Кадрові інтриги у Львівській мерії

Кадрові інтриги у Львівській мерії

24.12.12 21:50 0 2903
Останнім часом у місті на слуху – кадрова політика Львівської міськради. До критики чималої кількості чиновників-керівників, що тривалий час працюють у статусі «в.о.», начальників, які «кочують» з одного крісла в інше, додались розмови, що у трьох структурних одиницях мерії, у віданні яких – значні земельні території, готують кадрові заміни. Йдеться про керівників підпорядкованих міськраді установ: ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар», РЛП «Знесіння» і Музею народної архітектури та побуту (Шевченківський гай), пише ЗІК. При підборі персоналу, буває дуже сложно найти нужных соискателей. Кадрове агентство "Поволжя" допоможе з цим нелегким завданням. При цьому роботодавець отримає в найбільш короткий термін список потрібних шукачів.

Незаконні звільнення, навмисні перевірки, а також владний пресинг неугодних керівників цих установ стали темою для обговорення на прес-конференції 4 грудня. Очільники цих структур, а також представники громадськості і депутатського корпусу висловили своє бачення ситуації. А міська рада згодом – своє.


Звільняють аби звільнити?


«Минулого тижня ми отримали «обурюючу» інформацію, що було звільнено директора ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» Ігоря Гавришкевича, – розповів на прес-конференції депутат Львівської міськради Володимир Гірняк. – Крім того, упродовж останнього місяця ми отримували сигнали, що чиниться серйозний тиск на директора Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» Олександра Завадовича і директора Музею народної архітектури та побуту Івана Косачевича».


Така кадрова політика ЛМР, зі слів депутата, викликає чимало запитань. «Сказати вам, хто це робить? У нас всі кадрові рішення приймає одна особа – міський голова…», – зауважив Гірняк. Хоча, допускає він, у цю ситуацію могли втрутитись і певні тіньові інтереси.


Присутній на прес-конференції Герой України Юрій Шухевич зазначив: те, що в один час відбуваються незрозумілі події навколо трьох директорів таких поважних установ, викликає підозру і занепокоєння. «Одним махом відразу усуваються. Чи це не підозріло? Думаю, це якась афера, замах на ці установи. Знаю, що Личаківський цвинтар раніше хотіли розділити, комусь підпорядкувати. Щодо парку «Знесіння» – є судова справа. Невідомо тільки, що задумали з Шевченківським гаєм. Це має насторожити громадськість», – наголосив Юрій Шухевич, додавши, якщо навіть і є підстави для звільнення керівників, то про це треба насамперед повідомляти громадськість, «а не звільняти, аби звільняти, та ще й незаконно».


Одна схема для трьох


Саме незаконним вважає своє звільнення з посади директора ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» Ігор Гавришкевич. ZIK уже писав, що в той час, коли Ігор Гавришкевич перебував на лікарняному, управління охорони історичного середовища ЛМР підготувало наказ про його звільнення у зв’язку із закінченням терміну дії контракту. Але, як стверджує екс-директор, для цього не було жодних юридичних підстав. Наразі він оскаржує це питання в Личаківському райсуді. І готовий відстоювати свою позицію надалі.


На прес-конференції Ігор Гавришкевич ще раз обґрунтував незаконність його звільнення, наголосивши: на посаду директора був прийнятий у 1997 році розпорядженням міського голови Львова за безстроковою угодою, а звільнений – наказом управління охорони історичного середовища ЛМР без будь-якої мотивації, у зв’язку з закінченням контракту. Заслужений діяч мистецтв нагадав про попередні цькування, яких довелося зазнати, численні перевірки музею, від яких «ставало і гаряче, і холодно» усім працівникам. «Якщо я погано працював, то так треба було написати. Мені не соромно за те, що я робив на своїй роботі», – сказав Гавришкевич.


