Для початку нагадаємо історію будівництва „Дитячого” містечка в Олександрії, зараз – школи-інтернату І-ІІІ ступенів. Ідея створення такого закладу виникла ще тоді, коли головою Рівненської облдержадміністрації був Микола Сорока. Потім на цю посаду призначили Василя Червонія. Саме за ініціативи пана Червонія Уряд України у 2005 році виділив на будівництво дитячого містечка 13 мільйонів гривень. Далі ж Віктор Матчук спробував приписати собі напрацювання попередників, урочисто відкривши ще недобудований об’єкт.
Наприкінці січня 2009 року Віктор Матчук видав розпорядження, у якому наказує здійснити ліквідацію Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів. Чим керувався голова ОДА, підписуючи таке розпорядження, і, фактично, викидаючи дітей на вулицю, сказати важко.
Як розповів начальник відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад області виконавчого апарату Рівненської обласної ради, депутат облради, представник Української Народної Партії Степан Жданюк, Віктор Матчук не мав жодних законних повноважень підписувати розпорядження про ліквідацію школи-інтернату в Олександрії:
- Заклад в Олександрії є кращим в області. Побудований він був за бюджетні кошти, відкривався з великим пафосом, приїжджав Президент. Що ж ми маємо зараз? Багато мільйонів гривень, які було витрачено на будівництво, виходить, були витрачені марно. Найцікавіше ж у цій ситуації те, що п.Матчук не мав жодного права підписувати розпорядження про ліквідацію школи-інтернату в Олександрії, адже це – обласний комунальний заклад. Він належить обласній раді, і тому питання самоліквідації, передачі майна, яке належить громаді області, має приймати винятково обласна рада. В жодному разі не ОДА! Мене дивує, що Віктор Матчук в такий спосіб „дбає” про дітей. Вже є перші скарги від бабусь, які були опікунами. Дітей віддають до родичів, до яких вони не хочуть йти, говорячи, що там нестерпні умови для життя. Варто було зважити й на позицію дітей. Виходить - все, що будувалося та відкривалося з таким пафосом, тепер незрозуміло чому ліквідовується.
Не в захваті від закриття закладу і директор Олександрійської ЗОШ школа-інтернат І-ІІІ ступенів Валентина Забедюк:
- Звичайно, ми розуміємо, що в Україні діє програма реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Можливо, колись дійсно настануть части, коли інтернати будуть непотрібним, і їх можна буде перепрофільовувати на інші заклади. Зараз же це зовсім не на часі. Нас повідомили, що незабаром школу-інтернат будуть ліквідовувати. Після цього як вихователі, так і самі діти знаходяться у пригніченому стані. Перші ризикують залишитися без роботи, а діти, які почувають у нас себе цілком комфортно, не бажають повертатися до своїх неблагополучних сімей. Ми приклали багато зусиль для створення найкращих умов для дітей, можна навіть сказати, створили дітям справжню казку. І все, що ми зробили, збираються ліквідувати. Зараз у нас на вихованні перебуває 68 дітей. Маю великі сумніви, що після ліквідації школи-інтернату для всіх них знайдуться нові сім’ї чи опікуни. Звісно, головне для дитини – це сім’я. Але навіщо дітей повертати в неблагополучні сім’ї, змушуючи жити сподіваннями, що колись їхні справжні батьки таки стануть на правильний шлях і знову будуть піклуватися про них. У нас же дітям дуже добре, вони почувають себе повноцінними.
Про долю будівель і майна, яке може зникнути у невідомому напрямку та рішення сесії облради з цього питання ми поговоримо в наступних числах „Волині”.
Павло ДУТКО
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://www.volyn.rivne.com/
Попередня новина: У «справі Циганка» — ...
Наступна новина: Ющенко та Качинський у ...
Что такое лицензия на образование и зачем она нужна?
Уничтожение насекомых в Днепре
Маленький ювелирный магазин или крупная сеть: что лучше для покупателя?
DUNE: поєднання моди, спорту та снікер-культури в одному просторі