини в різну воду. Це «Роганська», що добувається на глибині понад 700 метрів, дистильована, водопровідна, джерельна з Саржиного Яру, бутильована «Ордана» тощо. З’ясувалося, що під впливом кожної з них рослини по–різному ростуть, з різною інтенсивністю дозрівають і по–різному себе поводять. У лідерах виявилися «Роганська» та дистильована, програла усім — водопровідна. Тобто існує тісний зв’язок між якістю води, яку ми п’ємо, і показниками нашого здоров’я. Більше того, якщо ми споживаємо постійно одну і ту ж воду, вона з часом замінює у нашому організмі ту воду, що виконує метаболічну та структурну функції.

— Тобто якщо людина буде постійно пити одну і ту ж воду, причому неодмінно якісну, вона зможе закласти у власному організмі певний життєвий потенціал, здорову структуру? Це вже доведений вами факт?

— Ні, поки що це наша гіпотеза. Щоб її довести, треба ще попрацювати. Дослідження на рослинних об’єктах будуть завершені десь через два–три місяці. Наступним етапом будуть дослідження на тваринах, які, сподіваюся, дозволять напрацювати дієві підходи до вирішення проблем передчасного старіння.

— Чи впливає на стан нашого здоров’я кількість води, яку ми споживаємо протягом дня?

— Так. У цьому зв’язку ми провели експеримент із різною водою на людях і тваринах. Результати показали, що коли наші «піддослідні» починали пити більше води (навіть водопровідної), у них усі показники здоров’я ставали кращими в порівнянні з тими, хто пив мало. Ми всі дуже зневоднені. А для нормального функціонування треба пити до двох літрів води на добу. Причому воду, яка дозволяє зберігати той самий гомеостаз (силу стійкості організму, постійність внутрішнього середовища. — Авт.).
Фаст–фуд — швидка недуга

— Анатолію Івановичу, минулого року ви проводили експеримент на місячних пацюках, аби визначити, чи впливає так звана «швидка» їжа на функціональні особливості організму і на тривалість життя. Одну групу тварин ви годували сухариками та чіпсами, другу — гамбургерами та різними бутербродами, третю — «правильною» їжею. У результаті виявилося, що перші їли дуже мало, лише для того, аби не вмерти. Відповідно, пацюки страшенно схудли й виснажилися. Другі теж помітно відстали в рості, хоча й меншою мірою, але при цьому в них спостерігалися більш негативні зміни у білковому та вуглеводному обміні. І лише треті розвивалися нормально. Звідси, власне, запитання: наскільки загрозливим є той факт, що наша молодь останнім часом неабияк зловживає фаст–фудом?

— Експеримент довів, що після таких «дієт» відбуваються дуже глибокі зміни в організмі. Коли потім ми знову перевели тварин на нормальну їжу, вони вже не змогли повністю відновити нормальні показники. Дослідження пояснюють цю ситуацію явищем запам’ятовування продуктів на метаболічному рівні, яке залишається надовго. Дорослим це шкодить меншою мірою, оскільки з дитинства в них уже сформувалася пристрасть до інших — корисних — продуктів. А ось для молодого організму фаст–фуд, без сумніву, — найбільш невдалий варіант харчування. Він може бути виправданий лише як невелика добавка до повноцінного раціону. Але не більше.

Узагалі, якщо порівняти стан здоров’я теперішньої молоді зі здоров’ям молодих людей 20–річної давності, то ми отримаємо просто катастрофічні дані. Сьогодні в Українську армію вже нікого брати. Це результат того, що наші діти мало рухаються, багато часу проводять біля комп’ютерів, без кінця говорять по мобільних телефонах, зловживають фаст–фудом і взагалі — повністю змінили свій спосіб життя. Це приводить до кардинальної перебудови всього організму, тож про міцне здоров’я і тривалість життя говорити, на жаль, не доводиться.

Лариса САЛІМОНОВИЧ
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: Обламані «шпори»

КОМЕНТАРІ