Що  слід чекати від української богословської  термінології?

Що слід чекати від української богословської термінології?

07.07.11 13:49 0 1694
Хваліть Господа, усі народи!

Псалом 117, 1

В Українській Православній Церкві вже не один рік поодинокі богослови намагаються розвивати українську богословську термінологію. Серед навчальних закладів УПЦ цією працею переважно займаються в Ужгородській українській богословській академії імені святих Кирила і Мефодія та в Волинській духовній семінарії. На жаль, у силу різних обставин богослови України не діляться досвідом щодо бачення українського аналогу того чи іншого терміну. У зв'язку з необхідністю розробки чистої та милозвучної (при цьому – правильної та богословські грамотної) богословської термінології українською, хотілося б поділитися з наробками та думками, які впроваджують у життя науковці нашої академії.

Проблема сприйняття української богословської мови. Відносно розробки/не розробки української богословської мови є декілька різних між собою підходів. Захисники ідеї поступового перекладу українською мовою однозначно стверджують, що кожен народ має мати богословську термінологію рідною та зрозумілою мовою. При цьому не буде жодним перебільшенням посилатися на приклад святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які для слов'ян перекладали богослужіння (яке є джерелом богословських термінів) слов'янською мовою. Інша група погоджується із цим, однак висуває аргумент, що, мовляв, українська мова не настільки досконало передає богословські терміни, як російська; російською мовою розроблена та відшліфована вся богословська термінологія – так навіщо віднаходити колесо? Противники перекладу українською мовою богослов'я переносять своє бачення аргументів попередньої групи в іншу площину: слов'яни не повинні перекладати богословську термінологію зі слов'янської на інші сучасні мови. При цьому можна почути ще й такий аргумент: на початку ХХ століття в Україні вже спробували перекласти текст «радуйся Невесто Неневестная» як «радуйся Дівко назасватана!».

На все це можна відповісти наступним чином.

1. Те, що російська богословська мова розроблена та відшліфована – це результат тривалої, у декілька століть, роботи. Це не може не викликати велику пошану до росіян і до тих, хто їм у цьому допомагав. Тож, якщо в російському богослов'ї це змогли зробити, то чому це не можна зробити в богослов'ї українському?

2. Із твердженням, що українська мова «не настільки точно» передає деякі богословські терміні, не можливо погодитись. По-перше, автор цієї статті більш ніж впевнений у тому, що будь-який грек або знавець грецької мови, може заявити, що жодна світова мова не може досконало передати 100% змісту богословського навантаження термінології, яка написана грецькою. Але це не означає, що не треба перекладати іншими мовами грецькі тексти (бо тоді ми не могли би прочитати навіть Святе Письмо). Тому це не зупинило богословів Сирії, давньоукраїнської Київської Русі, Росії, Америки та ін. шукати відповідні аналоги в своїй рідній мові, щоби можна було ще глибше розуміти зміст того, у що ми віримо; тож, чому це має зупиняти богословів України? По-друге, брак точного перекладу декількох термінів сьогодні не означає, що завтра Господь комусь не покладе на серце слова, якими буде перекладено цей термін чи поняття.

3. Відносно таких прикладів, як «радуйся Дівко назасватана!», хочеться зауважити, що автор цієї статті не зустрічав жодного фактологічного підтвердження такого блюзнірського перекладу. А ця думка активно шириться в російських парафіях і люди насправді думають, що ця дезінформація – правда.

Ще одне питання дуже непокоїть сучасних священнослужителів і вірників: якщо буде перекладе все богослужіння та вся богословська термінологія, то чи не станеться так, що одного дня всі відкинуть церковнослов'янське богослужіння та перейдуть на служіння українською мовою? Відповідь однозначна – ні! По-перше, спадщину Кирила і Мефодія, яку століттями зберігали та примножували наші предки, ми маємо сумлінно берегти, відновлювати та примножувати свої традиції. Але, разом із тим, ми не маємо забувати, що Кирило й Мефодій проповідували та служили на розмовній мові слов'ян. саме в цьому полягає надзвичайна успішність їхньої діяльності.

