Про Карпу писати тяжко. По-перше, тому, що це навіть не просто співачка, письменниця і телеведуча. Це передовсім професійно розкручений бренд, яким або захоплюються, або не сприймають. Чогось середнього тут бути не може. По-друге, тому, що про Карпу написано і сказано вже настільки багато, стільки галасу зчинено навколо її персони, що годі вгледіти тут якусь живинку. Адже скільки б разів не приїздила до нас Ірена Карпа, це буде один і той самий факт з’яви у Франківську скандально відомої й епатажної медіаперсони. Все, що залишалось, це розгледіти в Карпі щось інше, відкинувши всі навішані на неї ярлики і кліше, побачити, що ховається під штучно вигаданим імеджмейкерами образом.
Передусім там ховалася неприхована неповага до публіки. Людей, які заплатили 40 або 50 гривень (саме такою була ціна на презентацію-концерт у день виступу), змусили чекати не мало не багато – півтори години. Концерт мав відбутися 12 грудня у «Химері», але в зв’язку з хворобою сайнд-продюсера групи Олега Артима був перенесений на 18 грудня, на 19.00. Що ж, нехай. 40 чи 50 гривень – ціна достатньо висока, аби змушувати людей чекати. Змушувати своїх прихильників чекати не варто, навіть якщо концерт не коштує нічого – це, здається, всім зрозумілі неписані правила етикету. Тим більше, причиною півторагодинної затримки не були якісь непередбачувані обставини, нічого не сталося, ніхто цього разу раптово не захворів. Музиканти просто собі їли в одному із залів «Химери». Що ж, оригінально вони придумали – їсти, коли кілька десятків людей чекає їхнього концерту у сусідній залі. О 20.00, коли нетерпіння глядачів вже досягало критичної межі, музиканти гурту «Qarpa» розпочали ліниво і неквапом провадити те, що у музичній сфері називають саундчеком. Те, що перевірка звуку має проходити до концерту і глядачі не повинні цього бачити і чути, – зрозуміло теж. Відтак, роблячи це демонстративно, вайлувато і агресивно, перед тим затримавши концерт на годину, музиканти засвідчили подвійну неповагу до публіки. Глядач заплатив гроші, аби побачити і почути вилизану шоу-програму, натомість він спостерігає, як учасники групи лаються, сваряться на сцені, бо у них там щось не виходить, поводяться зухвало і нервово. Весь цей позасценічний бруд не повинен бути на сцені. Буквально добила одна з учасниць «Qarpa», віолончелістка Євгенія Смолянинова, яка, граючи на інструменті під час цієї так званої репетиції, раптово вигукнула: «Бл..дь, це піз..ц!». Вже потім, під час концерту, Ірена повідомила, що «в Жені зламалась віолончель, давайте їй всі поспівчуваємо». Чесно кажучи, після цього всього «співчувати Жені» хотілось найменше.
Коли о 20.30 омріяна Ірена все-таки постала на очі публіки, нею була засвідчена потрійна неповага до своїх прихильників: вона навіть не вибачилась за півторагодинну затримку. Це говорить лише про те, що подібні запізнення є для Ірени Карпи нормою, а не винятковим випадком. Проте, незважаючи на неприємний осад від усього, що передувало виступу, і презентація, і концерт вдалися на славу. Кілька уривків з нової книги Ірени Карпи «Добло і зло» були цікавими, свіжими і смішними у її виконанні. Чути ці тексти саме у виконанні автора було важливим, адже під час прочитання подібної прози на самоті може виникнути відчуття такого собі літературного наїву, ба навіть примітиву. А на презентації всі ці оповіді про колготки й дезодоранти, яремчанські дискотеки й місцевих «биків», екзотичні радянські зачіски і курйозні ситуації, в які потрапляли усі, чиє дитинство і юність пройшли у пострадянські часи, звучали природно і викликали у кожного свої асоціації і спогади.
Говорити про Карпу як про співачку, а не письменницю завжди якось приємніше і менш соромно. Пригадуються часи, коли в недалекі 90-ті гурт «Фактично самі» виступав у приміщенні «Космосу» - тоді все виглядало непрофесійно, але дуже щиро. Особисто мене тішить, що Карпа не втратилась як виконавиця тих старих добрих пісень «Фактично самих», з тих часів особливо не змінився ані глибокий пронизливий вокал, ані музика. І те, що нинішня «Qarpa» час до часу робить глибокі хороші пісні, не може не тішити. У цьому контексті позитивно вразила кавер-версія на пісню «Скрябіна» «Клей», про яку Ірена сказала: «На музиці цієї групи ми всі виховувались, і дуже добре, що існують такі пісні – не рівні і не зрозумілі, але від того ще сильніші». Пісні зі старих альбомів виконувались Карпою не менш натхненно, аніж з нового альбому «ІnЖИР».
Що було в кінці? Ну звичайно, пісня «Саша – хуй», як же без неї? І якщо можна переконати себе, що Карпа виклалась на всі 100, відлабавши і відчитавши двогодинну концерт-презентацію, а відтак забути про все попереднє, то вперед.
Тетяна ЄРУШЕВИЧ
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://www.gk-press.if.ua/
Попередня новина: «Газпром» сподівається ...
Наступна новина: Найбільше досягнення 2008 ...
Что такое лицензия на образование и зачем она нужна?
Уничтожение насекомых в Днепре
Маленький ювелирный магазин или крупная сеть: что лучше для покупателя?
DUNE: поєднання моди, спорту та снікер-культури в одному просторі