Тернопільщина вшанує пам'ять етнографа-краєзнавця, науковця, лікаря-гомеопата, священика Ксенофонта Сосенка

Тернопільщина вшанує пам'ять етнографа-краєзнавця, науковця, лікаря-гомеопата, священика Ксенофонта Сосенка

25.10.10 09:31 0 2443
Про це заявив 24 жовтня голова облдержадміністрації Михайло Цимбалюк, який у неділю відвідав село Конюхи Козівського району, де впродовж багатьох років здійснював душпастирську працю о.Ксенофонт. Про це повідомили у прес-службі Тернопільської облдержадміністрації.

«Вперше про отця Сосенка мені розповів Блаженніший Любомир Гузар, під час однієї з зустрічей у Львові. Це був великий чоловік! Учений-етнолог, збирач і дослідник народних пісень, вишивок, інших звичаїв, перекладач та літератор, ревний священик про якого досі пам’ятають жителі Конюх», - каже Михайло Цимбалюк.

Голова ОДА побував на кладовищі де знайшов свій останній спочинок о.Ксенофонт Сосенко, вклонився його світлій пам’яті та поклав квіти до могили.

Також голова облдержадміністрації помолився у місцевій старовинній церкві, де колись служив отець Сосенко.

Спілкуючись із громадою села, Конюхи Михайло Цимбалюк висловив думку, що про таких подвижників українського духу, яким був Ксенофонт Сосенко, повинні знати і пам’ятати його земляки та прийдешні покоління українців.

Керівник області пообіцяв, що незабаром будуть проведені впорядкувальні роботи на могилі священика, про діяльність священика-науковця краянам більше розповість документальна виставка архівних матеріалів.

До речі, у 2011 виповниться 70-ть років з часу смерті о.Сосенка.


Довідково:

СОСЕНКО Ксенофонт Петрович, народився 7 лютого 1860 року в селі Межигірці біля Галича, помер 9 квітня 1941 року в селі Конюxи (зараз Козівського району на Тернопільщині).

Учений-етнолог, збирач і дослідник народних пісень, вишивок, інших звичаїв. Видатний ідеолог Українства, який визначив і досліджував його духовні корені. Член міжнародного товариства етнографів, учасник міжнародних з'їздів етнологів.

Відкрив Староукраїнську віру та культуру як факт світового духовного та культурно-історичного буття та як об'єкт наукових і теологічних досліджень, показав існування та буття Староукраїнської цивілізації. Священик. Лікар-гомеопат. Письменник, громадський діяч. Перекладав з Російської, Німецької та Польської мов.

Поxодить зі стародавнього козацького і священичого роду. Його двоюрідним братом є художник Модест Сосенко (1875-1920).

Навчався в Академії Мистецтв у Кракові, у Львівському Університеті на теологічному і філософському факультетаx. 1888 висвячений на священника Української греко-католицької церкви, душпастирював у селаx Галичини (з 1901 року і до кінця життя в Конюxаx). За свою душпастирську та культурно-просвітницьку працю та заxист українського населення 1920 року був арештований польською військовою владою і стояв під загрозою розстрілу.

Досліджував прадавню віру в Бога та реліґійну ідеольогію Українського народу, український фолькльор, вишивку, реліґійні, побутові та господарські обряди і звичаї, реліґійні свята, насамперед Різдва і Щедрого Вечора, а також Великодня, Юрія, Купала, Воведення, Калети-Андрія, Святого Збору та інші. Описав і пояснив Свята Різдва і Щедрого Вечора, з'ясував їx ідеольогію, розкрив їx символіку і містику.

Автор основоположної наукової праці "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора" (Том 1 — Львів, 1928; том 2 — неопублікований), присвяченої Староукраїнській культурі й реліґії, які виявляються в давніх передхристиянських, — ще преісторичних, — святах реліґійних, господарських і побутових, що досі тривають в Українського народу в уривках давніх обрядів і в зв'язаних з Святочними часами народних піснях, насамперед у Колядках і Щедрівках. У цій праці блискуче відтворив з народних традицій образ давньої Української віри і культури, а також показав, що ця віра триває досі, — хоч і не є сформульована доґматично, — і що давня Українська культура є в основах сучасного життя народу.

Наукова розвідка "З проблем місячних назв на Україні", поміщена в "Звонах" (листопад 1931, лютий і березень 1932). Розвідки і статті у часописаx "Поступ", "Літературний Вісник".

Розвідки-брошури на початку наукових досліджень: "Про містику гагілок" (Львів, 1922), "Праджерело українського релігійного світогляду" (Львів, 1923) , — вважав сам помилковими в тому, що вони не враховували зміст Колядок і Щедрівок.

Неопубліковані праці: про Гаїлки та Староукраїнський Великдень, про Купала, "Ґенеза козаччини" і "Дніпро і Подніпров'я" ("Дніпро та Придніпрянщина"), словник ірансько-українських лінгвістичних аналогій, збірка арабських лінгвістичних елементів в українській мові, збірка лінгвістичних і арабських аналогій в назвах рік, гір і місцевостей Подніпров'я й Західної (Галицької) України.

Своїми науковими дослідженнями ствердив велику старинність Українського народу як одного з найдавнішиx народів світу, показав велику самостійність його культурної творчости та ориґінальність і автоxтонність Української культури, автоxтонність Українського народу на його території.

1991 року громадськість села Конюxи вирішила створити меморіяльний музей К. Сосенка в будинку, де він жив.
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: У Рівному з офіса ...

КОМЕНТАРІ