Сьогодні часто можна почути заклики проповідувати, нести місію людям. Це хороші заклики (якби вони ще й підтверджувалися реальними справами тих, хто їх вимовляє); а якщо взяти позитивний бік цих закликів, то переклад українською мовою богословської термінології якраз і буде частиною тієї місії, яку Церква несе народам світу, серед яких представники українського народу займають однакове високе місце поруч із усіма іншими народами світу.

Основні принципи та критерії перекладу. Перш ніж братися за якусь справу, треба або ознайомлюватися з правилами ведення цієї справи, або виробляти власні. Критеріїв перекладу українською мовою богословської термінології достеменно ще не вироблено: кожен, у залежності від власних знань, намірів і вподобань, намагається по різному реалізовувати розв'язання цього питання. Дехто робить українську «кальку» зі слов'янської або російської мови. Такі спроби були при перших перекладах Служебників УПЦ КП. Саме тому ті видання мають багато проблематичних місць як у лінгвістичному, так і в богословському значеннях. На свій час вони зробили велику справу – з'явилися хоча б якісь спроби перекладу богослужіння українською (питання походження тексту від неканонічних церков у даному випадку не має значення) .

Дехто намагається дослівно перекладати текст, але при такому, суто технічному підході, нерідко страждає простота передачі сенсу. В якості прикладу можна навести видання «Молитвослову» Петра Могили з паралельним перекладом українською мовою ранкових і вечірніх молитов (Древній Києво-Печерський молитвослов – К.: Видавничий відділ Української Православної Церкви, 2008. – 128 с.). Добре, що хтось взявся за цю нелегку справу, однак деяка «неприродність» перекладу спричиняє проблему важкості моління за таким текстом.

На думку автора, завдання (критерії) перекладу богословської термінології мають бути наступними:

А) Принцип літературності. При перекладі слід максимальнодотримуватися літературної української мови. Якщо слов'янізми можна лишати там, де в цьому буде необхідність, то жодних русизмів, або «кальки» з російської мови не має бути зовсім. Наприклад, слово «предстоящих» (рос.) можна перекласти як «предстоящих»; але в такому випадку це буде русизмом, а українською мовою буде «тих, що предстоять». Те, що замість одного слова при перекладі виявилося ціле словосполучення, не є проблемою: головне, що зміст поняття переданий правильно, й переданий він літературною мовою. Тоді інтелігенція на богослужінні не буде проводити його лінгвістичний аналіз, а буде молитися. Завдяки принципу літературності ми зможемо вирішити декілька проблем одночасно: по-перше, при перекладі самим богословам доведеться серйозно вивчати власну мову та радитися зі спеціалістами (це буде лише піднімати освітній рівень богословів); по-друге, чистотою мови вірники під час богослужіння та проповіді будуть привчатися до чистої української мови. Особливо це відобразиться на дітях, які будуть не тільки в школі, але ще й у церкві чути мову в такому варіанті, якою вона має бути; відповідно духовенству й вірникам мимоволі буде легше сприймати особливості українських мовних оборотів. На це можуть зауважити, що правила української мови час від часу змінюються, а тому доведеться змінювати текстологічні особливості перекладу. Однак не слід забувати, що в основному, зміни стосуються нових слів, а таких понять, як «гелікоптер», «динаміт», «системний адміністратор» у богослов'ї немає й не буде (принаймні на офіційному рівні) .

У діаспоральних українських виданнях УАПЦ та УГКЦ можна зустріти такі форми, як «патріярх», «дияспора», «пляни» та ін. Сучасна українська мова не знає таких слів, а тому ми маємо їх перекладати, як «Патріарх», «діаспора», «плани» й т.ін.

