Під знаком древнього Тризуба

Власне урочистості на затуманеній вершині Говерли розпочалися десь об 11-й.

...Президент цілує Державний прапор України, звучить Державний гимн — і крилате жовто-блакитне полотнище здіймається над Україною. Зі знака з Гербом України під назвою «Птахи волі» глава держави знімає покров і схиляє голову в поклоні перед символом одвічного прагнення українців до свободи і незалежності. Перед очима присутніх фрагмент експозиції, що асоціюється з лелеками, які вертають в Україну, та символічний Тризуб — поєднання еволюції українських гербів від часів Володимира до сучасності. і все — у біломармуровому виконанні. Відтак до гранітної стели єднання закладають капсули з землею губернатори чи представники всіх облдержадміністрацій, серед яких і голова івано-Франківської ОДА Микола Палійчук — з землею ювілейного давнього Галича. А символічну підкову закосичують жовто-блакитними стрічками...

У чині освячення національних символів і знаків на Говерлі деканові Яремчанському Коломийсько-Чернівецької єпархії
о. Богданові іванюку співслужили і душпастирі греко-католицьких і православних конфесій. Очевидно, Боже слово, національний дух єднання і пісні розвіяли хмари над Говерлою — всі слухали виступ Президента України. Не було жодних політичних заяв чи послань. Хіба що баба Параска, цього разу обіймаючись вже з секретарем РНБО України Раїсою Богатирьовою і позуючи перед об’єктивами, розсипала недоречні політичні прогнози-нісенітниці. Та ще трикутники прапорів «Єдиного центру» сміливо виглядали з-поміж традиційних навколопрезидентських барв...

Основні президентські акценти:

— Нині переживаємо прекрасні миттєвості. Сотні років люди сходять на Говерлу. і більшість добре усвідомлює собі, чому це робить. Хтось її просто підкоряє як найвищу вершину України — і в цьому є свій сенс. інші сходять на Говерлу як до символу, дорогого кожному українському серцю... В України багато облич, усвідомлень через символи — наш Державний прапор, Тризуб, через наші дві барви. і Говерла — в цьому ряду національних символів.

Підіймаємось на Говерлу, щоб ще раз сказати: ми єдиний нарід, єдина нація. Той, хто сюди приходить, ніколи не ділив і не буде ділити Україну — ні на схід чи захід, ні на південь або північ. На мій погляд, у цьому і є велика духовна значимість сьогоднішніх урочистостей. Надзвичайно приємно, що нині на Говерлі є представники всіх регіонів України... Ми символічно об’єднуємо всі українські землі тут — на найвищій горі України — під знаком древнього Тризуба та жовто-блакитним знаменом.., — зазначив Президент України.

...18 липня Віктор Ющенко 33-й раз (а не 35-й, як повідомлялося раніше) зійшов на Говерлу. Я — вперше. По-різному думалося напередодні: по-перше, найголовніше, чи не стала дорога на найвищу гору України буденною звичкою; а по-друге, чи вміємо те, чим гордимося, належно шанувати? Перше розвіялося одразу, як тільки осінив себе хрестом перед національними символами на вершині. Тож не ейфорично, а серцем сприймаю переконання голови івано-Франківської облради ігоря Олійника: «Хто хоч раз зійшов на Говерлу, той став українцем. Це наша велика гордість. і пам’ять про могутню державу короля Данила, 750-річчя коронації якого відзначаємо...»

Що ж до другого — належного пошанівку, державного і людського піклування про українську гордість Говерлу, то навіть добрі емоції, що вихлюпувалися через край, не розвіяли гіркоту моїх думок.