Депутат Рівненської міської ради розлучається з гучним скандалом - дружина заявляє про погрози (ФОТО)

2 січня 2013 року рівнянка Оксана Лащук (дружина керівника фракції «Свободи» в Рівнераді Олександра Лащука – ред.) написала заяву в міліцію, а пізніше подала заяву в суд, вимагаючи розлучення. Показує СМС-ки з погрозами і розповідає, що Лілія Москальова (голова Рівненської обласної організації Української Національної Консервативної партії, керівник громадської організації «Град» – ред.) приїжджала до будинку Лащуків в селі Обарові зі скандалом, облила двері помешкання фарбою, телефонувала її сину та обіцяла посприяти звільненню з роботи Оксани Лащук. Ображена дружина, боячись за себе та сина, надала скандалу публічного розголосу, який загрожує похоронити кар᾽єру молодого опозиціонера. Про це розповів портал Четверта влада.

…На твоєму ж шалику і підвішу

Із зустрічі з дружиною та свояками депутата Олександра Лащука (21 січня) прийшов пригнічений. Не хотілось вірити, що активний опозиційний політик, який брав участь у багатьох правозахисних акціях і відстоює права рівнян, допустив переростання сімейного конфлікту в публічний скандал. А іншапринципова опозиціонерка і борець за справедливість могла таке говорити і так себе поводити, хай навіть у стані афекту (чи ревнощів?).

І це саме тоді, коли хтось почав інформаційну атаку на депутата Лащука через розсилання анонімок у ЗМІ та, судячи з усього, замовну публікацію на сайті газети «Рівне вечірнє». Якраз із приводу тої анонімки ми спілкувалися з Олександром Лащуком 17 січня. Він розповів, що вчився у Волинській духовній семінарії, а в Рівненську міську організацію «Свободи», яку очолював, приймав, як козаків на Запоріжжі: «В Бога віруєш? Перехрестись!».

Як свідчать соцопитування, подружня зрада розповсюджене явище, і, можливо, багато хто скаже, що не варто про це писати і це внутрішні справи сім᾽ї… Можливо. Але, як казав Олександр Лащук: Захищати слабких – це нормально.

ЧЕТВЕРТА ВЛАДА не з’ясовуватиме хто правий, а хто винен, хто слабкий, а хто сильний, хто жертва, а хто переслідувач. Але коли конфлікт, зі звинуваченнями у злочині, стосується публічних політиків, які претендують на вплив у рівненському політичному середовищі – суспільство має право про це знати.

Оксана Лащук на святі української мови. Фото надане Оксаною Лащук

Оксана Лащук переконлива, показує смс-ки на двох телефонах, текст заяви в міліцію, написаний ще 2-го січня (лише 21 січня вона з᾽явилася в міліцію в зв᾽язку із затягуванням розгляду її справи, а на 22-ге викликали для свідчень Олександра Лащука та Лілію Москальову (пані Лілія заперечує, що її викликали – авт.)).

Пані Оксана про все говорить виважено, дещо із сумом, але без зловтіхи. Поводиться інтелігентно (філолог, але працює на мінімальну зарплату інспектором з кадрів). Вона стверджує, що до преси (до журналістів трьох ЗМІ) і до міліції змушена звернутися, бо не впевнена, що чоловік захистить її і сина від ревнивої коханки з політичними зв’язками.

Каже, що її 11-річний син може все підтвердити. На прохання журналіста показує паспорт зі штампом про шлюб з Олександром Лащуком. Двоюрідний брат пані Оксани теж підтверджує сказане.

Копія чернетки заяви Оксани Лащук в міліцію:

Телефон 067 382 74 93, який фігурує в заяві, розсилають журналістам як контактний разом із прес-релізами від Громадської організації «Град». Керівник організації – Лілія Москальова, електронна пошта організації – Мигович Лілія grad_rivne@ukr.net. У телефоні Олександра Лащука Лілія Москальова також записана як Лілія Мигович.

На цьому відео, знятому телекомпанією Сфера ТВ, видно, як у жовтні 2011 року депутат Рівнеради Олександр Лащук і Голова Комітету опору диктатурі в Рівненській області Лілія Москальова пліч-о-пліч ведуть боротьбу з «біло-голубою ордою»:

Впасти на коліна і тебе покохати?