Б) Необхідно максимально позбуватися зайвої архаїки при передачі тексту. Це стосується як богослужбового тексту, так і просто богословських трактатів і статей. Чому слід максимально забирати з богослужбових текстів, що перекладені українською? Справа в тому, що молитва – це спілкування з Богом, а одне з одним ми не говоримо «прийди, Іване, принеси мені води у склянці», а скажемо простіше й без пафосу: «Іване, сходи, принеси мені у склянці води». Слова одні й ті ж, але їхнє розташування дещо змінює психологічне навантаження. Тож, якщо ми спілкуємось із Богом під час молитви, то маємо висловлювати свої думки не штучно, а природно. Зрештою й Спаситель застерігав від неправильного підбору слів для молитви: «молячись, не кажіть зайвого» (Мф. 6, 7). На це можуть зауважити, що людям важко буде перейти на іншу структури побудови речень, навіть при 100% збереженні ідентичності змісту. Але не слід забувати, що для будь-кого (навіть для надзвичайно патріотично налаштованого українця чи українки), хто виріс на слов'янському богослужінні, перші служби українською будуть незвичними, а тому доречно якраз одразу закласти принцип неархаїчного тексту, та привчити до цього вірників, аніж спочатку привчити люд до слов'янської «кальки», а потім перенавчати їх до більш сучасних лінгвістичних форм. Тоді й священики, й люди будуть губитися, а в Українській Православній Церкві може статися та ж сама проблема, що спіткала Православну Церкву в Америці, де є декілька різних перекладів англійською мовою й кожна парафія користується тими, яким більше віддає перевагу. Тож, архаїка не має стати супутником богослужіння (звісно, що не тільки зовнішній, але й внутрішній, духовний сенс тексту має лишатися недоторканим та адекватним) .

Відносно богословських досліджень (книг, статей, курсових, рефератів тощо), то архаїку слід забирати з причини незручності сприйняття тексту. «Ваги» богословському тексту, що написаний українською мовою, архаїка не додає, а лише обтяжує його розуміння. При цитуванні святих Отців і інших богословів давнини не треба дослівно «дублювати» українськими словами форму тексту, а слід перекладати як слово, так і думку, але такою неархаїчною сучасною мовою, яку без проблем зрозуміє й людина середньої освіти, й мегаакадемік із шістьма вищими освітами. Наприклад, частий вислів, який вживають й сучасні російські богослови «Господа и Спаса нашего Иисуса Христа», українською буде звучати як «нашого Господа та Спасителя Ісуса Христа». На перший погляд, незвична перестановка слів «ріже» вухо, однак якщо замислитися, то ми не говоримо «директора нашого», а скажемо «нашого директора» (перепрошую за такі порівняння); слово «Спас» суто архаїчне, і його можна та треба перекладати українським аналогом (який, до речі, теж є слов'янізмом, але більш зрозумілим та прийнятним) – «Спаситель».

В) Легкість мови при передачі думки. Слід намагатися писати максимально простою (але не простяцькою!), доступною будь-кому та зрозумілою мовою. Тенденція деяких богословів «обтяжувати» свої дослідження громіздкими термінами не є корисною. Мабуть, на думку цих авторів, «пересипання» сторінок надрозумними словами автоматично робить автора тексту в очах читача теж «надрозумним». Насправді, коли читач після двадцятого зазирання в словник зрозуміє, що він прочитав лише півтори сторінки з тридцяти, то він просто закине цю статтю, якою б інформативною та позитивною вона не була. Спаситель не говорив надрозумними термінами – інакше Його б не зрозуміла переважна більшість слухачів. Тому, якщо є потреба користуватися якимось складним терміном, то з боку автора необхідно давати пояснення цього терміну.

Г) Однаковість термінології. Якщо автор вживає конкретний термін, то він не повинен потім вживати інший різновид цього терміну. Наприклад, якщо автор вирішив, що термін «сущность», він хоче перекласти, як «сутність» (що, на думку автора цієї статті, вже є неправильним), то в такому випадку «Сущий» (Боже ім'я) та «Единосущный» він має перекладати як «Сутній» та «Єдиносутній», а не вживати в одному випадку «Сутній» (як більш сучасне слово), а в іншому слов'янізм «Єдиносущний».

