Про відшкодування дізналися
з телевізора...
Після повеневого лиха в липні 2008-го не лише на Долинщині, а й в інших регіонах області люди не мали належної інформації, як мають чинити, щоб одержати державну допомогу. У цьому я особисто переконався, зустрічаючись з людьми у післяповеневих селах. Прикро, та інколи навіть найближчі сусіди неохоче ділилися інформацією чи порадою. Але ж вичерпне інформування краян було чиїмось безпосереднім обов’язком? І не тільки ЗМІ. Тож я не подивований тим, що пише Василь Панас: «Мені дуже образливо. Хата моя при дорозі — не один раз проходили голова, депутати і добре бачили, якої шкоди наробила стихія. Та все дарма...» Зі слів жителя села Пацикова — вулиці Тараса Шевченка, 23 селища Вигоди — під час повені вода підтопила картоплю, подвір’я і надвірні споруди: «Цілу ніч ми виносили воду, яка прибувала до хати». Все, що відбувалося далі, пенсіонер Василь Панас називає відфутболюванням. Щодо обсягу збитків, про які пише читач, то жодного їх документального підтвердження нема. Зате спостерігаємо незрозумілості в тій документації, якою володіємо. Приміром, перший заступник голови Долинської РДА Петро Шкутяк фактично заперечує у своєму листі-відповіді ту інформацію, яку надав селищний голова Михайло Мацелюх невістці Панаса — Ірині. Тож у листі за 12 листопада 2008 року перший заступник голови райдержадміністрації відповідає, окрім іншого, і таке: «При перевірці у Вигодській селищній раді зареєстрованої Вашої заяви немає. В разі відмови селищної ради в прийнятті заяви або прийняття рішення, яке Вас не задовольняє, Ви можете звернутися в суд про неправомірні дії або бездіяльність органів чи посадових осіб місцевого самоврядування». Але 1 вересня того ж року селищний голова Михайло Мацелюх підтверджує, що заява таки є і зареєстрована: «Виконком Вигодської селищної ради повідомляє Вас про те, що, розглянувши заяву про нанесення збитків на місці події, комісія вважає, що на час подання заяви фактів затоплення встановити неможливо». На той час після повені минув приблизно місяць. і городи на зиму ще також не виорювали. Ми ж півроку по тому вирушили до обійстя Василя Миколайовича у селі Пацикові шукати слід повеневого лиха.
У кожного — своя правда?
Щодо непрозорих дій місцевих органів влади під час оцінювання та відшкодування збитків, завданих повінню у липні 2008-го, Василь Панас телефонував і на «гарячу лінію». І з управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю одержав відповідь, що «звернення уважно розглянуто» та інформацію: «Внесення в списки потерпілих будь-якої категорії, а також участь у комісії по визначенню збитків, на жаль, не відноситься до компетенції органів внутрішніх справ». В ДСБЕЗ і нам повідомили: «У вересні 2008 року працівниками ДСБЕЗ Долинського РВ УМВС в області встановлено, що гр. Панаса В. М. відповідно до постанови КМУ від 30.07.08 №688 «Про затвердження Порядку обстеження майна, пошкодженого внаслідок стихійного лиха, що сталося 23 — 27 липня 2008 року», проведено комісійне обстеження житлового будинку та рішенням Вигодської селищної ради його не внесено в списки потерпілих від стихійного лиха у зв’язку з відсутністю ознак пошкодження, що потребують поточного чи капітального ремонту». З будівлями зрозуміло, а як з присадибною ділянкою?
...Краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Наше дослідження показало, що у районі стадіону в селі Пацикові є чимало проблем і чиновницького, і людського штибу, вирішення яких зменшило б повеневі ризики в майбутньому. Навіть банальне належне впорядкування присадибних канав, використання на мостиках труб більшого діаметру, переконаний, зменшило б не тільки розмах повеневого лиха, а й кількість щорічних скаржників про підтоплення. До речі, секретар селищної ради підтвердила, що сусіди Василя Панаса часто телефонують про підтоплення. Про такі ж проблеми щоосені й щовесни каже і сам Василь Панас. Це я до того, що можна припустити: в липні 2008 року присадибні чотири сотини Панасів могли бути підтоплені. Хоча нині це підтвердити неможливо. Неможливо підтвердити також, що одразу після повені Панаси усно зверталися і до селищного голови, і до свого депутата про можливість відшкодування збитків. У журналі прийому громадян таких записів нема, а в журналі реєстрації заяв зафіксовано тільки заяву за 29 серпня 2008 року.
— Заяву голова у мене прийняв десь після 20 серпня. І того ж дня вже у нас була комісія, — підтверджує невістка Панасів. — Питали, чому не зверталися з заявою раніше. Обіцяли, якщо буде така можливість, відшкодувати збитки підтоплення городу. Але ми нічого не одержали.
Михайло МАЦЕЛЮХ, селищний голова Вигоди Долинського району:
— У липні 2008-го, після відомої повеневої стихії, Василь Панас до мене як голови селищної ради офіційно з заявою про підтоплення не звертався. Говорила його сестра Анна, яка мешкає в іншому будинку на протилежному кінці вулиці Тараса Шевченка. Тільки після того, як появилася інформація по селі, що деякі люди вже одержали відшкодування, ми зареєстрували в селищній раді заяву, яку принесла невістка Василя Панаса. І комісія невідкладно провела обстеження, але не виявила слідів підтоплення. За висновками комісії, не було і підтоплення присадибної ділянки. Це неправда, той район не має проблем з осінніми чи весняними наводненнями. У Вигоді нікому не відшкодовували кошти за підтоплення городів.
...У придорожній невеличкій хатині на вулиці Шевченка, 23 мешкає немала родина: Орися і Василь Панаси, син Микола з невісткою Іриною і чотирирічна внучка Вероніка. Василя Панаса всі по-родинному кличуть «дідо». І вірять, що мрії діда Панаса могли б стати реальністю.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://www.galychyna.if.ua
Попередня новина: Генерального секретаря УЄФА ...
Наступна новина: Нардеп Стойко посилає ...
Что такое лицензия на образование и зачем она нужна?
Уничтожение насекомых в Днепре
Маленький ювелирный магазин или крупная сеть: что лучше для покупателя?
DUNE: поєднання моди, спорту та снікер-культури в одному просторі