Однак для реального вирішення проблем галузі, мабуть, не потрібно було збирати 7,5 тисяч залізничників у Міжнародному виставковому центрі для експрес-презентації пакета 16 рішень. Нагадаємо, що подібне урядове зібрання з місцевим самоврядуванням у травні ц.р. коштувало держбюджету близько 20 млн.грн.
На стратегічні рішення залізничники чекають вже давно: Концепція Державної програми реформування залізничного транспорту була схвалена розпорядженням КМУ ще 27 грудня 2006 року, а сам проект Програми був поданий до Кабміну наприкінці 2007 року. Більше того – у червні 2009р. окреме рішення щодо ситуації у сфері залізничного транспорту прийняла Рада національної безпеки і оборони.
На жаль, аналіз прийнятого пакета рішень дає підстави стверджувати, що вони не вирішать найбільш нагальних проблем залізничників. У цьому контексті з-поміж 16 актів можна виділити лише 4 предметних рішення (щодо запровадження електронного документообігу, розвитку інтермодальних перевезень, порядку визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, порядку розрахунку обсягів компенсаційних витрат за пільгові перевезення окремих категорій громадян). Решта питань є популістськими, із сумнівною правовою суттю, юридично та економічно не обґрунтованими.
По-перше, Державна цільова програма реформування залізничного транспорту на 2010 – 2015 роки не передбачає жодного нового завдання аніж ті, які вже визначені Концепцією 2006 року. Більше того, вона є вдвічі меншою за змістом від самої Концепції. Дивною є логіка реформування: на першому етапі буде створено господарське об’єднання на базі Укрзалізниці, залізниць та інших підпорядкованих їй підприємств, установ та організацій, на другому – державну акціонерну компанію. Хоча Концепція передбачає створення акціонерної компанії (як єдиного виробничо-технологічного комплексу) одразу, без будь-якої надструктури над залізницями.
Водночас у поспіху уряд «забув» врахувати у Стратегії розвитку залізничного транспорту такі, зазначені на веб-сайті Укрзалізниці, стратегічні напрями, як розвиток залізничної інфраструктури портових переробних комплексів, припортових станцій та підготовку до ЄВРО-2012.
Послідовність дій уряду щодо затвердження Програми забезпечення житлом працівників залізничного транспорту викликає питання: уряд забув, що лише місяць тому прийняв Державну цільову соціально-економічну програму будівництва (придбання) доступного житла на 2010 – 2017 роки (постанова КМУ від 11 листопада 2009 р. № 1249)? Якщо слідувати такій логіці, необхідно прийняти окремі програми забезпечення житлом для санітарок, лікарів, вчителів, працівників культури і навіть нафтогазового комплексу!
Незрозумілим є намагання уряду поставити «з ніг на голову» питання митного контролю за транзитом вантажів територією України. У порушення вимог Митного кодексу, інших нормативних актів пропонується ліквідувати митний контроль за транзитом вантажів та безпідставно надати статус митного перевізника регіональним залізницям. Прийняття таких необґрунтованих рішень призведе до послаблення контролю за транзитом вантажів по Україні, повернення до практики 90-х коли в режимі «перерваного транзиту» вантажі масово залишалися на вітчизняному ринку, що завдавало значних збитків виробникам і державному бюджету, оскільки мито і та інші митні платежі не сплачувалися.
Не розібравшись в системі функціонування залізниць, Уряд надає статус митного перевізника кожній залізниці, що призведе до децентралізації контролю за переміщенням вантажів, сплати до бюджету відповідних платежів, спотворить існуючу систему взаємодії Держмитслужби та Укрзалізниці, створить обтяжливі умови для сумлінних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Незрозуміло, чим керувався уряд при прийнятті рішення щодо проекту будівництва залізничної колії та інфраструктури прямого залізничного сполучення за напрямком Чоп – Кошице – Братислава – Відень. Доручивши Укрзалізниці передбачити у фінпланах залізниць на 2009 рік 1,525 млн. євро для придбання у ВАТ «Експрес-банк» частки статутного капіталу «Брайтшпур Планунгсгезельшафт мбх» із подальшим її придбанням ФДМУ та передачею в управління Укрзалізниці, уряд не тільки порушив законодавство в частині надання невластивих функцій Фонду держмайна, а взагалі не надав пояснення щодо цієї компанії та причин вибору саме її. Не надано також відповідей щодо фінансово-економічного обґрунтування цього проекту та переваги для держави від його реалізації. Таким рішенням уряд відволікає обігові кошти Укрзалізниці, проводячи у той же час реструктуризацію своїх зовнішніх зобов’язань перед західним синдикованим кредитором.
Обставини підготовки такого рішення стануть зрозумілішими, якщо взяти до уваги, що проект цього акта не подавався на погодження Мін'юсту, Мінфіну та інших. Вражає, що замість розгляду фінансового плану Укрзалізниці наприкінці фінансового року та надання допомоги в реструктуризації боргів у розмірі понад 500 млн дол, які накопичилися у т.ч. за рахунок надання пільг підприємствам гірничо-металургійного та хімічного комплексів, додатково навантажує Укрзалізницю неприродними фінансовими зобов’язаннями.
Прикметно, що приймаючи акти до Дня залізничника, прем‘єр «забула» про свої обіцянки іншим категоріям виборців. Наприклад, з нагоди Дня працівника лісу 16 вересня ц.р. прем‘єр запевнила лісників, що забезпечить закупівлю Укрзалізницею дерев’яних шпал у вітчизняних виробників, а не закордонних. Водночас у додатку до постанови, якою передбачаються особливості закупівлі товарів, необхідних для забезпечення залізничних перевезень, не знаходимо жодного виробника шпал.
З нагоди Дня боротьби з корупцією 8 грудня ц.р. прем‘єр публічно пообіцяла скасувати процедури закупівлі за державні кошти в одного учасника та проводити держзакупівлі виключно у виробників. Натомість у постанові, яка передбачає особливості закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення залізничних перевезень, йдеться саме про процедуру закупівлі в одного учасника без погодження з Мінекономіки.
Можливо, якість ухвалених 16 грудня актів була б вищою, якби прем'єр прислухалася до фахової думки членів Кабміну. Щоправда, шансу висловитися на засіданні вони не мали, хоча їхні зауваження були викладені письмово у супровідних матеріалах. Так, з-поміж 16 ухвалених актів понад третина отримали негативний висновок Мін'юсту, а у 4 не враховано позицію Мінфіну.
Вимушені констатувати, що це розширене засідання уряду (як і попередні – за участю освітян, лісників, листонош, бібліотекарів, портовиків, підприємців) стало ареною для передвиборчої агітації, а не місцем вирішення проблем.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Президент вимагає ...
Наступна новина: В Тернополі презентували ...
Переваги настільних ігор для дітей
Взгляд в будущее: Что ждёт World of Warcraft, The Division 2 и Destiny 2 в 2024 году?
Нутриціологія та хронічні захворювання
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?