Д) Богослов-перекладач не повинен боятися визнати помилковість своїх попередніх поглядів на переклад того чи іншого терміну, якщо буде аргументовано доведено недосконалість його перекладу, або якщо він сам зрозумів цю недосконалість. Зрештою, ми маємо займатися тим, до чого нас закликає Господь та наше християнське найменування – бути єдиними та з любов'ю ставитися одне до одного. Справа перекладу богословської термінології – це справа, що має приносити спільну користь усій УкраїнськійПравославній Церкві. Один написав – інший відредагував, а результат – прекрасний переклад. Тут нехай ордени на себе чіпляє хто хоче – головне, що була зроблена користь для Церкви та її вірників. А не помиляється лише той, хто нічого не робить ...

Переклад богословської термінології. Нижче пропонується словник основних богословських термінів у перекладі з російської мови на українську. Курсивом написані пояснення:

автокефалия – автокефалія;

автономия – автономія;

агиасма – агіасма;

Агнец – Ангець;

ад, адский – пекло, пекельний;

акафист – акафіст;

аллилуиа – аллилуя;

алтарь – олтарь;

амвон – амвон;

аминь – амінь;

анафема – анафема;

Ангел – Ангел;

антидор – антидор;

антиминс – антимінс;

Антипасха – Антипасха;

антифон – антифон;

антихрист – антихрист;

антропология – антропологія;

апологет – апологет;

Апостол, апостольский – Апостол, апостольський;

апсида – апсида;

Архангел – Архангел;

Архиепископ – Архієпископ;

Архиерей, архиерейский – Архієрей, архієрейський;

архимандрит – архімандрит;

атеизм – атеїзм;

бездна – безодня;

беззаконие – беззаконня;

безконечный – безкінечний (слов'янізм), або нескінченний;

безмолвие – безмовність, або мовчання;

безначальный – безначальний (слов'янізм), або Той, Хто немає початку;

безпредельный – безмежний;

безсмертный – безсметртний;

безчадие – бездітність;

бес – біс (слов'янізм), але краще диявол;

бесноватый – біснуватий;

бесплотный – безплотний (слов'янізм), або той, хто немає плоті (або тіла);

бессмертие – безсмертя;

бессребреник – безсрібник;

бестелесный – безтілесний, або той, хто немає тіла;

библейский – біблійний;

Благовещение – Благовіщення;

благодать – благодать;

благой – благий;

благословение – благословіння;

благословенный – благословений;

благочинный – благочинний;

Блаженнейший – Блаженнійший (слов'янізм);

блуд – блуд (слов'янізм);

богодухновенный – богодухновений;

Богородица – Богородиця (слов'янізм);

богородичный – богородичний;

богословие, богословский – богослов'я, богословський;

Богочеловек, Богочеловечество – Боголюдина, Боголюдство;

Божественная природа – Божественна природа;

Божественное Существо – Божественна Істота;

Божественное явление – Божественне явлення, або явлення Божества;

Божественный – Божественний;

большой, малый омофор – великий, малий омофор;

брак – шлюб;

брань – боротьба;

Введение во храм – Введення до храму;

Великий пост – Великий піст;

вездеприсутствующий – всюдиприсутній;

величание – величання (слов'янізм);

верующие – вірники, або ті, що вірять.

Ветхий Завет – Старий Завіт;

вечерня – вечірня;

вечный – вічний;

видение – видіння;

викарий – вікарій;

Владика по відношеню до Бога – Владика;

внебиблейский – позабіблійний;

Воздвижение Креста Господня – Воздвиження (слов'янізм), але правильнишеВіднайдення та підняття Господнього Хреста;

Вознесение – Вознесіння;

всеблаженний – всеблаженний;

всеведующий – Той, або [Такий], що знає все;

Вседержитель – Вседержитель (слов'янізм);

Вселенский Собор – Вселенський (слов'янізм) Собор;

всемогущий – всемогутній;

всеночное бдение – всенічна;