Ситуація щодо директора Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» Олександра Завадовича – має свої нюанси, але загалом вона схожа на попередню. На прес-конференції він повідомив: наказу щодо його звільнення поки немає, але останнім часом відчувається «нездорова політика тиску». Крім того, зі слів Завадовича, наразі тривають розмови щодо його переведення на новостворену посаду заступника директора парку з наукової роботи.

«Із земельними непорозуміннями почалися якісь деструктивні лінії поведінки влади по відношенню до парку. Вони полягали у тому, що там, де ми не могли спрацювати, назовні витягувалися негативні сторони і, водночас, замовчувалися або відкладались убік ті лінії, які ми розвивали», – розповів Олександр Завадович.
З його слів, тривожним є той момент, що передбачаються територіальні загрози для цілісності парку. «Парк, який пережив різні періоди, – австрійський, польський радянський, – чомусь у наш, український період, став під знаком питання: а що ж буде з землею у центрі Львова?», – наголосив Завадович.


За його словами, останнім часом через тиск в роботі колективу виникли проблеми. «Нездорова політика тиску призвела до того, що є дисбаланс у роботі колективу. Виникла певна внутрішня опозиція: люди розбіглися у своїх думках щодо того, що буде далі з парком. Один із працівників написав скаргу на недоліки в роботі парку, за результатами якої у нас була перевірка. Планувалося ще кілька перевірок…», – розповів директор «Знесіння».


Директор ж Музею народної архітектури та побуту Іван Косачевич у свою чергу зазначив: офіційно його поки теж не звільняють, але тенденції і спосіб, за яких відбувається перебіг подій, пов’язаних з музеєм, абсолютно схожі на ситуацію зі звільненням Ігоря Гавришкевича та тиском на Олександра Завадовича.

«Спочатку були перевірки місцевого характеру, потім – зовнішні перевірки. Пізніше – легкі натяки кулуарного характеру на можливе звільнення. Потім ж – реальні пропозиції написати заяву на звільнення за власним бажанням. А після відмови – пресинг контролюючих органів», – розповів Іван Косачевич.
Директори трьох великих установ Львова зійшлись на тому, що святих насправді не буває і, маючи намір виявити якісь недоліки в роботі – їх обов’язково можна знайти. Однак проблема в іншому - непоодинокі випадки цькувань, перевірок і, врешті, звільнення керівників свідчать, що такі явища у Львові набувають системного характеру. І головним питанням, з їх слів, є те, а що ж буде далі.


Кадрове свавілля зупинити!


На думку Володимира Гірняка, звільнення, які вже трапились, або ще можуть трапитись – переходять усі межі. Він нагадав про нещодавнє звільнення з посади головного інженера ЛМКП «Львівводоканал» Володимира Садового, на якого, за інформацією депутата, тиснули перед цим. Аргументів щодо його звільнення, каже Гірняк, досі не надали. Подібна ситуація склалася і тепер.


«Я розумію, що час від часу керівник може піти за власним бажанням, інколи можна піти і за бажанням вищого керівництва. Але, по-перше, такі бажання мають бути вмотивовані, а, по-друге, мотивацію має знати громада. Крім того, мають бути публічно озвучені імена тих осіб, які прийдуть на місце своїх попередників», – наголосив Володимир Гірняк.
Питання кадрової політики в ЛМР, додав він, уже запланували розглянути депутати на сесії міськради 13 грудня.


З приводу «кадрового свавілля» до мера Львова звернулися представники громадськості. «Громадськість Львова стурбована, що упродовж останніх кількох років міська влада особливо наполегливо і необґрунтовано цькує керівників підпорядкованих їй установ: ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар», РЛП «Знесіння» та Музею народної архітектури та побуту», – йдеться в зверненні громадських діячів до міського голови. Серед підписантів – громадські діячі Львова Юрій Шухевич та Ігор Калинець, в. о. директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Микола Литвин, голова правління ЛОО НСХ України Олег Микита та інші.


Вони звертаються до Андрія Садового із вимогою скасувати рішення щодо незаконного звільнення директора ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» Ігоря Гавришкевича, а також припинити цькування директора РЛП «Знесіння» Олександра Завадовича і директора Музею народної архітектури та побуту Івана Косачевича.


