Непрохідність хідників (нехай вибачить читач за мимовільний каламбур), площ, дворів житлових будинків свідчить про незадовільну роботу відповідних комунальних служб міста. Передусім на їхній совісті те, що лише за 12 годин — з 22-ї 14 січня по 10-ту 15 січня — з переломами кінцівок і забоями різних ділянок тіла до МКЛ № 1, за інформацією її головного лікаря Євгена Романишина, було доставлено або ж самі ще змогли добратися 26 осіб. 22-м надали медичну допомогу у травмопункті, двом — у приймальному покої, а двох, яких привезла «швидка допомога», через їхній важкий стан, складний характер травм довелося відразу помістити в травматологічне відділення.
Про ці 12 годин доводиться говорити як про фатальний час Х для іванофранківців через те, що об’єктивний фактор — ожеледиця, котра завжди приходить як погодний «сюрприз», — наклався на суб’єктивні причини надзвичайної ситуації. Схоже, що теплі зими останніх років якраз і розхолодили, говорячи оксюмороном, тих, хто мав би дбати про очищення міста від снігу й льоду. Першим тривожним дзвінком стала нерозторопність комунальників одразу після того, як 25 грудня випав сніг і в місто таки завітала зима. Де були тоді двірники? Чи є ще в місті техніка, яка б прийшла їм на поміч? Питання риторичні. Своєчасно не прибраний, утрамбований ногами пішоходів сніг перетворився на товстий шар криги, очищення від якого хідників потребує вже набагато більших фізичних і фінансових зусиль. До травмопункту почало звертатися вдвоє-втроє більше людей, ніж зазвичай.
Щоправда, після того, як у міськжитлоуправлінні двічі вели гостру розмову з керівниками ЖЕО та інших комунальних служб, відповідальних за стан доріг і тротуарів у місті, ситуація дещо поліпшилася. В останні дні перед ожеледицею, як почув від завідувача травмопункту Ігоря Непорадного, у них бувало лише по сім-дев’ять пацієнтів, що потерпіли від падінь на івано-франківських вулицях.
Пішохід повинен, звісна річ, завжди дивитися під ноги: небезпечно слизькі місця тротуарів підстерігають нас, навіть якщо й посипають їх піском. Бо це не завжди допомагає: пісок змиває вода або ж він уночі вмерзає у свіжу крижану кірку. Адже лід на хідниках потрохи відтає внаслідок денних відлиг. А тепер ось ще й умив його дощ... Радикальний захід — таки повністю знімати за допомогою металевого сікача й лопати отой товстий шар криги. Зауважимо, що це мали б робити не лише комунальні служби, але й — на прилеглих ділянках тротуарів — самі ж підприємства, фірми, установи міста, однак багато з них ігнорують цю вимогу мерії.
Тим часом з 26 грудня по 15 січня, відколи маємо в місті зимову ситуацію, вже 308 осіб, посковзнувшись на слизькому, невдало впали й потребували медичної допомоги. З них 32 стали жертвами вкритих льодом хідників і дворів будинків за позавчорашню добу, коли цю проблему ще більше загострила ожеледиця. Добу, яка була дійсно гарячою для Ігоря Непорадного та інших працівників травмопункту лікарні. На допомогу їм навіть прислали із травматологічного відділення лікаря Павла Кирилюка.
Я розговорився з двома пацієнтами (з етичних міркувань їхніх прізвищ не вказую) з довгої черги тих, хто вранці сидів і стояв у коридорі біля дверей травмопункту. Спитав, за яких обставин з ними сталися прикрі випадки на слизьких тротуарах? Чи вважають вони себе жертвами власної необережності, чи нещасливого збігу тих обставин, а чи, може, покладають вину за травми на когось іншого?