Второе Пришествие – Друге Пришестя;

Вход Господень в Иерусалим – Вхід Господній до Єрусалиму;

входные молитвы – вхідні молитви;

Высокопреосвященнейший – Високопреосвященнійший (слов'янізм);

Глава Церкви – Голова Церкви;

глас музичний – глас (слов'янізм);

грехопадение – гріхопадіння (слов'янізм);

Григорий Назианзин – Григорій Назіанський, або Григорій з Назіанзу (див. пояснення до Иоанн Дамаскин);

губка – губка;

Дева Мария – Діва Марія;

демон, демонический – демон, демонічний;

диакон – диякон;

дидаскал – дидаскал;

дикирий – дикірій;

дискос – дискос;

добродетель – доброчинність;

догматик – догматик;

достояние – спадщина;

духовенство – духовенство;

дьявол – диявол;

Евангелие – Євангеліє, вживається в середньому роді;

Евхаристия – Євхаристія;

Единородный – Єдинородний (слов'янізм);

Единосущный – Єдиносущний (слов'янізм);

епархиальный – єпархіяльний;

епархия – єпархія;

Епископ – Єпископ;

епитрахиль – єпитрахиль;

естественное, сверхестественное Откровение – природнє, надприроднє Одкровення;

Ефрем Сирин – Єфрем Сирієць (див. пояснення до Иоанн Дамаскин);

жезл – жезл;

Жертвенник – Жертовник;

живот – життя;

животворящий – животворчий (слов'янізм);

загробный – загробний;

заупокойный – заупокійний;

Иаков – Яків;

игумен – ігумен;

Иезекииль – Єзекіїль;

иерей – ієрей;

Иересия – Єремія;

Иерихон – Єрихон;

Иерусалим – Єрусалим;

Иисус Христос – Ісус Христос;

иконоборцы – борці з іконами;

иконоборчество – іконоборство;

иконография – іконографія;

иконопочитание – іконовшановування (архаїзм), але краще шанування ікон;

иконостас – іконостас;

Иоанн Дамаскин – Іван Дамаський (абсолютно незрозуміло, чому в російськомовній літературі пишеться «Дамаскин», ніби це його призвище чи прізвисько. Св. Іван був із Дамаску, саме тому його слід називати «Дамаським», так само, як св. Іона буде «Київський», а не «Київськин») .

Иоанн Златоуст – Іван Золотоустий;

Иоанн Креститель, Предтеча – Іван Хреститель, Предтеча (слов'янізм);

Иосиф – Йосиф;

Ипостась, Ипостасний – Іпостась, іпостасний;

Искупитель, Искупление – Викупитель, Викуплення;

исповедник – сповідник;

исповедь – сповідь;

истинный – істинний (слов'янізм);

исход – вихід;

Иуда – Юда;

иудаизм – юдаїзм;

кадило – кадило;

каждение – кадіння;

канон – канон;

католицизм, католический –католицтво, католицький;

кафедра – кафедра;

кафедральный – кафедральний;

кенозис, уничижение – кенозис, «приниження», або «применшення» (в лапки взято, через те, що поняття не досконале, а умовне);

Киевская Митрополия – Київська Митрополія, Київська Церква, Свята Київська Митрополія, Свята Кафедра;

клирос – клірос (слов'янізм);

копие – копіє (слов'янізм), або спис;

кощунство, кощунственный – блюзнірство, блюзнірський;

Крест – Хрест;

крестник, крестница – похресник, похресниця;

крёстный, крестная – хресний, хресна;

крещение – хрещення;

Крещение, Стретение, Обрезание, Преображение Господне – Хрещення, Стрітення, Обрізання, Преображення Господнє;

ладан – ладан;

лжица – лжиця (слов'янізм), або ложка;

лития – літія;

литургический – літургійний;

Литургия – Літургія;

Лицо Св. Троицы – Лице (слов'янізм), але краще Особа Св. Трійці;

личные свойства – особисті якості;

лукавый – лукавий;

манна небесная – небесна манна;

