Чому пиво не алкоголь? Підлітки допиваються до „білої гарячки”

„У нас у гуртожитку пиво для студентів – це як компот, — розповідає студент Прикарпатського університету Дмитро Кушнір. — Увечері всі йдуть гуляти в центр — така традиція, ну й беруть собі по пивку...” Старшокласники теж „тусують” в центрі Франківська з пивом — біля фонтану щовечора збираються велелюдні компанії. Трохи пізніше на площі з’являються алкогольного вигляду дядечки й тітоньки, що збирають тару. „На хліб і пляшку стає”, — зовсім не жартома відповідає на наше питання, наскільки багатий збір, один із постійних „чистильників” Вічевого майдану, який відрекомендовується Сєрьогою.
В останні два роки такий стан справ все частіше критикують практикуючі наркологи. Вони говорять, що пиво стає першим етапом розвитку залежності від алкоголю. Інколи — й останнім. „Бувають випадки і суто пивного алкоголізму. Одного дня мама привела до мене 16-річного сина з ознаками делірію. Простіше кажучи, з «білою гарячкою». Він почав пити пиво з 12 років і дійшов до 3-4 літрів на день”, — розповів київський лікар Андрій Карачевський. Це граничний випадок. А хто відслідковує тенденцію перетворення звички підлітків пити пиво на звичайне поводження дорослих, коли вже „пиво без водкі — дєньгі на вєтєр”?
Тема пивного алкоголізму і доступності слабоалкогольних напоїв дітям все частіше викликає увагу провідних видань. Багатьох вразила весняна заява Всесвітньої організації охорони здоров'я про те, що Україна — лідер серед 40 країн Європи з підліткового алкоголізму.

Що робить центральна влада?

ВООЗ вважає: найефективніший антиалкогольний захід — збільшення ціни. Наприклад, шляхом підвищення акцизів на алкоголь. Особливо ефективно це впливає на споживання алкоголю підлітками. Для них також важливі реклама і приклади дорослих — тому в Європі, США та Росії заборонено розпивати пиво на вулиці. Також як ефективні кроки ВООЗ рекомендує обмеження місць, де можна купити алкоголь, час, коли його можна купити, і вік тих, хто має право його купити.
Ми поставили трьом останнім Міністрам охорони здоров'я запитання, що вони зробили в цьому напрямку. Микола Поліщук, який очолив МОЗ після Помаранчевої революції, сказав, що планував обмежити місця продажу і споживання пива, а також збільшити акцизи. Але не вдалося. Поліщук, який боровся за заміну поліклінік сімейними лікарями і за продаж ліків в аптеках лише за рецептом, не встиг навіть озвучити свої антипивні ініціативи. Юрій Поляченко, який змінив його на посаді, чесно зізнається, що не планував жодних заходів проти пива. „При мені цього не було. Розумію, що від лікаря має бути ініціатива, але ми не робили це пріоритетом”, — зауважив він.
Нинішній Міністр Василь Князевич на наше запитання відповів так: „Потрібно заборонити будь-яку рекламу, будь-яку пропаганду вживання пива й інших алкогольних напоїв. Сьогодні спроба визначити, що більш небезпечне — міцна горілка чи слабоалкогольне пиво, є некоректною. Чи важить, від якого різновиду алкоголю людина стала хворою і, як результат, знівечила свою долю, долю рідних? Проблема надзвичайно складна. Згідно зі статистикою, більше 70% українських дітей вперше спробували алкоголь з рук власних батьків. Цей факт в країні замовчується”.
Міністр Князевич сказав, що сподівається на прийняття ВР закону про основи державної політики щодо запобігання алкоголізму і наркоманії. Вивчивши його проект, ми не знайшли жодних обмежень на рекламу або продаж пива і слабоалкогольних напоїв.

Битва у Раді

За шість скликань Верховної Ради такі обмеження намагалися ввести лише шість депутатів. Три з Блоку Юлії Тимошенко — Андрій Шкиль, Микола Томенко і Павло Унгурян. Двоє з Партії регіонів — Геннадій Васильев і Людмила Кириченко. Один — Михайло Сятиня — з Народної партії.
Наймасштабніші обмеження двічі пропонувала Кириченко. Чому? Вона говорить, що її колись вразила черга за пивом біля школи в місті Перевальськ Луганської області. У черзі стояли школярі, що вибігли на перерву. (Варто звернути увагу, що купляють у найближчих до шкіл маркетах і кіосках франківські школярі, коли повертаються з уроків додому).
Показово, що жоден із запропонованих проектів не був навіть винесений на голосування. Людмила Кириченко відмовилася назвати депутатів, що заблокували її ідею в 2006 році. Тоді в Раді було двоє власників пивоварних заводів — Ринат Ахметов („Сармат”) і Олександр Слободян („Оболонь”). „Були проти і з моєї, і з інших фракцій. Мені по прізвищах нецікаво говорити, але тиск був настільки величезний, що натякали навіть на мою родину, на те, що я в цьому житті не сама”, — повідомила пані Кириченко. В цю Раду Партія регіонів Кириченко не взяла.
Тепер найрішучіші обмеження пропонує Томенко. А саме: заборонити вживання в громадських місцях, продаж неповнолітнім, рекламу по ТБ як пива, так і слабоалкогольних напоїв. Раніше Томенку вдалося серйозно обмежити рекламу алкоголю і тютюну. Тим цікавіше буде битва досвідченого депутата з лобістами пива. Уряд Тимошенко останню зі своїх битв із ними програв.

