У вінницьких селах починають відмовлятися від криниць

У вінницьких селах починають відмовлятися від криниць

27.11.12 14:21 0 942
За Радянського Союзу рівень централізованого водопостачання в українських селах становив 50%. Цей показник на ті часи вважався доволі високим, однак його не вдалося утримати. За даними Спільної моніторингової програми ВООЗ/ЮНІСЕФ, з 1991 року, коли Україна здобула незалежність, він скоротився до 25%. Це дорівнює рівню централізованого водопостачання сільського населення в країнах Південно-Східної Азії.


У тих же латиноамериканських країнах про забезпечення питною водою сільського населення дбають набагато більше. Тут рівень централізованого водопостачання сягає 60%. Що вже тоді говорити про розвинені країни. Так, у Швейцарії, за офіційними даними, доступ до комунального водопостачання має 98% усього населення. Не нарікають на відсутність або нестачу питної води й сільські жителі Німеччини, Франції, Великої Британії і навіть Італії та Іспанії, хоча вони розташовані південніше за нас і мають бідніші за наші водні ресурси.


Проблема з централізованим водопостачанням в українських селах на повний зріст постала невдовзі після того, як сільські водогони, переважно побудовані на кошти колишніх колгоспів та радгоспів, були передані на баланс місцевих органів влади. Останні, не маючи достатніх коштів, не спромоглися забезпечити їм повноцінне функціонування. Як результат, свердловини та водопроводи у переважній більшості вийшли з ладу, а згодом були розібрані та здані в металобрухт.


Ситуація спонукала до того, що більшість сільських домогосподарств змушені були шукати централізованому водопостачанню заміну. Вибір був небагатий. Здебільшого селяни бралися викопувати криниці та бурити неглибокі свердловини. Отож, сьогодні 11 млн. сільських жителів, що становить 75% сільського населення України, споживають воду з верхнього водоносного горизонту.


На перший погляд, у цьому факті нічого особливого немає. А відтак, щодо цього навіть не варто непокоїтися. Та насправді ситуація виглядає інакше. Річ у тому, що, за визнанням екологів, якість води у верхньому водоносному горизонті залишається низькою. У багатьох випадках вона навіть є непридатною до споживання.


«Тому найбільш перспективним технічним варіантом для питного водопостачання, - твердять експерти швейцарсько-українського проекту DESPRO, - є використання систем централізованого водопостачання, під΄єднаних до глибинних свердловин з доступом до води з нижніх підземних водоносних горизонтів».


У селі Черепашинці, що на Вінниччині, ситуація склалася зовсім критична. У 2006 році місцеве господарство «Промінь» залишило без централізованої подачі питної води жителів одразу п’ятьох прилеглих до нього вулиць. А це – 88 домогосподарств.


СТОВ «Промінь», за визнанням його керівника Івана Боримського, змушене було діяти так рішуче. Господарство збільшило кількість худоби до 4 тис. голів і, користуючись на правах власності не надто потужною свердловиною, мало, понад усе, керуватися особистими інтересами.


Ситуацію ускладнювала та обставина, що рівень води в тутешніх криницях останнім часом впав. А вона ж потрібна не лише для хатніх потреб. Так, зокрема, за літньої спеки селяни рясно поливають свої городи.


У поле ризику потрапили не лише приватні садиби, а й об’єкти соціальної інфраструктури. Понад усе, йдеться про сільську лікарську амбулаторію та дитячий садок.


Щоб вирішити питну проблему, багатьом черепашинцям доводилося вистоювати чергу до криниць, де ще можна було набрати води. Іноді вони займали її з третьої години ночі. Звісно, усе це, за словами сільського голови Наталії Черниш, породжувало серед її односельців невдоволення.


Саме воно, за визнанням багатьох місцевих жителів, стало першим поштовхом до вирішення проблеми. Першим, але не останнім. Було ще розуміння, що самотужки її не вирішити, адже водоносні горизонти залягали у покладах граніту. Щоб дістатися до них, треба мати відповідну техніку, спеціалістів і чимало коштів. Тож черепашинці вирішили згуртуватися і з цією метою створили ОСН – орган самоорганізації населення.


Жителі Черепашинців вже мали досвід самоорганізації. До цього, як розповіла Наталія Черниш, вони колективно займалися вирішенням питань, які, зокрема, стосувалися газозабезпечення села, будівництва котельні для дитячого садка, ремонту місцевого Будинку культури.


Маючи мету, оформили її у вигляді заявки і подали її до швейцарсько-українського проекту DESPRO, а невдовзі дізналися, що одержали з його боку підтримку. І не лише моральну, а й фінансову.


До реалізації проекту з централізованого постачання питної води приступили у квітні 2008 року, а вже у червні наступного року звітували про його завершення. Загальна вартість проекту сягнула 290 тис. грн., з яких внесок DESPRO склав 95 тис. грн., ще 130 тис. грн. додали селяни, 65 тис. грн. - місцева влада.
Як у будь-якій справі у цій знайшлися свої прибічники і… не опоненти, а критично налаштовані люди. І щоб скепсису було якомога менше, пояснила керівник DESPRO Оксана Гарнец, одразу вирішили – проект реалізовуватиметься максимально прозоро. Тож кожен мав можливість познайомитися з ходом робіт та їх фінансуванням.


Спільній справі допомогло місцеве сільськогосподарське підприємство «Вінніфрут». Власним коштом воно побудувало свердловину і передало її до комунальної власності. Черепашинці також не сиділи, склавши руки: вони взяли активну участь у копанні, очищенні та заповненні траншей. Це також дозволило здешевити будівельні роботи.


Загалом у межах проекту було прокладено понад 3 км водопроводу. Вода гарантовано подається до тих осель, які донедавна були відключені від централізованого водопостачання, до лікарської амбулаторії та дитячого садка. Журналісти національних та вінницьких ЗМІ, які 22 листопада знайомилися з досвідом водозабезпечення села Черепашинці, мали нагоду у цьому переконатися. Спеціально для цього Швейцарське бюро співробітництва в Україні спільно з Національним прес-клубом «Українська перспектива» та Вінницьким прес-клубом організувало прес-тур.


А ще цього дня журналісти дізналися, що на досягнутому в Черепашинцях не зупинилися. Через 3 роки місцеві жителі вирішили продовжити роботу з тим, щоб забезпечити централізованим водопостачанням не окремі домогосподарства, а село в цілому. І знову не без допомоги швейцарсько-українського проекту DESPRO успішно впоралися із завданням. Система черепашинського централізованого водозабезпечення нині складається з понад 14 км водопроводу, 4 свердловин, 3 водонапірних башт та 1 гідроакумулюючої станції. Загальна вартість робіт, виконаних у рамках двох проектів, склала 635 тис. грн., з яких внесок DESPRO становив – 285 тис. грн., членів громади – 256 тис. грн., бюджету – 94 тис. грн.


Під час прес-конференції, яка відбулася у рамках прес-туру, журналісти дізналися, що в сусідніх селах уважно вивчають черепашинський досвід налагодження централізованого водопостачання і вже найближчим часом мають намір скористатися ним. А це значить, що у вінницьких селах починають відмовлятися від криниць.

Максим НАЗАРЕНКО,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: IV Туристичний Форум ...

КОМЕНТАРІ