Львівщина: Надійний батальйон

Львівщина: Надійний батальйон

06.12.12 10:43 0 1388
В обідню пору міліціонер служби охорони неспішно мандрував вулицею Липинського. Йому не хотілося думати про усілякі сімейні та службові проблеми, оскільки мимохідь їх аж ніяк не вирішиш. Але спокійний настрій чоловіка раптом перервав крик жінки. Розмахуючи руками, вона волала про допомогу. З окремих фраз, що долітали, було зрозуміло: серед білого дня її пограбували. Як з’ясувалося, якийсь зухвалець зірвав із шиї перехожої золотий ланцюжок з кулоном і понісся щодуху в бік вулиці Бальзака. Не роздумуючи про вірогідні наслідки, правоохоронець кинувся наздоганяти грабіжника, водночас устиг викликати підмогу – наряд спеціального підрозділу групи затримання. Ні, він не побоявся стрітись сам на сам із незнайомцем, бо під час служби неодноразово стикався з представниками кримінального світу й давав собі раду. І цього разу погоня завершилася успішно. До того ж, грабіжник не встиг позбутися речових доказів.

Хоч таких прикладів можна навести чимало, та звернімо увагу на один нюанс – оперативність, з якою діють співробітники батальйону міліції УДСО, що очолює майор Андрій Петрик. Ось тому підтвердження. На спеціальний пульт охорони з більярдного клубу «Карамболь» надійшов сигнал про те, що якийсь молодик не лише ображав нецензурною лайкою обслуговуючий персонал, а й вдався до фізичної розправи – вистрелив у ногу барменові з пневматичного пістолета калібру 4,5 мм. Буквально через три хвилини старшина міліції Володимир Кріль і водій прапорщик Микола Дідух уже були на місці події. За мить вони затримали розбишаку. Такого повороту зухвалець аж ніяк не чекав, а тому здався, як то кажуть, без бою.

Тільки необізнані люди думають, що служити нам легко, – сказав командир батальйону Андрій Петрик. – Насправді ж співробітники ДСО нерідко опиняються в ситуаціях, вихід з яких здатна знайти тільки смілива й кмітлива людина. Візьмімо, для прикладу, залізобетонний завод. Його територія сягає десяти гектарів, тож з будь-якого боку сюди можуть пробратися зловмисники, аби щось поцупити. Однак це непросто, бо на варті – наші співробітники. Впевнений, що кожен із них не пропустить повз увагу будь-якого порушення, навіть такого, яке декому може видатися дріб’язковим.

Скажімо, студент ВПУ № 18 підібрав у трамвайному депо, що на вулиці Промисловій, 19, зношені металеві деталі. Йому видалось, що це – брухт, і він уже нікому не потрібний. Молодик розжився всього на 300 гривень. Але охоронці такі дії розцінили, як протиправні, а відтак належним чином їх задокументували. Тепер легковажний юнак має клопоти із слідчими органами. І виплутатися непокараним із ситуації, в яку сам потрапив, йому не вдасться. Власне, як і іншому молодикові, котрий розукомплектував вантажний автомобіль іноземного виробництва і привласнив собі стартер вартістю п’ять тисяч гривень.

Ще приклад. Близько сьомої ранку радіоефір сповістив про те, що на вул. Вознесенській троє зловмисників у Михайла Бучмана силоміць відібрали мобільний телефон і гроші. Співробітники спецпідрозділу груп затримання батальйону міліції Володимир Кріль та Андрій Турко з’ясували у потерпілого певні деталі та й почали обстежувати район. Невдовзі в поле їхнього зору потрапив молодик, котрий не лише скоїв цей ганебний проступок, а й спробував учинити фізичний опір особам у міліцейських одностроях. Та зусилля безробітного дрогобичанина виявилися марними. Співробітники ДСО його пов’язали та доправили у Шевченківський райвідділ міліції

– Позаяк більшість охоронців мають табельну зброю, то невже крадії не бояться потрапити під приціл?

– Важко сказати однозначно, – відповів Андрій Петрик. – Адже мені достеменно не відомо, хто чим думає, перш ніж ступити на ризиковану стежину. Знаю одне: якщо крадії проникають на об’єкти під сигналізацією, як правило, потрапляють у руки правоохоронців. У разі потреби, завжди готові надати допомогу члени груп затримання. З-поміж багатьох винятковою зібраністю й оперативністю відзначаються Степан Сипа та Віктор Климчук. Діяльність підлеглих у батальйоні вміло корегують командири рот лейтенант міліції Юрій Чопко і майор міліції Михайло Цудний.

Зізнаюсь, коли Андрій Петрик назвав ці імена, у мене підсвідомо виникло запитання: яким чином молодий офіцер, яким є Юрій Чопко, зумів потрапити у «число передовиків». А відповідь виявилася напрочуд простою. Річ у тім, що Юрій пройшов, як то кажуть, усі сходинки службового сходження – від рядового охоронця до командира роти. Тож не дивно, що він легко знаходить спільну мову зі своїми колегами.

У батальйоні, де командиром майор міліції Андрій Петрик, майже три сотні бійців. Охороняють вони 68 об’єктів. На кожному – свої цінності, на них час від часу посягають особи, котрі мріють легко розжитися. Так, від початку року задокументовано 166 спроб незаконного заволодіння чужим майном. Але намарно. В активі батальйону – 69 зареєстрованих злочинів, за кожним триває розслідування.

– У нас є навчальний центр, – повідомив Андрій Володимирович, – де проводимо з особовим складом підрозділу регулярні заняття. Моделюємо різні ситуації, аби охоронці діяли не навгад, а як вимагають відповідні інструкції. Докладаємо максимум зусиль і для того, аби наші співробітники успішно справлялися зі своїми щоденними завданнями, не наражаючись на небезпеку. Задоволений, що наразі ми вирішуємо усі проблеми, які перед нами постають. Наш дружний колектив і надалі діятиме винятково в інтересах громадян, котрі звертаються до нас по допомогу.

Степан Сарненський
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)

КОМЕНТАРІ