Останнім часом теленовини, Інтернет і преса дружно виливають на голови українців фінансові страшилки про масові повернення ключів від квартир та автівок, узятих у кредит, за які люди в нинішніх умовах просто не можуть розрахуватися, або ж, як варіант, їх відбирання банками через суд.
Уже й Ужгородом стали гуляти чутки про жінку, котра не могла сплатити кредит, залишилася без даху над головою і в підсумку спробувала звести рахунки з життям. У дійсності, як повідомили в міліції, причини такого кроку — в несправедливому, на думку потерпілої, розподілі майна після розлучення, тож фінустанови тут ні до чого. Однак і без цього тема явно болюча, адже мало не кожна ужгородська родина пов’язала себе позиками, які в період економічної кризи стали тяжкими кайданами.
Чи йдуть назустріч клієнтам у скрутній ситуації розташовані в нашому місті банки, ми вирішили поцікавитися безпосередньо в них. І з’ясувалося, що не такий чорт страшний, як його малюють: якщо ви справді хочете розквитатися з боргом, та через тимчасові проблеми не можете, до цього у більшості закладів поставляться з розумінням і допоможуть знайти вихід.
Фахівці переконують: рано чи пізно це мало статися. Різке збільшення обсягів кредитів в Україні (за 5 років — у 50 разів), котрі банки щедро видавали направо і наліво, не надто прискіпливо цікавлячись платоспроможністю клієнтів, а ті, у свою чергу, брали, не переймаючись, чим платитимуть у разі найменшого схуднення сімейного бюджету, не могло не спровокувати кризу банківської системи. Проблемні позики, за нещодавно оприлюдненою в “Дзеркалі тижня” інформацією, сягнули майже 10 відсотків, система не витримала, і тепер маємо те, що маємо: заборону на дострокове зняття депозитів, іноді — проблеми з їх видачею навіть коли “час розплати настав”, різке обмеження кредитування і його здорожчання, що заморозило чимало галузей економіки, непрозоре рефінансування банків та купу інших неприємностей. Вийти з цього з найменшими втратами реально тільки знайшовши компроміс між інтересами кредитора і позичальника. Нацбанк, як нам пояснили у прес-службі його Закарпатського регіонального відділення, регулювати такі процеси наразі не вповноважений, але запевнили: комерційні банки самі не зацікавлені у доведенні справи до суду і мають напрацьовані методи пом’якшення кризових явищ. Отож, озброївшись найновішим бізнес-довідником із телефонами цих закладів, ми взялися обдзвонювати їх із запитанням: “Чи йдете ви назустріч клієнтам, котрі з поважних причин не можуть вчасно погашати кредит, а якщо так, то як саме?”
У “Брокбізнесбанку” відповіли: таким позичальникам пропонують написати заяву про відстрочку погашення кредиту на півроку, при цьому процентну ставку не міняють. Більше того, якщо йдеться про валютний кре-дит, можлива його конвертація у гривневий за дуже вигідним курсом (частина — по 6,45, 10% — по 6,95 грн. за долар), але тільки за умови, що погашається відразу більше половини всієї суми. Отож до відчуження заставлених квартир і машин тут за період кризи не доходило.
В “Експрес-банку” взагалі проблем із поверненням позик не виникає, оскільки обслуговує він виключно залізничників і необхідні суми для погашення кредитів стягує безпосередньо з їхніх зарплат.
В “Індекс-Банку” підкреслили: у них — індивідуальний підхід до клієнтів, і якщо отримають заяву від котрогось із них, де аргументовано доведено виникнення тимчасових фінансових труднощів, — знайдуть спосіб зарадити, наприклад, шляхом перегляду кредиту, збільшення його терміну. А от інформацією щодо можливої реалізації заставного майна тут ділитися не захотіли: вона, мовляв, конфіденційна.
У банку “Надра” теж із розумінням ставляться до проблем позичальників, а як запропонують їх вирішувати — залежить від кредитної історії людини та виду кредиту. Можливі такі варіанти: пролонгація кредитного договору; відстрочка на 3—6 місяців із щомісячним погашенням тільки відсотків; списання пені і штрафів, якщо була поважна причина для невчасної сплати; заміна стандартного графіка погашення на ануїтетний або навпаки, як зручніше клієну; перевидача іншого кредиту на прийнятних умовах (за рахунок цього попередній, звичайно, закривається).