мариология – маріологія;

Матфей Апостол – Матфей;

мессианский – месійний;

Мессия – Месія;

мздовоздаятель – Той, що дає винагороду;

Минея – Мінея;

миро – миро;

мироварение – мироваріння (слов'янізм), або варіння мира;

миропомазание – миропомазання (слов'янізм), або помазання миром;

мирской – світський;

миряне – вірники;

миссиология – місіологія;

миссия – місія;

митра – митра;

Митрополит – Митрополит;

митрофорный – митрофорний;

многолетие – многоліття (слов'янізм);

молебен – молебень;

молитва, молитвенный – молитва, молитвений;

монархия, единоначалие Отца – єдиноначальність Отця (два терміні передаються одним і тим словом);

монах – монах, або чернець;

монашество – монашество, або чернецтво;

мощи – мощі;

Мужи Апостольские – Мужі (слов'янізм) Апостольські, але краще Отці Апостольського періоду;

мученик – мученик;

набедренник – набедреник;

наместник – намісник;

настоятель – настоятель;

независимый – незалежний;

неизменяемый – незмінний;

неизмеримый – незмірний;

неканонические церкви – неканонічні церкви, по відношенню до УПЦ КП та УАПЦ краще вживати цей термін, замість «розкольницькі церкви»; найменування цих православних церков, що перебувають поза євхаристичним спілкуванням із Вселенською Православною Церковою «неканонічними церквами» буде поступово знімати психологічну проблему, що, зрештою, має призвести до їхнього повернення до Святої Української Православної Церкви;

неканонический – неканонічний;

неограниченный – необмежений;

непостижимый – незбагнений;

неродженность – ненародженість;

нерукотворный – нерукотворний (слов'янізм);

несозданный – несотворений;

несравненный – незрівняний;

Новый Завет – Новий Завіт;

обет – обітниця;

обетование – обітування;

обладает всеведением, высочайшей премудростью, всесовершеннейшей святостью, безконечной благостью, правдою, милостью и любовью – має всевідання, найвищу премудрість, найдосконалішу святість, безкінечну (слов'янізм), або нескінченну благість, правду, милість і любов.

облачение богослужбовий одяг – ризи;

облачение дія – облачення (слов'янізм);

образ – образ;

общежительный устав – устав спільного життя;

Октоих – Октоїх;

орлец – орлець (слов'янізм);

освящение – освячення;

Отец – первопричина бытия и связь Лиц Св. Троицы – Отець – першопричина буття та зв'язок Осіб Св. Трійці;

Отец, Сын, Святой Дух – Отець, Син, Святий Дух;

Откровение – Одкровення;

отпуст – відпуст (слов'янізм);

палица – палиця;

панагия – панагія;

панихида – панахида;

Пасха – Пасха;

пасхальный – пасхальний;

Патриарх – Патріарх;

Патриархат, патриархия – Патриархат, патриархія;

первенец – первісток;

первоверховный – першоверховний (слов'янізм), або перший, серед верховних;

первоевангелие – перше Євангеліє, або перша блага звістка;

первозванный – першозваний;

первозданный – сотворений першим;

первообетование – першообітований (слов'янізм);

первообраз – першообраз;

плодоносящий – той, що приносить плоди (дехто вважає, що моління за «плодоносящих» відноситься до вагітних жінок; це твердження абсолютно безпідставне, бо мова йде за тих, хто приносить до храму плоди (тобто продукти харчування);

пневматология – пневматологія;

подобие – подоба;

подризник – підризник;

подрясник – підрясник;

покаяние – покаяння (слов'янізм), або краще каяття;

Покров Богородицы – Покров Богородиці;

покровец, покровцы – покровець, покровці (слов'янізм), або покрівці (західноукраїнське);

полиелей – поліелей (ця частина служби не може називатися «поліЄлеєм», бо походження назви пов'язане не з поняттям «єлей», а з поняттям «милість» (елеос) );

полунощница – полунощниця (слов'янізм);

