“Коли говоримо про героїчне минуле упівців, мало замислюємося про побут тих днів, – розповідає Ярослав Коритчук, науковий співробітник музею, який упродовж кількох років досліджує повстанську кухню. – Істориків зазвичай не цікавить, як влаштовували щоденне життя українські патріоти, де мешкали, що їли. Як правило, вивчають лише бої, особистості героїв, наслідки буремної епохи”.
Натомість із таких, здавалося б, не надто вартих уваги моментів залежали успіхи боїв і розвідницьких операцій. За словами пана Коритчука, повстанці споживали традиційні для 1930-1940 років страви Галичини й Волині: чир (каша з різних видів круп), картоплю, балабухи (своєрідні млинці з тіста або картоплі, спечені на блясі й інколи начинені квасолею чи капустою), рідше – гуляш, бо для нього було потрібне м’ясо.
Прийшовши до села, повстанці їли все те, що й місцеві. У лісі харчувалися простіше. Певну частину продуктів захоплювали в радянських і німецьких військових. Тоді вже варили все, на що була багата повстанська фантазія.
В училищі, з якого згодом вийдуть висококваліфіковані кухарі, з ініціативи директора Віри Кузнєцової дбайливо збирають старовинні українські рецепти й дають давнім стравам нове життя. Куштували чир, пшоняну кашу, борщ, кнедлі та квасолевий суп і безпосередні учасники визвольних змагань, ветерани УПА. Та ще й нахвалювали. Наступного року працівники музею й училища планують провести конкурс повстанської кухні в Чорному лісі.
Сабіна РОКАЙ
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Мешканці села Черчичі ...
Наступна новина: Україно-польський конфлікт ...
Артем Ляшанов: Хто відповідає за рішення ...
Велосезон восени: чому вересень — вдалий час для покупки велосипеда
Завод Кобзаренка: власне виробництво, сервіс і запчастини для агротехніки
Як підготувати автомобіль до зими: перевірки, гума, акумулятор, рідини
Як обрати зимову куртку: утеплювач, мембрана, крій і на що дивитись
Коробки 1200×800 для транспортування та зберігання товарів