Цитата: «Ми зробили те, що не зробив ніхто. З 1970 року такого не було. Ми отримали від МВФ, де ми є засновники, ми примудрилися отримати дивіденди в Державний бюджет України. Вони пішли як прибуток – це 2 млрд. доларів».
Дійсно, одним з найбільш вагомих засобів рятування Урядом ситуації з бюджетом у листопаді 2009 року стало використання Кабінетом Міністрів України для потреб державного бюджету розподілених Міжнародним валютним фондом спеціальних прав запозичень (СПЗ), що належать Україні. Ресурси, одержані від конвертації СПЗ, у розмірі 14 млрд.грн. було зараховано до доходів державного бюджету.
Почути таку позицію від людини, яка має економічну освіту дивно, ще більш дивно, дізнатися, що таку позицію підтримує Міністерство фінансів, яке фахово мало би знатися на цих речах. Адже добре відомо, що МВФ не платить дивідендів, принаймні тому, що це не комерційна організація. Україна отримала вищезгадані СПЗ внаслідок так званого спеціального розподілу СПЗ. Він був запланований ще у 1997 році для того, щоб країни, що приєдналися до Фонду після останнього такого розподілу 1981 року могли отримати право запозичити кошти у Фонду в межах своєї квоти, яка у України складає 2,04 млрд доларів.
За усталеною практикою, до використання таких авуарів СПЗ, що належать країні-члену, вони відображаються як активи центрального банку. У випадку їх використання відповідна сума СПЗ відображається у балансах як зобов’язання. У цьому контексті доцільно звернути увагу на зміст терміну «зобов’язання», який визначається як заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому приведе до зменшення ресурсів.
Відповідний підхід підкріплюється нормами українського та міжнародного законодавства у відповідній сфері.
Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України до доходів бюджету включаються усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).
Однак положення Статей Угоди Міжнародного валютного фонду розвіюють належність використаних Урядом конвертованих СПЗ до доходів бюджету.
За своїм змістом спеціальні права запозичення є міжнародним резервним активом, створеним Міжнародним валютним фондом, який являє собою «кошик» із п'яти валют (стаття 1 Закону України «Про Національний банк України»).
В частині розподілу та використання СПЗ Статті Угоди Міжнародного валютного фонду передбачають:
* використання країнами-членами розподілених СПЗ на покриття дефіциту платіжного балансу та поповнення власних валютних резервів (розділ 3 статті XIX);
* можливість як розподілу, так і анулювання СПЗ (розділ 2 статті XIX);
* обов’язкове відновлення авуарів в СПЗ країнами-учасниками, що їх використовують, згідно з встановленими правилами (розділ 6 статті XVIII та додаток G).
Крім того будь-яке використання СПЗ створює зобов’язання країни, що їх використовує, сплачувати щоквартальні нарахування. І у нашому випадку Україна зобов’язана сплачувати 0,24% річних, що є надзвичайно гарними умовами, але, на жаль, не дає можливості рахувати ці кошти доходами.
На жаль, бажання створити видимість покращання ситуації з надходженнями до бюджету та хоч частково приховати існуючу «дірку» в доходах бюджету переважило здоровий глузд. Зарахувавши розподілені МВФ кошти до доходів бюджету, Уряд продовжив практику маніпулювання в бюджетній сфері, оскільки у такий спосіб приховується зростання дефіциту бюджету та державного боргу, граничні розміри яких на сьогодні вже перевищені. При цьому Уряд замовчує, за рахунок якого ресурсу буде підтримуватися на мінімально необхідному рівні авуари нашої країни у СПЗ у подальшому.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: І сміх і гріх: громадянину, ...
Наступна новина: На Рівненщині батько мало ...
Хирургия в частной клинике: экспертное лечение и забота о вашем здоровье
Як правильно сервірувати стіл до сніданку?
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)