Помазанник – Помазаник;

Поместная Церковь – Помісна Церква;

поручи – поручі (слов'янізм);

послание – послання;

посох – посох (слов'янізм);

пост – піст;

постановление – постанова;

постриг – постриг;

пострижение власов – постриження волосся;

похоть – похоть (слов'янізм), але краще хіть;

почитание – шанування;

правда законодательная – правда «закону» (в лапки взято, через те, що поняття не досконале, а умовне);

правда мздовоздаятельную – правда «винагороди» (в лапки взято, через те, що поняття не досконале, а умовне);

праведник – праведник;

Православие, православный – Православ'я, православний;

прах – прах (слов'янізм), але краще порох;

предвечно исходит от Отца – завжди ізходить (слов'янізм) від Отця;

предвечно рождается от Отца – завжди народжується від Отця;

Преосвященнейший – Преосвященнійший (слов'янізм);

Преосвященный – Преосвященний (слов'янізм);

преподобие, высокопреподобие – преподобіє (слов'янізм), високопреподобіє (слов'янізм), але краще вживати давньоукраїнську форму, що вживалася в нашій Церкві до її приєднання до Московського Патріархату в 1686 р. та більше відповідає сану священника, а не являє собою «перебирання» на себе найменування святих (преподобних) – превелебний;

преподобный – преподобний (слов'янізм);

Пресвятая Троица – Пресвята Трійця;

Престол – Престол;

присно – повсякчас;

Приснодева – Завждидіва (слов'янізм);

Присносущный – Завждисущний, або Той, Хто існує завжди;

причастие, причащение – причастя;

прокимен – прокимен;

проповедь – проповідь;

пророк, пророческий – пророк, пророцький;

проручествуемый – рукополагаємий через Єпископа;

проскомидия – проскомідія;

просфора – просфора;

протестантизм, протестантский – протестантство, протестантський;

протоиерей – протоієрей;

Пятидесятниця, День Святой Троицы – П'ятидесятниця, День Святої Трійці;

Рай, райский – Рай, райський;

раскол – розкол;

Рождественский, крещенский сочельник – різдвяний, хрещенський сочельник (слов'янізм);

Рождество Богородицы – Різдво (слов'янізм), або Народження Богородиці;

Рождество Христово – Різдво Христове (слов'янізм), або Народження Христа;

Русская Православная Церковь – Російська Православна Церква, абоМосковський Патріархат;

русский у значені давньоукраїнський – руський;

русский у значенні відношення до Росії – російський;

рцем – промовмо;

ряса – ряса;

саддукей – садукей;

саккос – саккос;

сакраментология – сакраментологія;

самобытный – самобутній;

Свете тихий – тихе світло;

свеча – свічка;

свидетельства – свідчення;

свободная воля – вільна воля;

свойства Божества – якості Божества;

Святейший – Святійший (слов'янізм);

святитель – святитель;

святой – святий;

святоотеческий – святоотцівський;

святотатство – святотатство (слов'янізм);

Святые Дары – Святі Дари (слов'янізм);

святыня – святиня;

священник – священник (слов'янізм);

священнический пояс – священницький пояс;

священнодействие – священнодія;

Священное Писание – Святе Письмо;

священноначалие – священаначалля (слов'янізм);

священнослужитель – священнослужитель;

священный – священний (слов'янізм);

священство – священство;

седален – сідален;

семисвечник – семисвічник;

Серафим – Серафим;

синагога – синагога;

Синод – Синод;

славословие – славослов'я;

Служба Стастей Христовых – Служба спомину Христових страждань;

Служебник – Служебник;

соборность – соборність;

соборование – соборування (слов'янізм);

совершенный – досконалий;

совечный Отцу – такий же вічний, як і Отець;

сотворение мира – створення світу;

сотворение человека – створення людини;

спасение – спасіння;

Спаситель – Списитель (слов'янізм);