Найпереконливіше підтвердження написаного в заяві – телефонний дзвінок Олександра Лащука до дружини, якраз під час розмови пані Оксани із журналістом. Оскільки динамік телефону включений на повну – все сказане подружжям чути журналісту і родичам пані Оксани.

Олександр Лащук каже, що не раз вибачався перед дружиною. Дружина це заперечує. В розмові з дружиною по телефону теж не чути вибачень

Розмова тривала близько 20 хвилин. Подаємо деякі уривки з неї.

– Нащо ти це зробила?

– Саша, ти зневажав мене…

– Нащо ти нашкодила?

– Коли я нашкодила? Чим я нашкодила?

– Ми завтра з тобою разом підемо.

– Куди ми підемо разом? Куди?

– В міліцію.

– Чому разом? Тебе викликають як свідка, мене як постраждалу. Зі мною допит вже було проведено.

– Нє-нє, разом ми підемо з тобою. Так що завтра не йдеш на роботу.

– То слідчий сказав, що ми разом маємо йти?

– То я так кажу.

– То ти вважаєш, що ні з твого боку, ні з боку Москальової Лілії тиску на мене і дитину не було? СМС-повідомлення, приїзди до хати, грюкання, обливання фарбою, спроба наїзду, твої стосунки з нею протягом року, в яких ти зізнався і які тривають. Що це?

– Завтра рано з тобою йдемо в міліцію.

– Ну дай мені відповідь на моє питання.

– Завтра з тобою зустрінемось, поговоримо і підемо в міліцію.

– Добре.

– Але ти дурницю впорола.

– Яку дурницю? Яку дурницю?

– Просто дурницю.

– Ти, Саша, не зміг захистити мене і дитини, Саша.

– Про що ти говориш? Хто тебе не міг захистити?

– Саша, ми про це говорили неодноразово, це вже з четвертого листопада тягнеться проблема…

– Оксано, що ти робиш?!

– Що я роблю? А що ти наробив, Саша?

– Що я наробив? То ти може наробила?

– Що протягом року ти наробив?

– Це особисті стосунки. Що ти думаєш, що тобі міліція щось допомагати буде?

– Я хочу, щоб мене захистили, які це особисті стосунки?

– Від кого?

– Від Лілії Москальової і, я роблю висновок, щоб мене захищали і від тебе.

– Давай так, бери таксі і приїжджай сюди [додому в Обарів].

– Ні, я не приїду. Мені страшно.

– Що ти виробляєш, Оксано? Я тобі щось поганого в житті зробив?

– Хм, ти вважаєш, що це, що тобою зроблено – це нормально?

– Нормально.

– Нормально?

– Да.

***

– Я думав, що ти мудріша… Ти повинна робити розумні речі, Оксано. Ти розумієш, що цими кроками ти мене зовсім відштовхуєш від себе?

– А ти своїми кроками знищив сім᾽ю.

– Ти хочеш, щоб вхопилися за це і дитину потім клювали?

(Обоє з десять секунд мовчать)

– Я зрозуміла, Саша, твою позицію.

– Завтра в 9-ть годин з тобою на пивзаводі зустрічаємось і йдемо.

– Якщо слідчий вважатиме за потрібне викликати мене додатково, я, звісно, прийду.

– Що ти робиш? У мене стільки в місті ворогів. Скільки людей вхопляться за це.

– А ти про це не думав рік тому?

– Мотивуй які вчинки?

– Зв᾽язок твій з Лілією Москальовою. Ти особисто мені сказав і вона…

– …Чотири з половиною тисячі доларів.

– За що?

– Я в неї позичив гроші, коли ремонтував будинок.

– Ти казав, що тобі батько дав гроші на ремонт будинку.

– Я в неї позичив.

– На ремонт будинку гроші дав твій батько.

– Ні, цих грошей не вистачає на ремонт будинку.

– А ти зарплату де отримуєш? (Перед телефонною розмовою Оксана Лащук підтвердила, що її чоловік ніде не працює, але гроші приносить. Коли дружина запитує звідки, каже, що це його справи. – авт.)