Міськрадівські крапки на «і»


Натомість у міськраді на подібні заяви уже відреагували. Того ж 4 грудня прес-служба ЛМР надіслала три дотичні до цієї теми повідомлення, розставивши у такий спосіб свої крапки на «і». У них якраз – про мотивацію, підстави та причини.


Перше стосується звільнення Ігоря Гавришкевича. Зі слів начальника управління охорони історичного середовища ЛМР Лілії Онищенко, контракт з попереднім директором ЛКП «Музей-заповідник Личаківський цвинтар» не продовжено через недостатню увагу до збереження пам’яток історії та мистецтва, розміщених на території музею, занедбаний стан більшості історичних надгробків та пришвидшення їх руйнації в останні роки. «Мало місце будівництво склепів та надгробків, які не вписуються в середовище цвинтарю, дисонують з поряд розміщеними спорудами. Погодження проектів здійснювалося персонально директором. Незважаючи на великий штат прибиральників, на території кладовища прибираються тільки головні алеї, решта території засмічена. Невпорядкована територія Марсового поля. Є скарги реставраторів, мешканців, відвідувачів», – підсумувала Лілія Онищенко.


Друге повідомлення прес-служби ЛМР стосується директора парку «Знесіння» Олександра Завадовича. Як випливає з тексту на посаді директора йому залишилось недовго: «Як повідомив директор департаменту містобудування ЛМР Андрій Павлів, директор парку «Знесіння» Олександр Завадович написав заяву на переведення на посаду заступника директора з наукової роботи за власним бажанням. «Ніхто директора парку «Знесіння» не звільняв. Він переведений на посаду заступника з наукової роботи, і це була узгоджена позиція. В нас було засідання громадських організацій і він особисто написав заяву про те, що хоче очолити науковий напрямок роботи, яким і займався впродовж 20 років», – зазначив Андрій Павлів і додав, що на Завадовича ніякого тиску не здійснювали. З його слів, на посаду нового директора подали декілька заяв працівники Лісотехнічного університету».


І нарешті третє повідомлення – щодо Музею народної архітектури та побуту: «Внаслідок перевірки фінансово-господарської діяльності Музею народної архітектури та побуту у Львові, виявлені порушення у використанні коштів. Відтак, створена комісія для проведення службового розслідування, а матеріали перевірки скерували в прокуратуру та УБЕЗ».
«Управління контролю та аудиту, перевіривши договори підряду, якості та фактичних обсягів виконання робіт підрядними організаціями, замовником яких був Музей народної архітектури та побуту, виявило завищення вартості виконання ремонтних робіт. Також встановлено, що у договорах підряду не вказується вид договірної ціни, відсутні копії накладних на придбання основних матеріальних ресурсів (поточний ремонт електричних мереж виставкового залу Музею, поточний ремонт ввідного пристрою, перевірка та поточний ремонт електрообладнання). Виявлено, що матеріальні цінності, які передавались Музеєм підрядним організаціям для проведення поточних ремонтних робіт, реконструкції і дообладнання, не оформлені актами прийому-передачі матеріальних цінностей», – повідомляє прес-служба ЛМР.


«Ми звернулись в УБЕЗ і до прокуратури, щоб вивчити ці питання, – як використано 600 тис. грн на ремонтні і реставраційні роботи за декілька років», – розповів директор департаменту гуманітарної політики ЛМР Олег Березюк, якого цитує прес-служба міськради. З його слів, «рішення щодо відповідності займаній посаді директора музею буде комісійним і публічним, відповідно до висновків службового розслідування».
Після цієї інформації виникає тільки одне питання: чи випадково «репресії» щодо керівників трьох згаданих установ збіглися в часі і чому про порушення громадськість повідомляють лише зараз? Чи не для того, щоб закрити рота тим, хто не хоче мовчати і має власну думку щодо кадрової політики ЛМР
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: У Рівному відбудеться ...

КОМЕНТАРІ