Моніторинг проводився на замовлення Фонду розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні в межах проекту «Підвищення стандартів журналістської етики на Рівненщині та Волині». Моніторинг здійснювався шляхом відбору публікацій, які викликають підозру в належності їх до політичної або комерційної «джинси».
Моніторингом було виділено чотири категорії матеріалів, які підпадають під визначення «джинса»:
1) Політична «джинса» без маркування;
2). Політична «джинса» з умовним маркуванням (*);
3) Комерційна «джинса» без маркування;
4) Комерційна «джинса» з умовним маркуванням (*).
При цьому «умовним маркуванням» назвали маркування, за яким складно відразу визначити рекламний це матеріал чи редакційний. На сторінці, де опублікований матеріал, немає пояснення, що цей матеріал рекламний. Пояснення є в паспорті газети, проте паспорти в різних газетах знаходяться на різних сторінках – пояснюють автори моніторингу. І додають, що у газетах Волині для умовного маркування, як правило, використовують позначку – * (сніжинка діаметром близько 1мм).
Отож, всього у пресі, що була надана для моніторингу, експерти знайшли 86 фактів публікації «джинси». При тому політичної «джинси» без маркування нарахували 36, з умовним маркуванням – 13, комерційної «джинси» без маркування – 35, а зі «сніжинкою» – всього 2.
Основними ймовірними замовниками політичних матеріалів є БЮТ (20 публікацій), НУНС та ЄЦ (12), політична сила Юрія Луценка (6) та Блок Литвина (5).
Комерційну ж «джинсу» найбільше замовляли місцеві підприємці та підприємства (15), банки (7) та алкогольні бренди (5). Цікаво, що експерти виявили два факти публікації «джинси», ймовірними замовниками якої є навіть державні підприємства.
Щодо результатів моніторингу по кожній газеті, то найбільше джинси – 24 публікації – експерти знайшли у газеті «Волинь-нова»: 3 факти політичної «джинси» без маркування, 13 – з умовним маркуванням, та 8 – комерційної «джинси» (6 із зірочкою та 2 – без неї).
У газеті «Відомості.ua» знайшли 15 фактів політичної та 4 – комерційної «джинси». У «Віче-інформ» виявилося 13 «джинсових» публікацій, у «Волинській газеті» – 11, у «Луцькому замку» – 3, у газеті «Сім’я і дім» – 4, у «Віснику і Кº» – 12. Усі ці публікації були навіть без умовного маркування.
Як зазначив один із експертів моніторингу, головний редактор ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань» Володимир Торбіч, волинські ЗМІ, у порівнянні з рівненськими, значно менш «джинсові».
«Але зауважу, що серед волинських газет, наданих для моніторингу, три мають муніципальних засновників. У комунальній пресі, як правило, прихованої реклами менше. Виняток – «Волинь-нова», одним із засновників якої є обласна рада. Та, попри це, газета має сильні незалежні позиції, на відміну від своїх рівненських «колег» – «Вістей Рівненщини», – додав експерт.
Довідка
«Джинсою» прийнято називати по суті своїй рекламний матеріал, при публікації якого не дотримані усі вимоги закону про рекламу, які повинні без проблем ідентифікувати цей матеріал як замовний.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://www.pravda.lutsk.ua
Попередня новина: Некрополь героїв, а не ...
Наступна новина: Ліки від жадібності
Что такое лицензия на образование и зачем она нужна?
Уничтожение насекомых в Днепре
Маленький ювелирный магазин или крупная сеть: что лучше для покупателя?
DUNE: поєднання моди, спорту та снікер-культури в одному просторі