Законопроект «Про свободу совісті та релігійні організації»: Чому Церква категорично проти?

Законопроект «Про свободу совісті та релігійні організації»: Чому Церква категорично проти?

10.11.12 22:10 0 1489
Протягом місяця релігійні організації та громадськість обговорюють законопроект про свободу совісті та релігійні організації, причому всі приходять консенсусу: проект Закону є неприйнятним за будь-яких умов. Натомість парламент ухвалив документ. Як раніше повідомлялося, представники Українських Церков звернулися до Верховної Ради, а згодом до Президента та голови Урядової Комісії з питань забезпечення прав релігійних організацій з проханням накласти вето на проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстр. № 10221), в якому зокрема йдеться про внесення змін до Закону «Про свободу совісті та релігійні організації».

Чому всі Церкви та релігійні організації України одностайно виступили проти цього законопроекту? Що загрожує Церкві в разі його набуття чинності? Та які саме положення законопроекту викликали занепокоєння Церков? Портал «Православіє в Україні» звернувся за коментарем до голови Юридичного відділу Київської Митрополії, заслуженого юриста України Валентина Волинця.

***

За словами голови Юридичного відділу, основним документом, який сьогодні визначає релігійне життя в Україні, є Закон «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року. Поза всяким сумнівом, цей Закон, який, між іншим, був визнаний Європейською спільнотою як один із найдемократичніших, потребує певних змін.

Питання кардинального чи радикального оновлення Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» постало ще в 1993 р. Відповідні політичні, релігійні та державні кола пропонували прийняти Закон у новій редакції шляхом внесення відповідних змін. Однак новий Закон мав би максимально врегулювати питання забезпечення свободи совісті та діяльності релігійних організацій відповідно до сучасних реалій церковно-державного життя та міжцерковних відносин.

«Протягом тривалого часу Незалежності України на розгляд Верховної Ради вносилося чимало законопроектів про свободу совісті та врегулювання діяльності релігійних організацій, проте всі ці проекти відхилялись, оскільки вони дещо або істотно різнились від Закону 1991 року, – зазначив Валентин Волинець. – Чомусь склалося так, що в значній мірі ці проекти Закону обмежували релігійні свободи та права людини, містили двозначності, а інколи взагалі суперечили Конституції України. На жаль, останні зміни до Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» також не вирізняються оригінальністю».

Зокрема голова Юридичного відділу зауважив, що занепокоєння Церков викликало положення в цьому законопроекті, де йдеться про реєстрацію релігійних організацій.

«Хотів би акцентувати увагу на тому, що спроби змінити процедуру реєстрації ініціювалися не один раз, – сказав він. – Але в усі попередні роки вдавалося відстояти чинний порядок реєстрації, що, у значній мірі, влаштовує як нашу Православну Церкву, так й інші конфесії.

Натомість ухвалений ВР 16 жовтня 2012 р. законопроект №10221, проти якого так консолідовано виступила вся релігійна спільнота, в разі набуття чинності значно погіршить релігійну ситуацію в Україні, оскільки бюрократизує отримання релігійними організаціями статусу юридичної особи.

Розшифрую: якщо сьогодні релігійна організація стає юридичною особою після ухвалення відповідними реєструючими органами лише Статуту релігійної організації, то з набуття чинності цього Закону релігійна організація набуватиме статусу юридичної особи лише після державної реєстрації. А це серйозний і радикальний крок назад.

Крім того, процедура, що існує сьогодні, абсолютно влаштовує не тільки нашу УПЦ, а й представників інших домінуючих релігійних організацій, конфесій. Про це зокрема свідчить консенсусна позиція, з якою виступила Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, звернувшись до Президента України, як гаранта Конституції України, з проханням заветувати цей законопроект. Адже в іншому випадку (тобто, якщо законопроект вступить у дію) це може зруйнувати мир між конфесіями і привести до непередбачуваних наслідків у релігійній сфері».

Викликало занепокоєння Церков, за словами В.Волинця, ще одне положення, в якому зазначається, що центральним органам влади у релігійній сфері, а також прокуратурі надаються повноваження з контролю за дотриманням законодавства у сфері свободи совісті.

«У Законі про свободу совісті, що діє зараз, таких норм немає, – додав юрист. – Це є відкатом назад, що, знову ж таки, бюрократизує процедуру реєстрації тощо, і цього жодним чином допустити не можна. Чому? Тому що будь-який прокурор, який здійснює нагляд, може втручатися в діяльність релігійної організації під виглядом контролю. І ця проблема може бути розпорошена по регіонах. Адже не дивлячись на те, що прокуратура має централізовану структуру, ми не можемо не брати до уваги, що до тієї самої конфесії в різних регіонах відповідно по-різному ставляться».

Також Володимир Волинець підкреслив, що якщо сьогодні реєструючими органами Статуту Церков і релігійних організацій є обласні державні адміністрації та державні міські адміністрації Києва і Сімферополя, а реєструючим органом монастирів, місій, духовних навчальних закладів та інш. є Міністерство культури, то з уведенням закону «Про свободу совісті та релігійні організації» в новий редакції – реєструючими органами будуть районні та міські адміністрації. Себто, замість 28 реєструючих і контролюючих органів їх буде близько 1.000 (!).

«Більш того, реєстраторами будуть переважно люди, які абсолютно не розуміються на законодавчих дефініціях і реалізації правових приписів про свободу совісті та релігійні організації, ніколи не стикалися з реєстрацією Статутів Церков, – додав В.Волинець. – Це, у свою чергу, може привести до надто серйозної небезпеки – так званого сталого розвитку регіонального законодавства. Себто, в одному регіоні буде краще ставлення до однієї конфесії та Церкви, в іншому регіоні – до іншої конфесії. Так, у Львівській області преференції будуть надаватися одній Церкві, а у Донецькій – іншій тощо».

Крім того, нова процедура реєстрації може викликати ще одну небезпеку – обов’язково будуть спроби повальної реєстрації різноманітними тоталітарними сектами.

«Отже, де-факто, законопроект «Про свободу совісті та релігійні організації» виписаний не для Церков, не для вірних, а для можновладців, чиновників. А це – прямий шлях до корупції. Саме тому Українська Православна Церква категорично проти цього законопроекту», – підсумував голова Юридичного відділу УПЦ.

Православіє в Україні
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Китай закрив сервіси Google
Наступна новина: На Рівненщині 15-річний ...

КОМЕНТАРІ