Недавно Проект запропонував українському ринку агрострахування одразу 9 нових страхових продуктів. Вони стосуються озимих (пшениці, жита, тритикале, ячменю та рапсу), ярових (пшениці та ячменю), а також кукурудзи та соняшника. Очікується, що ці продукти сприятимуть поліпшенню якості вітчизняного агрострахування та підвищенню довіри до нього.
Про реальну ситуацію, що склалася на ринку агрострахування, особливості нових страхових продуктів та економічну доцільність їх впровадження розповідає експерт з питань агрострахування Проекту IFC Роман ШИНКАРЕНКО.
- Пропоную нашу розмову розпочати з аналізу ситуації, що склалася на ринку агрострахування. Адже вкрай важливо зрозуміти, наскільки агрострахування взагалі виявилося запитаним в Україні.
- Проект IFC – єдина структура, яка систематично збирає дані про агрострахування в Україні. По зимі 2010-2011 року ми отримали дані від 13 страхових компаній. Вони стосуються страхування озимих культур, що здійснювалося торік, та страхування сільськогосподарських культур на весняно-літній та осінній періоди поточного року. Відповідно до цих даних, усього було укладено 1326 договорів страхування. Щодо України з її величезним аграрним потенціалом – це вкрай мало.
Всього, за даними страховиків, було застраховано 546 тис. гектарів. З них 341 тис. гектарів за весняно-літнім періодом та близько 200 тис. – за озимими культурами. В принципі, ці цифри більшою або меншою мірою збігаються з даними 2009 року. Тож особливих зрушень у цьому питанні ми також не спостерігаємо.
Загальна сума премій, зібрана страховиками торік, склала 84 млн. гривень. Сума виплат по весні-літу ледь перевищила 10 млн. гривень. Таким чином, рівень виплат склав усього 17,6%. Це, в принципі, небагато.
Ще один показник заслуговує на окрему увагу. В порівнянні з 2009 роком сума страхових премій торік подвоїлася з 42 млн. до вже згаданих 84 млн. гривень. Враховуючи, що зростання обсягу премій не супроводжувалося пропорційним зростанням застрахованих площ, цей стрибок став результатом не розширення застрахованих площ, а нарощення його реальної складової, тобто, прагнення страхових компаній надати сільгоспвиробникам більш якісний страховий захист. А якісне страхування дорожче й коштує. Відповідно, сума премій збільшилася через підвищення ставок премій (тарифів), подорожчання матеріально-технічних ресурсів та зростання цін на сільськогосподарську продукцію.
- Які компанії посідають лідируючі позиції на ринку агрострахування?
- Лідерами залишаються Українська аграрно-страхова компанія, Оранта, УНІКА, ТАС, ІНГО-Україна, Провідна та Брокбізнес. Зауважу, що ці компанії були лідерами і в попередні роки. Активніше почали працювати Українська пожежно-страхова компанія та ПЗУ Україна.
Більше половини ринку за сумою премій зібрала Українська аграрно-страхова компанія. Ця компанія багато застрахувала цукрових буряків. А ця культура, як відомо, високовартісна. Звідси і більша частина премій.
- Сільгоспвиробники скаржаться, що агрострахування часто для них залишається недоступним – аж надто високі ставки премій пропонують для них страховики. Чи це так?
- Скажу одразу – за озимими культурами здійснюється реальне страхування. Ставки премій тут залишаються досить високими. Вони коливаються від 5% до 7%.
Якщо говорити про весну-літо, то тут досі спостерігається доволі високий рівень формального страхування та страхування банківських застав. Це коли застраховані посіви надаються у вигляді застави для забезпечення кредитних коштів.
У середньому ставки премій по весні-літу склали 3,59%. Із загального контексту випадають лише деякі польові культури та виноград: за ними страховики пропонували ставки премій від 5% до 10%.
На жаль, досі невирішеною залишається проблема демпінгу. Деякі компанії пропонують безпідставно низькі ставки премій. А низькі ставки, як правило, вказують на те, що компанія не збирається робити виплати у випадку страхової події, а це страхуванням важко назвати.
Як бачимо, проблема полягає не у високих ставках премій, а в тому, що сільгоспвиробникам катастрофічно бракує грошей для того, щоб замовити якісне агрострахування.