Хто захищає пиво?

Це сталося 31 липня. Після катастрофічної повені в західних областях Кабмін просив парламент підняти акцизи на сигарети, алкоголь, пиво і руду. Щодо пива в руках Тимошенко був додатковий козир – акцизи на нього не піднімали вже півтора роки.
Напередодні, 30 липня, в парламенті зібрався бюджетний комітет. Традиційно, для журналістів він був закритим. Присутній депутат від БЮТ Олег Ляшко розповів нам про суперечку, що виникла довкола пива. Пивоварів захищав Ярослав Джоджік, однопартієць Олександра Слободяна (Українська народна партія). Зокрема, Джоджік вказав на збитки заводів цього року. З ним сперечався Перший віце-прем'єр Олександр Турчинов. Він апелював до зростання виробництва пива, що продовжується (на 10% за перше півріччя цього року).
Суперечки наступного дня припинила Тимошенко. Вона заявила, що від підвищення акцизів на пиво, алкоголь і руду потрібно відмовитися, щоби вистачило голосів на тютюн. За розрахунками уряду, додаткові збори з тютюнової галузі дадуть 1,1 мільярда гривень. А збори з трьох інших товарів – лише 0,32 мільярда.
„На мій погляд, пропозиція по пиву із самого початку була для торгів, — вважає Ярослав Джоджік, який погодився пояснити свої дії. — Щоби згодом відмовитися від неї і показати, що Кабмін пішов на компроміс”. Пан Джоджік говорить, що непрогнозоване збільшення податків погано позначилося би на інвестиційній привабливості України. На питання, чому він захищає інтереси саме пивної галузі, відповів, що добре знає її проблеми. Від кого? Від Слободяна й Асоціації „Укрпиво”. Крім того, у нього самого є пакет акцій тернопільського пивзаводу „Опілля”. Саме Слободяна, почесного президента компанії „Оболонь” (другої на пивному ринку України), один горілчаний лобіст, що погодився поговорити на умовах анонімності, назвав головною силою пивного лобі в парламенті.
Аналіз законопроектів за всю історію Ради дав наступні факти. Депутати фракцій, до яких уходив Слободян, — Народного Руху України, „Нашої України”, тепер „Нашої України-Народної самооборони” – не ініціювали жодного законопроекту, який би обмежував виробництво, продаж або рекламу пива. Слободян не прийняв пропозиції зустрітися з нами. Хоча журналістка, що його знає, стверджує, що творцеві „Оболоні” начебто небайдужа тема підліткової схильності до пива.

Що робити?

Ярослав Джоджік розповів, що ніколи не п'є пиво на вулиці. І був дуже вражений, побачивши з пивом свого 17-річного сина. „Я йому пояснив, що в період, поки він – несформована молода людина, у нього може виникнути залежність від цього напою. Останнім часом з пляшкою його не помічав. Хоча, може, я себе заспокоюю”, — відверто зізнався чоловік. Депутат УНП у розмові з журналістами обіцяв ініціювати обмеження для підлітків.
А поки їх немає, лікар Карачевський просить не забувати, що пиво — це теж алкоголь. І не ставитися спокійно до того, що пиво п’ють діти.
Для тих, хто хоче піти далі, приклад подали активісти громадського руху „Твереза Україна”. Молоді хлопці повністю відмовилися від алкоголю і переконують зробити так само інших. На будинках і в метро у Києві вже декілька місяців з'являються наклейки з гаслами на кшталт „Пиво – яд. Я это знаю. Почему ж его хлещу? Потому что импотентом побыстрее стать хочу!” Трохи смішно, проте правдиво й дохідливо. Ще вони пропонують лекції вищим навчальним закладам і розробляють масштабну графіті-кампанію. За цим планом, будинки і тротуари по всій столиці повинні пояснювати столичній молоді, що означає пити алкоголь, включно з пивом.

Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», спеціально для „Галицького Кореспондента”.