Ярослав Ц.:
— Можна сказати і так, що мені фатально не щастить. Тиждень тому розтягнув зв’язки на нозі, впавши на слизькому тротуарі, коли йшов вулицею Чорновола. Не залікував ще повністю тієї травми, а сьогодні доправив собі. Гляньте, як спухла нижня частина тієї самої лівої ноги... Це ж треба було: коли вже майже перейшов дорогу на вул. Січових стрільців і ставив ногу на бордюр хідника, вона зрадливо поїхала на слизькому... Хоча й не гепнувся на намерзлий лід, як попереднього разу, але вся робота медиків після першого мого травмування і мої кошти й час на лікування пішли намарне. Звичайно, є на вулицях нашого міста й ділянки хідників, якими можна ходити спокійно навіть увечері, за слабкої освітленості. Все залежить від того, як комунальні організації, двірники турбуються і чи взагалі турбуються про стан хідників. Я живу на Республіканській вул. І щоранку пів на восьму вже йду пішки на роботу вулицею Коновальця. Ковзаюсь на слизьких тротуарах: двірники ЖЕО-4 починають посипати їх піском вже пізніше.
Ольга Х.:
— Права рука вище зап’ястя дуже болить — видно, перелом у мене... Знаю вже його симптоми, адже свого часу внаслідок падінь (правда, це було не в нашому місті) двічі ламала ліву руку — в ділянці зап’ястя. А посковзнулась і впала я на вул. Будівельників, біля магазину. Картаю себе: навіщо мені, пенсіонерці, приспічило саме в ожеледицю йти в наше ЖЕО-8 за довідкою для оформлення житлової субсидії?! Біля самого ЖЕО хідники акуратно пісочком посипані, а от відійдеш далі — мусиш танцювати балет на льоду... Втім, чула, що за стан ділянок тротуарів, які прилягають до будинків різних установ, закладів, офісів фірм, відповідальні вони самі. Виходить, що сам той магазин, біля якого я впала, мав би подбати про безпечні підходи до нього. Значить, продавцям мали б завозити не лише товар для продажу, а взимку — ще й пісок для посипання хідника... Я так вважаю, що міськвиконком, його житлово-комунальне управління повинні чітко визначити, звідки й доки прибирають прилеглі ділянки тротуарів організації, а де — ЖЕО, контролювати цей процес, декого варто б і штрафувати за те, що не очищають їх від снігу й льоду. Бо пішоходи ламають собі руки-ноги, а нікого за це міська влада серйозно не питає...
P. S. 16 січня, коли цей матеріал було підготовлено до друку, в Івано-Франківську знову падав густий сніг. За прогнозами синоптиків, його слід очікувати і в наступні дні, а температура повітря знизиться до нічних морозів 10-15о . Якщо не прибиратимуть вчасно свіжий сніг, то на обледенілих тротуарах наросте ще один шар криги, небезпечний для пішоходів. Але щось непомітно на вулицях активності комунальників, а на прилеглих до будинків організацій та установ міста — їхніх працівників, а також студентів, учнів, яких, згадаймо, у попередні роки виводили відгортати сніг біля своїх навчальних закладів. Тим часом довідався про такий парадоксальний факт: серед тих, хто впродовж позавчорашньої доби звернувся до травмопункту з травмами внаслідок падінь, були і троє двірників різних ЖЕО та один працівник ДРЕУ (на цю комунальну структуру покладено обов’язок прибирати від снігу й льоду дороги міста). Одна двірничка упала на території свого ЖЕО, а інші, так би мовити, постраждали на «чужих» територіях, стали жертвами недбальства своїх колег. То, може, після цього вони задумаються над тим, що то значить не звільняти належним чином від снігу й льоду тротуари і двори будинків?
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://www.galychyna.if.ua
Попередня новина: У Нововолинську затримали ...
Наступна новина: На Турійщині ухвалили ...
Что такое лицензия на образование и зачем она нужна?
Уничтожение насекомых в Днепре
Маленький ювелирный магазин или крупная сеть: что лучше для покупателя?
DUNE: поєднання моди, спорту та снікер-культури в одному просторі