Відомий адвокат Сидір Кізін зазначив: «Судовий вирок у справі Юрія Гудименка дає підстави вважати, що рішення абсолютно політично мотивоване, його більш нічим не можна пояснити. Рішення визнати винним Юрія Гудименка у вчиненні хуліганства у зв’язку з тим, що він обмалював пам’ятник Дзержинському – суперечить рішенню запорізької міліції, яка закрила кримінальну справу щодо тризубівців, котрі намагалися демонтувати пам’ятник Сталіну, зазначивши, що їхні мотиви не були хуліганськими. Дивно, чому у випадку Юрія Гудименка його визнано винним у вчиненні злочину.
Крім того, судова практика у справах даної категорії однозначно свідчить, що максимум такі дії кваліфікуються як адміністративне правопорушення, але в жодному разі не як злочин.
Окремо зазначу, що не було жодних передбачених процесуальним законодавством підстав тримати хлопця під вартою. Це теж на совісті слідчого та Жовтневого райсуду Запоріжжя. Я вважаю, що у такий спосіб виконується політичне замовлення. Адже, за законом, його не мали права не те що тримати під вартою, а й взагалі порушувати кримінальну справу за даним фактом.
Оскільки рішення суду не витримує жодної критики з точки зору закону, апеляційний суд повинен був би його скасувати».
Голова Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок заявив: «Усі ми чітко маємо усвідомлювати, що українських націоналістів репресують не за пошкодження пам’ятників катам українського народу, а за їхню любов до України, за їхню громадянську та національну позицію. Зауважте - карають націоналістів за Сталіна, а не тих, хто здійснює наругу над національними символами. Це судилище відбулося на тлі того, що вандали знищують пам’ятники Тарасові Шевченку, Лесі Українці, пам’ятники Голодомору, воякам ОУН-УПА, повстанським отаманам. І на це влада жодним чином не реагує. Разом з тим влада штучно організовує провокації для подальших репресій націоналістів.
Після того, як Сталін став новим ідолом влади, відроджена в Україні політика сталінізму лише набирає обертів. Влада перейшла до наступного етапу відновлення політики сталінізму – реанімації квазісистеми політичних ґулаґів. Фактично сьогодні міліцейські відділки, СІЗО, ІТТ перетворилися на катівні над політичними в’язнями, де останнім відмовляють в адвокатському захисті, брутально порушують конституційні та громадянські права, а наостанок провадять закрите судилище, де в ролі обвинувачів виступають одразу 3 сторони – суддя, який сліпо виконує волю влади, прокурор, який фабрикує і легалізує політичне звинувачення, і підставний так званий «захисник» - адвокат, наданий владою для того, аби перекрити доступ затриманого до зовнішнього світу й переконати підсудного визнати свою вину.
Що симптоматично - основними об’єктами тиску для влади стали ті соціальні групи, котрі можуть виступити хребтом спротиву олігархічному режиму: патріотична інтелігенція, молодь, журналісти, представники націоналістичних організацій.
Проте історичний досвід показує, що політичні репресії лише гартують і виховують борців. Репресії є свідченням того, що влада панічно боїться народу і може спілкуватися з ним винятково мовою репресій і поліцейських багнетів. Як відомо, багнетами владу можна захопити. Але жодному можновладцеві не зручно сидіти на них».
Прес-служба Всеукраїнського об’єднання «Свобода»
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Рівненщині бешкетник ...
Наступна новина: На Вінничині прикордонник ...