степенные антифоны – ступеневі антифони, (назва походить від того, що співці стояли на сходинках Єрусалимського Храму та співали ці антифони. Але назвати їх «сходинковими» буде дуже грубо, а тому, враховуючи те, що ці антифони на утрені оповідають про ступені благодатного життя, то їх можна назвати ступеневими (одночасно лишається й слов'янізм, й сенс) );

стихарь – стихарь;

сулок – сулок;

Сущий – Сущий (слов'янізм), (через те, що «Сутній» не показує всю широкоспектральність поняття про Бога, який Сам називає Себе у Святому Письмі (Вих. 3, 14; Іс. 44, 6; Апок. 1, 8; Євр. 13, 8). Також «Сущий» найкраще передає богословський зв'язок між יהוה (т.зв. тетраграмматон) таώ όν (іконографічним німбом Христа Спасителя) ) .

Таинства – Таїнства (слов'янізм);

текстология – текстологія;

Тело Христово – Тіло Христове;

тетрапод – тетрапод;

Типикон – Типікон;

толкование – тлумачення;

Требник, треба – Требник, треба (слов'янізм);

требный – требний (слов'янізм);

требоисполнение – служіння треби (слов'янізм);

трикирий – трикірій;

Триодь Постная – Пісна Тріодь;

Триодь Цветная – Квітна Тріодь;

Троица – Трійця;

Троичность – Троїчність;

умаление – «применшення» (в лапки взято, через те, що поняття не досконале, а умовне);

умное делание – внутрішня молитва, (в даному випадку краще використовувати не дослівний переклад, який не зможе відобразити суті поняття, а словосполучення, що відображає сенс);

управляющий делами – керуючий справами;

Усекновение главы Иоанна Предтечи – Усікновення (слов'янізм) голови Івана Предтечі (слов'янізм);

усопший – померлий;

Успение – Успіння (слов'янізм);

устав (богослужбовий) – устав;

устав (юридичний) – статут;

треня – утреня (слов'янізм);

фарисей – фарисей;

фелонь – фелонь, або риза;

Херувим – Херувим;

храм – храм;

христология – христологія;

царские, северный, южные врата – царські, північні, південні врата (слов'янізм), або ворота;

церковнослужитель – церковнослужитель (слов'янізм);

Церковь – Церква;

Церковь земная – земна Церква;

Церковь Небесная – Небесна Церква;

церковь, як храм – церква;

частичка – частка;

частный суд – перший (особистий) суд;

часы – часи (слов'янізм);

Чаша, Потир – Чаша (слов'янізм), або Потир (слов'янізм);

человеколюбец – Той, що любить людей;

человеколюбие – любов до людей;

человеколюбием – любов'ю до людей;

Чермное море – Червоне море;

Четыредесятница – Чотиридесятниця (слов'янізм);

чистилище – чистилище;

чудо – диво;

чудотворец – чудотворець (слов'янізм);

экклезиология – екклезіологія;

Эммануил – Еммануїл;

эсхатология – есхатологія;

юродивый – юродивий;

языческий – язичницький;

язычество – язичництво;

Даний словник не претендує ані на 100 відсоткову досконалість, ані на остаточність перекладу. Тож запрошуємо всіх богословів, що мають міркування та зауваження з приводу перекладу богословської термінології українською, надсилати свої пропозиції для обговорення та подальшого удосконалювання української богословської термінології на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Автор висловлює свою щиру подяку за консультації доктору богословських наук ректору о. архімандриту Віктору (Бедь), викладачам і співробітникам духовно-навчально-наукового комплексу «Ужгородська українська богословська імені святих Кирила і Мефодія – Карпатський університет імені Августина Волошина», а також співробітнику Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви, кандидату богослов'я диякону о. Ростиславу Воробій.

Архімандрит Арсеній (Бочкарь) ,

доктор богослов'я, доцент,

проректор з богословської науково-дослідної роботи

Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія таКарпатського університету імені Августина Волошина
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
5 (голосів: 1)
Попередня новина: Мешканець Рівненщини ...
Наступна новина: На Рівненщині спалили ...

КОМЕНТАРІ