- Що спонукає ваш Проект займатися розробкою стандартних страхових продуктів?
- Насамперед, бажання поліпшити якість вітчизняного агрострахування. Коли 2008 року експерти нашого проекту проаналізували договори, які на той час (а в більшості випадків це спостерігається й нині) пропонувалися аграріям, то побачили цілий ряд недоліків.
Головне – страховики розробляють договори «під себе». Переважно вони дуже складні. Щоб розібратися в них, треба мати юридичну освіту. Тож аграрії умови договорів не розуміють.
У договорах багато підводних каменів. Окремі положення хибують нечіткістю. Тому страховики, виходячи з власних інтересів, трактують їх по-своєму, а сільгоспвиробники – по-своєму. Звідси – багато спірних ситуацій.
Нерідко аграріїв змушують збирати велику кількість документів, аби довести факт страхового випадку. А кому це сподобається? Особливо, коли на це бракує часу.
Ну і, звісно, згадана проблема демпінгу. Аграрії думають, що з мінімальними витратами змогли застрахувати свої посіви, а насправді, як потім виявляється, таким чином лише викидають свої гроші на вітер. Тому що в разі настання страхових випадків не отримують очікуваних відшкодувань.
Як наслідок – сільгоспвиробники не довіряють страховикам. Вкрай насторожено вони ставляться і до страхування в цілому. Не розуміють, що без нього нинішній аграрний бізнес не має майбутнього.
Враховуючи цей негативний досвід, ми взяли собі за мету розробити стандартні умови страхування, прозорі та зрозумілі договори, які виключають можливість маніпуляцій та гарантують страховий захист сільгоспвиробникам. Умови страхування розроблялися з урахуванням інтересів як страховиків, так і сільгоспвиробників. Тобто, встановлюються чіткі правила гри і кожна із сторін бере на себе зобов’язання неухильно їх дотримуватися.
Друга причина, яка змушує наш проект займатися розробкою нових страхових продуктів, - це бажання всіляко посприяти зміцненню позицій агрострахування в Україні. Досі, і це ні для кого не є секретом, вони залишаються досить непевними. І це при всьому тому, що наша країна має колосальні резерви для розвитку АПК, для підвищення свого аграрного експорту.
- Але, схоже, це не всі переваги нових страхових продуктів. На прес-конференції, яка 17 березня відбулася в Києві, ви, зокрема, сказали, що їх особливість полягає і в тому, що тепер не страховики пропонуватимуть умови страхування, а аграрії самі вирішуватимуть, як їм страхувати ті чи інші культури.
- Наші продукти, будучи стандартними, є при цьому дуже гнучкими. Сільгоспвиробник сам може вибрати рівень покриття. Якщо він віддасть перевагу низькому покриттю, то за страхування сплатить менше грошей. Але в разі настання страхового випадку страхове відшкодування буде меншим. Із вибором більшого покриття доведеться більше заплатити, але й виплати будуть, відповідно, більшими. Правило просте і для всіх зрозуміле. Воно змушує замислитися над тим, а чи варто економити на якісному страхуванні? У будь-якому випадку, сільгоспвиробник отримав можливість ухвалювати свідоме рішення.
Рівень покриття для озимих культур складає 50-70%. Для кукурудзи, соняшника та цукрового буряка пропонуватиметься рівень покриття від 50% до 85% з п’ятивідсотковим кроком.
Також аграрій може сам обрати ціну одиниці врожаю, за якою він страхує свої посіви. Наприклад, за кукурудзою ми даємо опціон ціни від 60-ти до 140 гривень. Ми порахували, що якщо аграрій обере низький ціновий опціон (у межах 60-80 гривень за центнер), то отримає страхування виробничих витрат. Якщо ж обере більш високий ціновий опціон (120-140 гривень за центнер), то це вже буде страховка вартості майбутнього врожаю.
- Як здійснюється врегулювання втрат за новими страховими продуктами? Для страховиків та сільгоспвиробників це питання чи не найскладніше та одночасно – найболючіше. Адже кожна із сторін намагається знайти власну вигоду.
