Ні, Божий гнів чи кара тут ні при чім. І коли працівники Рожнятівської районної санепідстанції, яку очолює Людмила Чех, діляться емоціями-враженнями від побаченого словами «там — справжня кара», то мають на увазі той господарський безлад, який нині панує на селищному комунальному звалищі в Брошневі-Осаді.
...Ранок. Сторож Василь уже раздує біля шлагбаума — не пропускає КрАЗа, що привіз сміття з одного із брошнівських деревообробних підприємств. Коли ми відійшли подалі від чоловічої розмови, сторожа, очевидно, попустило, — вантажівка поволеньки посунула вглиб звалища. Посунула, бо дорогою, яку свого часу збудувало ТОВ «Кроно-Україна», вже і не пахне — її засипали відходами. Тож легковики тепер ще перед шлагбаумом розвантажуються — далі ж бездоріжжя. Хоча і без шлагбаума потрапити на сміттєвий полігон — не проблема, нема ж ні огорожі довкола, ні будь-яких попереджувальних написів. А поряд — людські наділи, ще метрів за 100 — обійстя брошнівців. Якщо дощі, то всі звалищні нечистоти разом з поверхневими водами щедро «напувають» криниці, городи, довкілля.
За сухої погоди, навпаки, все звалище палає, огортаючи селище їдким смородом. Словом, почуваєшся серед такого полігону для промислових і твердих побутових відходів, як після техногенної катастрофи. І не віриться, що все довкола — рукотворне.
...Через годину на звалищі пожвавішало — привезли довгоочікуваний бульдозер. Тепер, окрім нас зі сторожем Василем, біля старенького трактора-роботяги зібралися і селищний голова Володимир Борович, і директор комунального підприємства Брошнева-Осади Любомир Янковський, трактористи, водії, підтягуються навколишні жителі. і цілком розумію, чому так щиро селищний голова дякує керівникові ЛК «Осмолода»: у післяпаводкові місяці техніка в районі — на вагу золота. Тож навіть такий бульдозер-перестарок, що, як жартують керівники, «не їсть, а п’є дизпаливо», а за годину роботи коштує 500 грн., — у великому пошанівку. А що робити, якщо свого у комунального підприємства нема?
Любомир ЯНКОВСЬКИЙ, директор комунального підприємства Брошнева-Осади:
— З тими підприємствами, які користуються селищним звалищем, укладаємо угоди. Маємо такі документи з «Кроно-Україна», ЦБМ «Осмолода», ЛК «Осмолода», «Гал-Ганц». А також з окремими підприємцями, хоча більша частина з них не платить. Деревообробні фірми розраховуються по 19,04 грн. за куб. м відходів, оплата — після вивозу. Тож найбільша проблема — брак коштів. А без рішення сесії підвищувати тарифи за утилізацію не маємо права. Вистачає тільки на зарплату і податки.
...Можна собі тільки уявити, як животіє комунальне підприємство Брошнева-Осади, якщо на звалищі має всього двох штатних працівників, власне сторожів, яким платить по 525 грн. щомісячно. Але жителі Брошнева-Осади такі пояснення не сприймають.
— Пане голово, — звертається від імені присутніх вчителька Ольга Филик, — ми вас обрали, то й вирішуйте проблему зі звалищем. Вимагаємо, по-перше, навести лад на полігоні, по-друге, впорядкувати дорогу до місця заховання відходів. І, по-третє, чому на селищне звалище звозять відходи і з інших навколишніх сіл?
— Колись, додає згадуючи, хтось із присутніх жінок, — ми навколо випасали худобу. Був порядок, бо часто робили толоки і прибирали навколо. Тепер і до своїх городів годі перейти, а сміття, сморід, дим уже лізуть у наші двори...
Коментар
Володимир БОРОВИЧ, голова Брошнів-Осадської селищної ради:
— Звалище належить комунальному підприємству Брошнів-Осадської
селищної ради. Колись не мало офіційного статусу — його обслуговував Брошнівський ЛК. Відтак рішенням сесії селищної ради 2,2 га відвели для заховання промислових і твердих побутових відходів. Виготовляємо якраз проектну документацію для відведення.
Селищній раді під силу фінансувати тільки роботи щодо заховання відходів, щорічно це 20-30 тис. грн. Цього року такі роботи проводили вже двічі — навесні і влітку. І тепер — втретє. Через післяпаводкові роботи ми впродовж двох місяців не мали змоги винайняти будьдозер для робіт на звалищі. Добре що директор ЛК «Осмолода» Юрковський допоміг. Трактор працюватиме тиждень-півтора.
— Але ж це в принципі не вирішить проблему?
— Так, бо на полігон звозять відходи і з навколишніх сіл району. А районне керівництво востаннє нам допомагало ще 2004 року — виділили 40 тис. грн. Та кошти для експлуатації звалища треба закладати до бюджету щорічно: постійно має працювати бульдозер, треба понад два км огорожі і т. д. І головне, на мій погляд, — вирішити питання з будівництвом міжрайонного заводу для переробки відходів. інакше селище припинить утилізацію — резерви ж полігону незначні. Ще років п’ять... А далі? Санепідстанція неодноразово штрафувала комунальне підприємство, мала приписи і селищна рада. Таке велике селище, а комунальне підприємство навіть сміттєвоза не має. Торік з області нам виділили 120 тис. грн. бюджетних коштів на придбання такої машини. Але зробили це в грудні. По-перше, такий сміттєвоз тоді коштував 180 тис., а, по-друге, хіба був час до кінця року і тендер провести, і сміттєвоз придбати? Тож кошти не використали. Цього року також обіцяли — надіємося...
Р. S. Селищний голова Володимир Борович пообіцяв брошнівцям, що через місяць комунальне підприємство наведе лад на звалищі — припинить пекельне сусідство. Дай Боже. Але я про те, що Брошнів-Осада «багата» на дива рукотворного безладу. Чекають свого часу і «ринок на асфальті», і «водяний підземний перехід» тощо. Головно — керівної уваги всіх рівнів. Адже селище лісопереробників, яке десятками років залишало і залишає по собі добрий виробничо-промисловий слід, має право розраховувати на владну небайдужість.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://www.galychyna.if.ua
Попередня новина: Наш аеропорт, як бричка – ...
Наступна новина: Мед і дьоготь: відбудова ...