“Плюс-банк” готовий до відстрочення кредиту на півроку. Іпотекою він узагалі не займається, тому з нерухомістю клопотів завідомо не має, та й автомобілі за борги відбирати, слава Богу, не доводилося.
“Правекс-Банк” розглядає заяви про відстрочку і надає її на 3 місяці, але тільки на сплату відсотків, а тіло кредиту доведеться погашати.
“Прокредит банк” кредитує тільки малий та середній бізнес і для різних його видів має гнучкі програми, але детально їх в Ужгороді коментувати для преси не можуть — це компетенція центрального офісу.
У “РайффайзенБанк Аваль” є різні способи полегшити долю клієнта, котрий потрапив у тимчасову скруту, хоча й не по всіх видах кредиту. Якщо йдеться про валютні позики, то іпотечний кредит можна реструктуризувати, автомобільний — максимально пролонгувати. Розмір місячного внеску при цьому часом зменшується удвічі. Іноді, якщо людина переконає, що в неї дійсно критична ситуація, банк іде навіть на зниження відсоткової ставки на 3—6%. А ще з 6 лютого тут готові надавати для валютних іпотек кредитні канікули на цілий рік. Відповідно при такому широкому асортименті поступок реалізовувати заставне майно в період кризи не доводилося.
Звісно, це не всі банки, офіси яких є в Ужгороді: до деяких просто не можна було додзвонитися, в деяких після численних переключень компетентний у поставлених питаннях працівник не виявлявся на місці (проте навіть у таких випадках слід відзначити ввічливість персоналу при спілкуванні — “совкова” сфера послуг таки залишилася в минулому). Утім, зібраної інформації достатньо, щоб переконатися: переважна більшість фінансових установ готова йти на поступки клієнтам, отож останнім, замість одразу віддавати ключі або просто ігнорувати виплати у випадку фінансових ускладнень, варто йти в банк і домовлятися, шукати виходу з ситуації. Зрештою, жодна зі сторін не зацікавлена в доведенні справи до суду (а він — справа клопітна, досить забюрократизована і може тягнутися навіть рік) із подальшою реалізацією заставного майна. Бо в такому випадку громадянин залишиться без квартири чи машини і добре, якщо зможе за їх рахунок покрити весь борг, а банк — як мінімум без прибутків. Адже не секрет, що в умовах, коли нові кредити практично недоступні, купувати все це нікому навіть за різкого обвалу цін. Отже, найкращий варіант — компроміс. І недаремно фахівці стверджують, що через чистилище кризи пройдуть тільки найбільш сильні, розумні, сміливі та нежадібні банки.
P.S. Принагідно ми розпитували банкірів, як вони ставляться до ідеї перерахунку валютних кредитів у гривневі за курсом, який був на момент отримання кредиту. Нагадаємо, що минулого тижня на сесії міськради ідею звернутися до Нацбанку з такою пропозицією від фракції Партії регіонів висловив Юрій Беляков, і зараз відповідне звернення депутати готують. Варіантів відповідей працівників фінустанов було три: а) таке рішення запізніле, це треба було робити на самому початку розвитку економічної кризи, коли банки ще мали достатній запас міцності, щоб “перетравити” такі втрати; б) за старим курсом можна б перерахувати саме тіло кредиту, а відсотки хай би йшли за поточним; в) це нереально, бо банк витрачає власні ресурси за нинішнім курсом, хіба що Нацбанк відшкодує різницю.
А між тим ще на початку грудня минулого року подібний проект щодо конвертації валютних вкладів у гривневі на період кризи до Верховної Ради подав заступник голови комісії ВР з питань фінансів і банківської діяльності — член Партії регіонів. Приблизно тоді ж щось подібне запропонував зробити й Мінфін, отже, пропозиція не така вже й безперспективна…
Мирослава Галас
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://www.zakarpattya.net.ua/
Попередня новина: Дітвора Турійщини до школи ...
Наступна новина: Жіноча збірна України, ...
Преимущества быстрых займов на карту онлайн
Український бренд дизайнерського одягу CAT ORANGE
Talvi Ukraine объявляет грандиозные скидки на Black Friday
Коли потрібна термінова консультація педіатра?
Услуга "Семейный водитель": Ваше спокойствие и безопасность ваших детей