Людмила декілька років підряд їздила на заробітки до Київської області у місто Кагарлик, де займалася сільськогосподарськими роботами. Там вона познайомилася із Володимиром. Жінка розповідає, що їхні відносини розпочалися ще майже рік тому, але цього літа вона вирішила привезти його до села Дубечно „собі для життя”. Зі слів Людмили, її новий обранець був добрий чоловік, проте мав проблеми із законом: 10 років перебував у місцях позбавлення волі за незаконні операції з наркотиками. Оскільки зі своєю сім’єю потерпілий мав складні відносини, а дружина взагалі вигнала його з дому, то Володимир, не задумуючись, погодився переїхати на Волинь.
Тим часом Микола доглядав за двома неповнолітніми синами Людмили та з нетерпінням чекав на її повернення. Новий співмешканець став для нього справжньою несподіванкою, адже чоловік розраховував на якісь відносини із Людмилою. Перший заступник начальника Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області Микола Карпук розповідає, що до моменту скоєння злочину між чоловіками не було серйозних конфліктів, хоча підозрюваний стверджує, що Володимир постійно дошкуляв злим словом, насміхався над ним. Крім того, Микола Володимирович розповідає, що затриманий разом з Людмилою частенько випивали й того вечора також не обійшлося без чарки горілки, після якої всі полягали спати.
Людмила пригадує, як прокинулася від голосу свого старого знайомого, котрий стояв над нею і її співмешканцем з ножем у руці. „Люда, я його зарізав!” – промовив Микола. Жінка зірвалася з постелі і почала кричати, аби зловмисник забирався і разом із собою забирав мертве тіло. Після цього вона відразу подзвонила до сестри і, забравши дітей, негайно покинула свою оселю. Чому не повідомила до міліції про скоєне вбивство досі не розуміє, лише постійно хапається за серце і каже, що в той момент пережила неймовірний шок.
Про те, що за її хатою лежить тіло Володимира жінка не знала, принаймні, в цьому вона переконує правоохоронців. Коли Микола все ж таки повідомив їй цю новину, Людмила й цього разу не поспішала до міліції, мовляв її знайомий погрожував їй розправою, якщо вона комусь скаже хоч слово. Однак притрушене сіном тіло через два тижні почало неприємно пахнути. Підозрюваний у вбивстві добре розумів, що з ним негайно потрібно щось робити, аби сусіди не почули запаху й не здогадалися про скоєний злочин. Ввечері він разом із Людмилою поклав мертвого Володимира на підводу і попрямував до лісу, а жінка пішла розважатися на весілля.
Можливо, ніхто б ніколи й не знайшов Володимира, якби зловмисник по дорозі не згубив лопати. Тому труп довелося залишити просто в кущах, де його наступного дня знайшли місцеві мешканці.
Микола Карпук розповідає, що спочатку в розслідуванні справи виникали деякі труднощі, адже було важко встановити особу загиблого. Проте правоохоронці відразу почали відпрацьовувати найближчі села. А зайшовши на подвір’я до Людмили, двоє міліціонерів відразу відчули специфічний запах. Господиня і не намагалася приховати злочину, а навпаки - у всьому зізналася без вагань.
На даний момент проти Миколи порушено кримінальну справу за ст.115 КК України. Щодо Людмили ще не обрано міру запобіжного заходу в зв’язку з тим, що вона мати неповнолітніх дітей. Таким чином, остаточні висновки у цій справі зробить слідство, а згодом суд, повідомив ВЗГ УМВС України у Волинській області.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Рівному з'явився перший ...
Наступна новина: У Луцьку взялися за чистоту ...
Необходимые инструменты для автомобилиста и их значение
Уничтожение насекомых в Днепре
Маленький ювелирный магазин или крупная сеть: что лучше для покупателя?
DUNE: поєднання моди, спорту та снікер-культури в одному просторі