У Львові досліджують посттоталітаризм

Науковий круглий стіл «Феномен посттоталітарної ментальності: повертаючись до Чеслава Мілоша, Вацлава Гавела, Івана Дзюби» відбудеться 24 травня о 12.30 год за адресою: вул. Мулярська, 2а, (Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки, 3-й поверх). Реєстрація учасників відбудеться 24 травня з 12.00 год.

Науковий захід присвячений гуманістичним ідеям Чеслава Мілоша, Вацлава Гавела, українських правозахисників Івана Дзюби, Василя Стуса та інших постатей, які в другій половині ХХ ст. інтелектуально протистояли тоталітаризму.

"Близько 50-ти років тому в країнах соціалістичного табору виникли передумови для появи інтелектуального опору тоталітаризму у формі правозахисних рухів, національного пробудження, критичного осмислення засобів тиску панівної ідеології на особистість. Представники покоління «шестидесятників» сприяли руйнуванню посттоталітарної ментальності та заклали ідейні передумови для здобуття країнами соціалістичного табору державної незалежності та подальшого входження окремих з них до Євросоюзу. Суспільно-політичні реалії засвідчують, що посттоталітарна ментальність є стійким і ще недостатньо дослідженим явищем, що впливає на світогляд, спонукання, уподобання, політичну культуру людей у суспільстві. Було б надто оптимістично вважати, що усі громадяни враз позбулись звичок та стереотипів, які їм тривалий час накидались і досі накидаються, зокрема, засобами масової культури. Одним з проявів посттоталітарної ментальності є психологічна неспроможність більшості громадян чинити опір владному волюнтаризму, з відповідними деструктивними наслідками у сфері економіки, права, соціальних стандартів, якості інформаційного середовища тощо." , керівник ГО «Львівський аналітичний дім», старший викладач Львівського Державного університету внутрішніх справ Олег Лозинський.

Літературна довідка:

До антитоталітарного дискурсу вагомий інтелектуальний внесок зробив Чеслав Мілош (1911-2004) - польський поет, літературознавець, дипломат, юрист. У 1951 році він одержав право політичного притулку у Франції. У 1954 році вийшла друком книга «Поневолений розум», що принесла Ч.Мілошу всесвітню відомість. У ній автор розкрив для західної громадськості засоби ідеологічно-психологічного тиску комуністичного тоталітаризму на свідомість людини. Ч.Мілош був відзначений Нейштадтською літературною премією (1978), став Лауреатом Нобелівської премії з літератури (1980). У 2011 році громадськість святкувала 100-річчя від дня народження Ч.Мілоша.

В Україні маніпулятивний характер тоталітарної ідеології розвінчував Іван Дзюба - український літературознавець, громадський діяч, Герой України (2001), академік НАНУ. За працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1973) був ув'язнений. За правозахисну діяльність та опір тоталітаризму у 1960-70-х рр. зазнали репресій Є.Сверстюк, І.Світличний, Н.Світлична, М.Горинь, В.Чорновіл, М.Маринович, М.Руденко, Л.Лук'яненко, О.Тихий, В.Стус та багато інших.

Вагомий внесок у розвінчання засобів тоталітарної пропаганди зробив Вацлав Гавел (1936-2011) - чеський драматург, правозахисник, державний діяч, останній президент Чехословаччини, перший президент Чехії (1993-2003). Після придушення «Празької весни» (1968) В.Гавел став одним з тих, хто публічно виступав проти політичних репресій і порушення прав людини у Чехословаччині, приєднався до «Хартії 77» (1977). За громадянську позицію В.Гавел тричі зазнавав ув'язнений. У 1978 році опублікував статтю «Сила безсилих», в якій розкрив ідеологічно-психологічні засоби впровадження тоталітаризму. В.Гавел помер 18 грудня 2011 року.