Тому варто вчитатися у слова молодого націоналіста зі Сходу України, який зараз знаходиться під вартою антинародного режиму. Юрію Гудименку зараз незрівнянно важче, ніж усім нам. І тому наш обов’язок – захистити його і витягнути з цієї катівні. Усіма можливими методами.
Адже любов до свого народу, боротьба за інтереси нації та самопожертва в ім`я справедливості – це не злочин. Злочин – це тероризувати патріотів, визискувати наш народ, топтатися по нашій національній пам`яті. І рано чи пізно ті, хто чинить ці злочини, будуть справедливо покарані. Це ми їм гарантуємо. Сьогодні – всі на захист Юрія Гудименка та інших українських націоналістів, поневолених антинародним режимом! (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/anonsy/019008/)
"Діяти і діяти, не покладаючи рук, пам'ятаючи, що ми є саме тою силою, що зробить Україну великою, що зараз може стати вирішальною кожна мить, кожна людина, кожне слово. Ми маємо, мусимо стати тим цементом, що з'єднає волю та ідею у непохитну Українську Націю. Зараз ми обираємо – майбутнє або забуття, Україна чи Малоросія, ми чи вони. Зараз – або ніколи. Третього немає", - лунають з-за ґрат Юркові слова.
Початок нового року і розгортання нової хвилі політичних репресій ставить відразу декілька нагальних запитань перед опозиційним рухом України, у авангарді якого знаходиться ВО "Свобода".
Запитання перше: який характер мають нинішні політичні репресії? Чи зупиниться Янукович на старих суперниках з клану Тимошенко, або продовжить тиск на всю без виключення опозицію за білоруським сценарієм?
Відповідь на це запитання не є однозначним. Здоровий глузд, який є у нас і якого немає у президента, підказує нам, що продовження репресій у нинішній ситуації в країні неминуче веде до глибокої політичної і соціальної кризи. Але ми аж ніяк не можемо виключити вірогідність того, що поквитавшись із колишніми суперниками, Янукович та його оточення вирішать реалізувати білоруський сценарій. Щоправда, політична Україна має принаймні одну відмінність від політичної Білорусі – присутність стійкого націоналістичного фронту.
Звичайно, у сучасної "еліти" може запаморочиться у голові після арешту Луценка, допитів Тимошенко та тиску на колишніх урядовців, тому що ці дії підтвердили практично повне політичне безсилля екс-"помаранчевих". Вони зрадили Націю, і Нація відвернулася від них. Виручати з міліції затриманих у новорічну ніч запорізьких свободівців прийшло чи не більше людей, аніж у Києві до Луценка, і це при тому, що "Свобода" поки ще не при владі, а в голови "Народної самооборони" було дуже багато часу, аби розкрити свої "таланти" на політичному терені. Втім, незважаючи на постійний тиск з боку влади, сподіваємось, у неї достане розуму не розпочинати полювання на лідерів націоналістичного руху. "Свобода" - це не "БЮТ" або "НУНС" із проплаченими мітингувальниками та заплямованою совістю. За нами – Нація. Українці за нас, а ми – за Українців, і об цей щит пси Москви обламають свої зуби.
Запитання друге. Чи дозріла вже держава до загальної акції протесту? Чи можлива вже "Україна без Януковича"?
Тут все складніше. Нажаль, ми можемо констатувати вдало проведену кремлівськими "піарщиками" кампанію, за результатами якої маємо український варіант типового для російського менталітету діагнозу - "віра в доброго царя" у значної частини населення країни. Внаслідок вдалої роботи PR-технологів Януковича відповідальність за всі провальні закони та рішення перекладається на Кабмін, парламент, радників, помічників – будь-кого, окрім власне президента. У результаті на фоні "поганих бояр" - азарових, бродських та інших тигипок постає "добрий цар" Янукович. Втім, історія однозначно говорить: врешті-решт такий "цар" летить із трону слідом за "боярами", причому нерідко його голова летить окремо від тіла...
Втім, на фоні погіршення політичної ситуації в державі розпалюються все нові і нові вогні соціальних та національних конфліктів. Минув лишень тиждень у новому році, а ми вже маємо неоднозначний підрив ідола Сталіна у Запоріжжі (і подальші міліцейські репресії проти свободівців) та етнічний україно-вірменський конфлікт у Нікополі, де ллється українська кров і про який мовчать офіційні ЗМІ, як вони мовчали і у 1933-му. Чи отримаємо ми "Україну без Януковича" у 2011 році, чи вийдемо у день народження Кобзаря на протест, а не на свято? Наразі ми можемо лише прогнозувати.
І нарешті, третє і останнє питання. Як нам, свободівцям, діяти у нинішній ситуації? Чого нам чекати і на що розраховувати?
А ось на це питання ми маємо просту і однозначну відповідь: ДІЯТИ! Діяти і діяти, не покладаючи рук, пам'ятаючи, що ми є саме тою силою, що зробить Україну великою, що зараз може стати вирішальною кожна мить, кожна людина, кожне слово. Зараз, коли Україну штовхають до розколу та громадянської війни, саме ми маємо, мусимо стати тим цементом, що з'єднає волю та ідею у непохитну Українську Націю. Зараз ми обираємо – майбутнє або забуття, Україна чи Малоросія, ми чи вони. Зараз – або ніколи. Третього немає.
Юрій Гудименко
заступник голови Запорізької обласної організації ВО "Свобода" з питань молодіжної політики
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Рівненщині випускникам ...
Наступна новина: Підписано Протокол про ...
Замена экрана Xiaomi 12
Переваги агенства інтернет-маркетингу від Penguin-team
Почему стоит купить форсунки для полива?
Почему стоит купить молд силиконовый в интернет магазине Zabaganka?
Отличный выбор для стильных образов: красивые квадратные ногти
Переваги ІСТЕЛ 3000 - провідного українського постачальника