– Я з тобою переговорю. Приїдь сюди, я тобі зараз розкажу де.

– Хто тобі платить гроші?

– За це вхопляться всі, щоб мені відімстити.

– За що відімстити? За що, Саша? За те, що ти знищив сім᾽ю? Кинув нас під ноги, розтоптав, зневажив. Ми прожили з тобою 12 років, я нічого злого не робила. Я тільки берегла сім᾽ю. І коли я тобі казала: Саша, схаменися. Ти мені сказав: не принижуйся.

– Та причом ти мені це все розказуєш, коли ти заяву занесла?

– Яка різниця? Давно вже занесла. І на розлучення заяву занесла. Лілія Москальова хоче, щоб я тебе відпустила – я відпускаю (пауза). Я відпускаю, Саша. Ми не можемо жити в такій ситуації.

– В якій ситуації? Я знімаю квартиру і йду жити окремо.

– Це буде для нас безпекою, бо ми зараз знаходимся…

– Якого ти числа заяву занесла?

– Ну тобі завтра скажуть…

***

– Я б ніколи тобі зла не зробив би. Що ти робиш?

– А те, що ти зробив це не зло? (пауза) Саш, це добро?

– Ти думаєш, що ти робиш, що виставляєш мене на посміховище всього міста.

– Ну то ти так і кажи, що ти переживаєш за себе, що ти виставлений на посміховище, бо в тебе образ був патріота, захисника, я тебе теж мала за такого, я вірила тобі до останнього, Саш. Я ще зараз не можу повірити в те, що ти зробив.

– Я тобі теж не вірю.

***

– (Пауза) Ти розумієш, що ти все рубаєш під корінь?

– Що саме?

– І саме головне, що ти себе теж виставляєш.

– Як виставляю? Буду тепер я «піарити себе» (з іронією).

– Да? На чому піариться?

– Ну як, ніхто ж не знав хто така дружина Лащука, ніхто ніде не бачив (з іронією). А от Ліля Москальова все про мене знає і сестер моїх, ну вся інформація. Ви ж про мене спілкувалися протягом року. Це ж було «неземне кохання» – цитую смс-повідомлення на твій телефон від Лілії Москальової. Я хочу захисту. Я хочу, щоб мене захистили.

– Вона ж до тебе претензій не має.

– Як немає претензій?

– Вона, протягом останніх 20-ти днів тобі хоч телефонувала раз?

– О, ти вже і в календарних днях… Ти рахуєш дні скільки мене вже не турбують. А яка причина?

– Причина в тому, що я сказав, щоб відтермінувати ті гроші, які я позичив, що я віддам.

– Угу.

– Ти розумієш, що ти робиш страшні речі, Оксано?

– Добре, Саша, я роблю ті речі, які вважаю за потрібні.

– Ти робиш дуже неправильні кроки.

– Кожен помиляється. Ти так кажеш. Ти помилився, але ти не розкаюєшся в своїх помилках. З твого боку…

– Що, впасти на коліна і тебе покохати? Чого ти хочеш?

– Ні, я тебе силувати не буду.

– Давай приходь сюди, я впаду на коліна і тебе покохаю.

– Тобі не стидно? (посміхнулась, дещо знітившись)

– Ну… я… ти розумієш які ти кроки робиш?

– Які?

– Нерозумні.

– Саша, мене на колінах кохати не треба, я тобі вірила, любила, підтримувала, оберігала. Ну, видно заслужила я на такий вчинок з твого боку. Я тобі дякую. На добраніч. Будь здоровий.

Оксана Лащук натисла відбій на мобілці. Але за хвилину її чоловік знову зателефонував.

– То що, ми завтра зустрічаємся, да?

– Де зустрічаємся?

– Ну там, біля Приватбанку.

– Саш, для чого?

– Мені треба з тобою переговорити. Сядемо поп’ємо в кав᾽ярні кави. Хто тебе взагалі напоумив такі кроки зробити?

– Тобто? Як це напоумив? А ти мене маєш, так як Москальова, за кого? Ти думаєш, що я собі ради не можу дати? Які кроки?

– Ну оце, написать заяву.

