Відкритий лист Денису Петровському,
допитливому керівнику Рівненської ОО
ВГО «Молодий Народний Рух»
Любій малечі про цікаві речі,
або Про безпритульних тварин та фальшивих демократів
Я працюю головним спеціалістом у відділі внутрішньої політики, зв'язків з громадськими організаціями та ЗМІ Дубенської районної державної адміністрації і зазвичай для поширення інформації використовую формат прес-релізів. Однак цього разу вирішила оприлюднити свої думки у формі відкритого листа, тому що вперше стикаюся з таким явищем - застосуванням милої дитячої забавки «чомучка» у політичних цілях. Погодьтеся, допитливим і наївним дітлахам, які, скажімо, граються сірниками і сто раз запитують при цьому «а чому?», не можна відповідати сухою мовою релізів, з ними потрібно спілкуватися ніжно і терпляче. А як інакше можна пояснити молодій істоті, що таке «добре», і що таке «погано»?
Справа в тому, що наразі вся Дубенська райдержадміністрація зайнята терміновою роботою. Кілька днів тому «громадянин України Денис Петровський» надіслав до нас одразу біля 300 (!) запитів на інформацію. Згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» він має право на інформацію, а працівники адміністрації зобов'язані її надати. Відповідь на ці 300 запитів згідно із Законом потрібно надати в п'ятиденний термін, що, погодьтеся, навіть фізично дуже важко. Хоча б тому, що для цього треба підняти архіви двадцятирічної давності. Крім того, абсурдність багатьох питань, поставлених паном Денисом, мимоволі примушує задуматися над душевним здоров'ям та рівнем інтелектуального розвитку запитувача (або тих людей, що затіяли цю гру).
Наведу декілька прикладів з тих трьох сотень питань, які настільки турбують Дениса Петровського, що він вирішив скористатися своїм законним правом на отримання інформації:
- кількість безпритульних тварин, що знаходяться на території Дубенського району;
- випускники шкіл, нагороджені медалями у районі за період з 1991-2011 рік;
- кількість приватних підприємців, які надають перукарські послуги у Дубенському районі;
- поголів'я овець у Дубенському районі з1991-2012 роки по роках;
- обсяги роздрібного товарообігу у районі поквартально в кожному з років за період з 1991-2012 роки;
- інформація про заохочення працівників РДА годинниками; на якій підставі відбувається таке заохочення, скільки годинників було вручено і кому з зазначенням заслуг вищезазначених людей;
- медичне обладнання закуплене для медичних установ з 1991 по 2012 роки; марка, модель, призначення обладнання, сума витрачених на нього бюджетних коштів;
- кількість виділення одноразової допомоги на поховання у Дубенському районі у 2008, 2009, 2010, 2011, 2012 роках;
- перелік документів, що знаходяться у Дубенській РДА, як у суб'єкта владних повноважень і зареєстровані в системі обліку з 9 травня 2011 року до 1 червня 2012 року;
- перелік діючих пляжів, що розташовані на території Дубенського району;
- поголів'я ВРХ, обсяги виробництва м'яса, молока, яєць, площі посіву цукрових буряків у Дубенському районі за період з 1991-2012 роки в розрізі кожного року окремо.
- технічне забезпечення управлінь та відділів РДА, зокрема про наявну в управліннях і відділах комп'ютерну техніку, з зазначенням марки моделі і конфігурації кожного комп'ютера;
- виконання ініціатив Президента України про активізацію зусиль в напрямку того, що 2012 рік має стати переломним у популяризації рухливого способу життя та зміни ставлення українців до занять фізичною культурою та спортом.
... І так далі, і тому подібне...
А й справді, Денисе, можливо, потрібно приділяти більше уваги виконанню ініціатив Президента України щодо активізації зусиль у популяризації рухливого способу життя та спалювати зайві калорії у спортзалі або ж на діючих пляжах Дубенського району, аніж рахувати овець в кабінеті та висиджувати сотні безглуздих запитань?
Якщо ж говорити серйозно, то контекст всіх цих запитів очевидний і зрозумілий. Старший товариш Дениса, за сумісництвом рухівський начальник і магнат, зареєстрований кандидатом у народні депутати по виборчому округу № 154, до складу якого входить і Дубенський район. Можливо, саме тому п. Петровський спробував паралізувати діяльність районної державної адміністрації, примусивши всіх її працівників цілодобово готувати відповіді та надсилати їх до Рівного, за адресою С.Петлюри, 1, де знаходиться штаб Рівненської організації НРУ і де, вочевидь, розквітає нестримна допитливість молодих рухівців, хлопчиків та дівчаток, денисиків і тарасиків...
Все це було б смішно, як би не було так сумно. Адже такі дії врешті-решт призводять, до дискредитації Закону України «Про доступ до публічної інформації». Цей закон є важливим кроком до формування громадянського суспільства в нашій країні, тому його прийняття щиро вітала вся демократична громадськість. Дивує те, що люди, які проголошують себе демократами, своєю лавиною запитів на інформацію знецінюють і, таким чином, руйнують дієвий механізм громадського контролю органів влади.
За фальшивий виклик швидкої, пожежників чи міліції передбачена адміністративна та навіть кримінальна відповідальність. Шкода, що подібні санкції поки що не застосовують при нахабному зловживанні Законом України «Про доступ до публічної інформації». Думаю, що закликати вас не знущатися над здоровим глуздом та працівниками Дубенської РДА, апелювати до вашої совісті - марна справа. Якби вона у вас була, ви так не чинили б... А наразі ми й надалі, в межах чинного законодавства, змушені задовольняти Вашу цікавість. Адже службовий обов'язок - передусім.
До речі, повинна нагадати Вам, Денисе, що у 2009 році саме Ви були одним з тих депутатів, які не голосували за дозвіл на онлайн-трансляцію сесії Рівнеради, тобто були фактично проти висвітлення інформації про роботу народних обранців.
Отакі дива, малята...
Ганна ХІНОЧИК,
головний спеціаліст відділу внутрішньої політики, зв'язків з громадськими організаціями та ЗМІ апарату Дубенської РДА