Екстрім за 1300 гривень

Екстрім за 1300 гривень

18.11.08 09:10 0 2440
Його пережив директор радіокомпанії «Західний полюс» Володимир Фомін разом з іншими пасажирами літака «Ембраер-145», серед яких був і голова Івано-Франківської ОДА Микола Палійчук.

5 листопада в нашому аеропорту не зміг приземлитися вже згаданий літак авіакомпанії «Дніпроавіа», який виконував рейс «Київ — Івано-Франківськ». Причини цієї надзвичайної ситуації ще з’ясовують. Однак, на думку автора цих рядків, хоча він далеко не фахівець з безпеки авіапольотів, можна вже припустити, що саме професіоналізм пілота та самовладання пасажирів, котрі, зрозуміло, перелякалися, але не запанікували в той скрутний момент, запобігли найгіршому.


Нині про той політ Володимир розповідає з усмішкою. Хоча тоді... Але, як це трапляється в таких ситуаціях, жодних тривожних передчуттів у нього не було. Вирішивши свої справи в Києві, він поїхав в аеропорт «Бориспіль», звідки мав повертатися до Івано-Франківська. Квиток був придбаний наперед (за політ у два кінці він заплатив 1 310 гривень), але до вильоту його літака було ще понад 40 хвилин, тим часом як до Івано-Франківська ось-ось мав вилітати «Сааб». Володя підійшов до каси, аби поміняти квиток, але йому пояснили, що, по-перше, він втратить чимало грошей, по-друге, турбореактивний «Ембраер» значно швидший за гвинтовий «Сааб» і в пункті призначення вони опиняться з різницею в якихось десять хвилин. Отож Фомін залишився чекати на свій рейс.


За даними, розміщеними на деяких інтернетівських сайтах, на той момент у літаку було чотири члени екіпажу та 12 пасажирів. Щоправда, на думку Володимира, останніх було більше, але це суті не міняє. Ми вже згадували, що тим же рейсом летів голова ОДА Микола Палійчук. Фомін побачив ще кілька особисто або візуально знайомих з Івано-Франківська. Початок польоту не передбачав чогось надзвичайного, хіба що запізнилися з вильотом хвилин на десять.


Практично весь політ Володимир проспав. Прокинувся вже на підльоті до Івано-Франківська, коли заблимала сигнальна лампочка і надійшла вказівка прищепити ремені безпеки. Літак нормально знижувався, випустив шасі, ось колеса вже торкнулися злітно-посадкової смуги, і раптом люди відчули удар. Літак підкинуло догори, і він почав кренитися на правий бік. У цю ж мить пілот, очевидно, рвучко взяв штурвал на себе, бо крилата машина стрімко, на думку мого співрозмовника, десь під кутом 45 градусів, злетіла вверх. Можемо уявити собі відчуття пасажирів, аж ніяк не підготовлених до вищого пілотажу.


— В цей момент і з’явився перший страх, — згадує Володимир Фомін.


Літак набрав висоту, зробив два кола над Івано-Франківськом і знову пішов на посадку. Але, навіть не торкнувшись землі, у черговий раз піднявся догори, ще покружляв, знову спробував приземлитися...


— Пальне спалює, — припустив хтось з пасажирів.


— Гнітило те, що ніхто нічого не пояснював, — розповідає Володя. — Хоча ми кружляли доволі довго, хвилин сорок, і загалом літак заходив на посадку чотири рази...


Цілком зрозуміло, що в такій ситуації нерви витримували не в усіх. У якоїсь дівчинки, років 18-ти, почалася істерика. Її вереск лише посилював і без того напружену атмосферу в салоні. На щастя, через деякий час вона заспокоїлася. Але що пережило те дівча, одному Богові відомо. Вже після щасливого приземлення у Львові вийшла з «Ембраера» бліда, мабуть, ще до кінця не усвідомивши, що все найгірше позаду.


Але це було потім. А тоді пасажирів чекало ще одне випробування. Зауважимо, що літак «нарізав» кола доволі низько над містом. Було видно не лише вогні вечірнього Івано-Франківська, але й автомобілі на дорогах. І раптом це все почало віддалятися. За бортом запанувала темрява. Хтось чи то серйозно, чи пожартував «по чорному» з цього приводу: до лісу, мовляв, тягне. Самі розумієте, від тих слів легше на душі не стало. Тим більше, що й далі пасажири були у повній невідомості стосовно ситуації, в якій опинилися. «Чому я? Чому сів саме в цей літак?» — згадує Володя, які думки снували тоді в його голові.


Лише коли вже стало видно вогні окружної дороги навколо Львова, до них вийшов стюард і сказав, що, мовляв, авіакомпанія просить вибачення, але через погодні умови літак зробить вимушену чи екстрену посадку у львівському аеропорту. А далі пройшов через весь салон і сів у самому кінці. Як потім пояснили Фоміну, це є найбезпечніше місце в літаку.


Щоправда, у Львові приземлилися без проблем. У кінці злітно-посадкової смуги він побачив «швидку» та якихось людей, їх було досить багато, у цивільному. Щойно пасажири вийшли з літака та сіли в автобус, ті люди піднялися на борт.


Пасажирів довезли до будівлі аеропорту і там авіакомпанія, очевидно, вирішила, що їх місія закінчена. До Івано-Франківська, а була вже 12 година ночі, кожному довелося добиратися своїм ходом. Щоправда, перед тим, як сісти у найняту до нашого міста машину, Володя ще з двома товаришами по екстремальному польоту зняли стрес. У кафе, розташованому біля аеропорту, придбали пляшку горілки, розлили по великих горнятках і мовчки одним духом випили. А далі сіли в машину та поїхали. Причому, жодної дії алкоголю (а кожен з них залпом ковтнув до двохсот грамів міцного напою), не відчували абсолютно.


Не дивно, що мій співрозмовник намагався з’ясувати, що ж трапилося в нашому аеропорту з літаком. Він не особливо вірить в офіційну версію, начебто «Ембраер» не прийняли через несприятливі погодні умови. Мовляв, був сильний туман. Але ж цей літак могли приземлити за системою «Навігатор», каже Володимир. До того ж за якихось десять хвилин до них в Івано-Франківську успішно приземлився інший літак. А згадаймо той удар, який відчули пасажири під час посадки в нашому аеропорту. Чи не в результаті цього, як повідомили деякі інтернет-сайти з посиланням на прес-службу Міністерства транспорту та зв’язку України, під час огляду «Ембраера» було виявлено пошкодження лакофарбового покриття та вм’ятину на лівому крилі довжиною 10 см, шириною півтора сантиметра і глибиною п’ять міліметрів. Щоправда, зателефонувавши до нашого аеропорту, ми почули все ту ж версію про несприятливі погодні умови. Зрештою, крапку в цій історії має поставити комісія Державіаадміністрації, яка проводить розслідування повітряного інциденту. Ми зі свого боку бажаємо, аби більше наші люди не потерпали у таких ситуаціях.


Для довідки.


«Ембраер-145» — літак бразильського виробництва. Літаки такого типу (екіпаж — двоє чоловік і 50 пасажирів) почали розробляти ще в кінці 80-х років минулого сторіччя, однак у зв’язку з фінансовими проблемами проект був заморожений. І лише 11 серпня 1995 року «Ембраер-145» здійснив свій перший політ. З комерційної точки зору цей літак вважають доволі успішним. Зокрема, його експлуатують і українські авіакомпанії.
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: Автомобіль ледь не убив ...

КОМЕНТАРІ