- Оцінка врожайності здійснюється за 10-15 днів до збирання. Такий підхід є цілком виправданим. Якщо аграрій не погодиться з першою оцінкою завданої йому шкоди, у нього залишається можливість здійснити повторну оцінку. Можна також запросити незалежних експертів і за їх допомогою встановити реальну врожайність.
Адже що дуже важливо – щоб максимально були враховані інтереси і сільгоспвиробників, і страховиків. А що ми часто спостерігаємо? Врожай зібрано, сторони нічого один одному довести не можуть, але принагідно звинувачують один одного в усіх смертних гріхах. Чи захоче після цього аграрій страхуватися у такого конфліктного страховика? Думаю, що ні.
- Чи можливе поетапне врегулювання збитків?
- Не лише можливе, воно – передбачається. Наприклад, врегулювання збитків по кукурудзі та соняшнику пропонується проводити в три етапи. Для цього бажано укладати договори страхування якомога раніше.
У разі загибелі посівів, а це буває через посуху, заморозки, сильний вітер чи надмірні осадки, посіви можуть бути знищені ще в травні. Тому перший період врегулювання збитків триває до 1 червня. У випадку, якщо частина посівів загинула, страховик сплачує 30% від страхової суми. На другому етапі – з 1 червня до 1 липня – у разі загибелі посівів страховик сплачує вже 50%. А потому наступає третій етап, який триває аж до збирання врожаю.
Логіка дій тут проста – якщо посіви загинули, скажімо, в травні, то аграрій може здійснити перепосів. Але якщо вони загинули в червні, то аграрій вирішує, чи треба йому пересівати культуру, бо ж понесені в цей період витрати не завжди можуть навіть окупитися.
- Які ставки премій ви пропонуєте за новими страховими продуктами?
- Під час розробки тарифів за нашими продуктами ми використовували дані щодо врожайності культур (форми 29-сх та 4-сх) за період з 1980 року в розрізі районів та за період з 2004 року в розрізі господарств. Ставки розраховувалися спеціальними математичними методами (актуарно) з використанням симуляційних моделей. Таким чином, ставка відображає вірогідність настання страхового випадку в конкретному районі. На підставі всіх цих даних здійснили розрахунок ставок премій, які страховики повинні використати за новими страховими продуктами.
Питання - скільки коштуватиме страхування соняшника? Відповідаю – при 65%-ому покритті у господарства, що знаходиться в Полтавській області та має середню врожайність за 5 останніх років 23-25 центнерів з гектару, ставка премій складатиме всього 2,77%.
Але слід пам’ятати, що розмір ставки напряму залежить і від цінового опціону. Якщо аграрій застрахує врожай соняшника по 100 гривень за центнер, то він повинен буде сплатити страховику 45 гривень за один гектар, а якщо застрахує той же врожай по 300 гривень за центнер, то й сума його внеску буде вищою – 134 гривні за один гектар.
Умовами страхування передбачається можливість застосування поправочних коефіцієнтів до ставок премій за нашими страховими продуктами. Наприклад, для нових господарств і для тих господарств, у яких нема достатнього досвіду для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур, застосовується коригування у бік підвищення ставки. Для господарств, які домагаються стабільно високих врожаїв, страховики можуть знижувати ставки премій на 10-15 відсоткових пунктів.
- Що робитиме ваш Проект для того, аби про можливості нових страхових продуктів дізналося якомога більше їх потенційних користувачів?
- За активної підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства ми проводимо інформаційну кампанію для аграріїв. У 11 областях проведемо 50 освітніх семінарів. До їх участі активно залучаємо представників місцевих органів влади, фінансових закладів, дорадчих служб, сільгоспвиробників, страховиків, страхових посередників, журналістів. Плануємо також навчати представників страхових компаній. Тож попереду у нас ще багато роботи.
Окрім того, найближчим часом ми плануємо провести 5 круглих столів. Вони пройдуть у Житомирі, Кіровограді, Одесі, Полтаві та Харкові.
Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Матчук: Потрібна стимулююча ...
Наступна новина: На Тернопільщині стартував ...
Чому вуличні стовпчики та ліхтарні стовпи потрібно обирати надзвичайно уважно?
Критерії вибору автоматичних вимикачів Промфактор
Преимущества вентиляции в частном доме
Wellness value and effect of massage procedures