Під прицілом Феміди. На Прикарпатті більшає судових розглядів за позовами до фермерів

Скарги відразу трьох керівників фермерських господарств (ФГ) на свавілля, за їхніми словами, щодо них з боку правоохоронних, контрольних органів та судових інстанцій розглянула постійна комісія обласної ради з питань розвитку села та аграрної політики.

Приміром, підтримки в найвищого органу місцевого самоврядування в області просить, звернувшись також і до народного депутата Дмитра Шлемка, Андрій Моравський з Косова. У січні
2007-го він зареєстрував ФГ «Галицька мрія» і взявся вирощувати зернові. А придбавши в ПП «Пальміра» за півмільйона гривень комбайн, звернувся у квітні цього року до Івано-Франківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, аби одержати належне новоствореному ФГ згідно з відповідними урядовими постановами 30-відсоткове (але не більше 150 тис. грн.) відшкодування витрат на купівлю першої одиниці тієї чи іншої сільгосптехніки. Розглянувши те прохання, комісія Фонду задовольнила його, тож фермер одержав свої 150 тисяч безповоротної державної допомоги.

Однак в обласній прокуратурі порушили проти А. Моравського кримінальну справу, інкримінуючи йому, як ідеться в поданні старшого слідчого А. Носовича на адресу дирекції названого відділення Фонду, умисні дії «за попередньою змовою із невстановленими слідством службовими особами ПП «Пальміра» задля фіктивного, тобто такого, що фігурує лише на папері придбання комбайна з тим, аби отримати згадувану компенсацію. В поданні також підкреслюється, що й насправді ніде того проданого-купленого агрегату немає і взагалі техніка такої марки до області ще не надходилаѕ
Однак депутатам ці звинувачення здалися дещо абсурдними, а карна справа – шитою білими нитками і такою, що змахує на замовну. Тож вивчивши ситуацію, комісія вирішила створити робочу групу, яка б провела своє незалежне розслідування всіх обставин справи, аби з’ясувати, наскільки прокурорські інсинуації щодо «Галицької мрії» відповідають дійсності чи навпаки.

Аналогічну історію повідав депутатам і Дмитро Сенюк, голова однойменного ФГ з села Троїці Снятинського району. Та якщо справу А. Моравського ще лише розглядатиме 23 липня суд (чомусь, до речі, Івано-Франківський міський, а не Косівський міськрайонний), то в цьому разі судова машина вже закрутилася. Правда, на користь фермера. Наразі. Річ у тім, що Д. Сенюк теж придбав ще в квітні 2005 р. перший трактор МТЗ-82 за 77 тис. грн. і одержав 23,1 тисячі компенсації. Однак у червні 2007-го співробітники контрольно-ревізійної служби присікалися до нього, киваючи на те, що в господарстві на момент тієї технічної обнови вже працював Т–150 К.
«Але цей трактор я не купував, а зібрав власноруч з окремих вузлів та агрегатів, які виміняв на збіжжя та брухт, на що маю належні документи», – заперечує фермер. Д. Сенюк звернувся для захисту своїх прав до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, і той постановою від 8 лютого 2008 задовольнив його позов, зобов’язавши КРУ в області утриматися надалі від вимог щодо повернення господарством суми відшкодування. Проте в березні КРУ звернулося до Львівського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного...

Отож, знаючи стиль роботи контрольних органів, який полягає в тому, що навіть якщо й Львівський суд визнає фермера невинним, ревізори апелюватимуть до Верховного, Д. Сенюк пріє нині не так від роботи на полі, де в розпалі жнива, скільки від усвідомлення того, що його втягли, по суті, в нескінченну судову тяганину, яка відіб’ється аж ніяк не позитивно на результатах його раздування. Доки мене тероризуватимуть, резонно запитує невідь-кого фермер.

Незавидні справи й у ФГ «Василя Савчина» на Тлумаччині. У його випадку Івано-Франківський окружний суд спрацював з точністю до навпаки – задовольнив позов КРУ й визнав, що господарство отримало відшкодування купівлі першого комбайна незаконно, оскільки, мовляв, воно має статус ФГ з відокремленою садибою. Але ж у жодному законодавчому акті України не визначено критерії таких підприємств, стверджує фермер. «Чим же керувався суд, визнаючи мене винним?» – запитує він.

У цьому й попередньому випадках комісія теж вирішила вжити заходів у межах своєї компетенції. Та чи зупинить це загальну тенденцію? Адже то лиш окремі факти, так би мовити, спорів між господарями й контрольними чи правоохоронними органами. На практиці ж їх більше. Скажімо, кілька років тому теж набула було регіонального резонансу така сама ситуація навколо ФГ «Тиблевич» на Рогатинщині. Власне, нині і в інших, окрім названих тут районів, також є фермери, які так само відбиваються від звинувачень. і якщо не вдаються за підтримкою до обласної ради, то лише тому, що наразі сподіваються на дієвість дещо інших методів...

Ми відстежуватимемо розвиток подій навколо зазначених господарств та інформуватимемо своїх читачів про них. Звісно, не ставимо тут під сумнів роботу правоохоронців та ревізорів чи судових органів. Лише констатуємо: в будь-якому разі зле, що замість того, аби збирати хліб, господарі змушені, образно кажучи, фехтувати, захищаючись, як вони кажуть, від надуманих інкримінацій. Бо саме тому й звернулася дирекція Івано-Франківського відділення Укрдержфонду з підтримки фермерських господарств до голови обласної ради Ігоря Олійника з проханням розглянути ті факти задля «недопущення надалі законодавчо необррунтованих звинувачень, спрямованих на дискредитацію фермерського руху».