Значна  частина банківських  активів досі перебуває  у стресовому стані

Значна частина банківських активів досі перебуває у стресовому стані

08.02.11 16:12 0 1478
Криза «поганих» фінансових активів, яка настала в Україні після початку відновлення економіки, поставила на порядок денний проведення структурних змін в банківському секторі та формування нових точок росту комерційних банків. Таке зростання принципово неможливе без розчистки їхніх балансів від стресових активів, тобто, непрацюючих кредитів та непрофільних банківських активів.

Сьогодні, за експертними оцінками, в середньому по банківській системі стресові активи перевищують 20% кредитних портфелів банків, а в банках, які перебувають під тимчасовою адміністрацією, та в націоналізованих банках цей показник значно вищий. Якість багатьох реструктурованих активів також є досить низькою: вони не забезпечують банкам грошових потоків, що плануються.

Власниками кредитних портфелів з найвищою часткою простроченої заборгованості є націоналізовані банки «Київ» (67,8% від кредитного портфелю), «Родовід Банк» (51,3%), «Укргазбанк» (38,5%). В абсолютних величинах, за офіційними даними, обсяг простроченої заборгованості складає в «Укргазбанку» - 4,17, «Родовід Банку» - 2,27, банку «Київ» - 2,52 млрд. грн. У банку «Надра», який перебуває під тимчасовою адміністрацією, він складає 31,21% кредитного портфелю або 6,63 млрд. грн., а в державному «Укрексімбанку» офіційно визнано проблемними кредити на суму 4,37 млрд. грн.. Серед 10 банків з найвищою часткою прострочення сім банків, у яких діяла чи продовжує працювати тимчасова адміністрація. Більшість банків почали розкривати проблемні кредити та формувати під них резерви лише у другому півріччі 2010 року.

Визнаючи високі рівні простроченої заборгованості, банки змушені заморожувати власні ресурси в резервах, в той час як, наприклад, кошти рекапіталізованих банків могли б використовуватися для фінансування державних програм та інноваційних проектів. Вже зараз 16 банків першої та другої груп (не рахуючи рекапіталізовані банки та банк «Надра») сформували резерви на більш ніж 20% свого кредитного портфелю. При цьому Податковий кодекс передбачає зниження норм віднесення резервів на втрати за позиками на витрати у 2011 році – до 30%, а з 2012 року – до 20%, що також означає необхідність скорочення фінансовими закладами рівня резервів у 2011-2012 роках.

За відсутності нарощування обсягів кредитування основним інструментом скорочення резервів для банків на сьогодні є продаж проблемної заборгованості колекторським та факторинговим компаніям. Так, за 2010 рік обсяг продажів банківської проблемної заборгованості перевищив 14 млрд. грн. Активними продавцями виступали банки «Платінум», «Кредо», «Укрсоц», «Правекс», «Індекс», а покупцями – колекторські компанії Ultimo, CredEx, ССG.. Продаж стресових активів банками здійснюється у середньому з дисконтами в розмірі 40-60% за корпоративними забезпеченими кредитами та 90-95% за незабезпеченими споживчими кредитами.

Однак суттєвим недоліком таких інструментів є необхідність врахування банками податкових витрат, які виникають під час продажу кредитів. У залежності від дисконта та суми резерву, сформованого за кредитом, податкові витрати можуть перевищити суму економічної вигоди (виручки), отриманої банком.

Водночас апробованим на зарубіжних фінансових ринках, в тому числі російському, механізмом сприяння формуванню нових точок росту у банківському секторі є переведення стресових активів у незалежне зовнішнє управління із створенням інвестиційних фондів. При цьому виникає можливість відображати інвестиційні сертифікати/акції спеціальних інвестиційних фондів в обліку за регульованою вартістю аж до номінальної вартості активів, які передані в управління, тобто, не проводячи переоцінки.

Спеціалізовані інвестиційні компанії управляють фінансовими стресовими активами, які перебувають у інвестиційних фондах, як самостійно, так і з залученням професійних колекторських, девелоперських та інших компаній на умовах аутсорсинга. Адекватна оцінка активів, які перебувають під управлінням, і висока прозорість корпоративного управління дозволяють залучати до роботи із стресовими активами кошти зовнішніх інвесторів, в тому числі, міжнародних фінансових організацій та транснаціональних інвестиційних груп. До переваг такого рішення належить відсутність необхідності відволікання бюджетних коштів, яке передбачалося під час створення «госпітального банку».

З урахуванням вищевикладеного пропонується:

Рекомендувати переведення стресових активів рекапіталізованих державних банків до спеціалізованих інвестиційних фондів під управлінням незалежної професійної КУА (концепція роботи такого фонду на українському борговому ринку, а також пропозиції щодо формування та управління такими фондами розроблені);
Створити стимули активізації передачі стресових активів банків, які перебувають під тимчасовими адміністраціями, до зовнішнього управління;
Розробити систему нормативних стимулів для відновлення кредитування реального сектору української економіки через звільнення банків від проблемних та непрофільних активів.

Євген ПРОКОПЕНКО, радник IFC, Проект з подолання наслідків фінансової кризи,

Олександр ГОНЧАРОВ, заступник голови Експертної Ради Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: У Чернівцях немає ...

КОМЕНТАРІ