«Тепер усе залишиться як було», — констатував у коментарі для «УМ» пан Сергій Кролевець. За його словами, всі біди Лаври від того, що як Національний історико–культурний заповідник вона підпорядкована Міністерству культури і туризму, його фінансування здійснюється з держбюджету, але майно заповідника перебуває в комунальній власності міста Києва, тобто де–факто — у віданні Київської влади, на чолі з мером Леонідом Черновецьким. Міська влада ж заставила майно Києво–Печерського заповідника і взяла під таку заставу кредити «на розвиток міста». Тепер, якщо кредити підуть на розвиток чого іншого, а не міста, зазнають втрат не Черновецький і його адміністрація, і не депутати Київради. За кредити Києво–Печерська лавра розплатиться собою. Підпорядкованість Києво–Печерського національного заповідника одразу кільком відомствам і органам влади призводить до того, що пам’ятка мусить жити в ситуації, м’яко кажучи, неузгодженості: «Зараз немає програми розвитку заповідника, ефективної системи керівництва, — каже генеральний директор заповідника. — Керівництво здійснюють у ручному режимі — улюбленому режимі чиновників».
22 червня в іспанському місті Севілья збереться чергова сесія ЮНЕСКО. «У березні до заповідника приїжджали експерти ЮНЕСКО, і вони були вражені тим, що тут побачили, прикро вражені, — каже пан Кролевець. — Я не знаю, які вони зробили висновки, але гадаю, що за десять днів ми отримаємо якщо не включення Києво–Печерської лаври до так званої Червоної книги пам’яток, яким загрожує знищення, то принаймні дуже серйозні зауваження з вимогами до України виконати міжнародне законодавство в сфері охорони історико–культурної спадщини». Від початку процедури виключення зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО не застрахована жодна з понад восьми сотень пам’яток цього списку, зазначив Сергій Кролевець.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://umoloda.kiev.ua/
Попередня новина: FREEMAIL розкрив карти про ...
Наступна новина: Україні не варто ...