– А на ті кроки, що ти зробив, тебе хто надоумив?

– Скажи, що я тобі поганого зробив? Те що я утримував тебе? Давав гроші тобі завжди.

– То це чоловік повинен випоминати дружині і дитині, що він утримує їх?

– Ти мені скажи, що я тобі зробив поганого? Чи ти користуєшся від того, що я м᾽яка людина?

– Саша, ти приховував… і зраджував.

– Це особисте.

– Це не особисте.

***

– Ну що ти робиш? Чого ти мені цього не казала що ти пишеш заяви?

– Я тобі казала: Саша, ти зможеш нас захистити? Ти казав: зможу. А як ти нас захистив, коли смс-повідомлення йшли і остання смс-ка була…

– Ти написала заяву на розлучення?

– Так написала…

– Будем будинок продавати?

– А де будемо жити?

– Продамо, ти купиш собі квартиру, я куплю собі квартиру та й собі розійдемось.

– Ну… це все життя покаже.

– Не життя покаже, я тебе серйозно запитую.

– Ми ще не розлучилися. Ти за щось переживаєш? За що?

– Так, я за все переживаю. Що ти рубаєш мене під корінь.

– А, я думала ти переживаєш за сім᾽ю, за дружину, за сина. А ти переживаєш за себе.

– І буду переживати, зважаючи на те, що ти мені стільки зла робиш. Ти слідчому чого заяву занесла?

– А як мені було чинити?

– Ти розумієш, що зараз міліція вхватиться за це?

– І що буде?

– І про це будуть писати всі.

– Ну й що?

– І який буде результат цього всього?

– А якого ти чекав результату після своїх вчинків?

– Я тебе що ображав хоч раз? Немає кохання, то значить не треба мучити одне одного.

– То чого ти мене мучиш?

– Не треба мучити одне одного, треба розлучитися спокійно.

– То чому ти мені не сказав рік тому, що ти закохався, що в тебе кохання і ти мене не кохаєш?

– А чому я мав це говорити?

– Ну а як? Ти хотів позбиткуватися надімною цілий рік? А потім щоб ще збиткувала ся надімною Москальова Лілія?

– Вона не збиткувалася. Вона була в стані афекту. Бо я в неї позичив гроші.

– То ти в неї позичив гроші, а вона мене мала підвісити на шалику? І звільнити з роботи, да?

– Вона б тобі нічо не зробила.

– Угу. Щоб я виїхала з міста.

– Ніхто тебе не мав… не мала ти виїхати з міста. Я б цього не допустив би. Те що ти робиш – ти робиш дуже не гарні вчинки. Не псуй не тільки моє, а ще й синове майбутнє.

– Ти наше майбутнє спланував ще рік тому.

– Яке?

– Те що ми маємо зараз.

– Це відбувається впродовж останніх трьох років, ще задовго до Москальової. Ти дратувалася, їсти мені не давала і не робила те, що жінка повинна була робити. Ти мене зневажала і ображала. Ти сама мене відштовхнула від себе.

– (З іронією) Умгу… Добре, Саш, добре…

– Добре, завтра в дев᾽ятій годині зустрінемся.

– Добре.

Людина може дістати так, що її не тільки підвісити захочеться

Лілія Москальова: Я до них додому не заїжджала. Я зустрічалася з Олександром біля хвіртки 

Журналіст ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ зателефонував на номер, з якого, за твердженням Оксани Лащук, Лілія Москальова надсилала СМС-ки. Слухавку ніхто не брав, але через деякий час Лілія Москальова зателефонувала сама. Говорила ввічливо, але дещо емоційно збуджено, правда часто ображала на словах, переважно Оксану, деколи Олександра Лащука і «всю їхню сім᾽ю», разів 20 назвавши у різних відтінках божевільною, психічно хворою і т.д. Подаємо скорочено, опустивши більшість цих оціночних суджень.

– Хочу запитати про конфлікт у сім᾽ї Лащуків, який набуває публічного розголосу.

– Я знаю, що ви маєте на увазі. Пане Володимире, я коментувати дії божевільної жінки не хочу і не буду.

– А з чого ви взяли, що жінка божевільна, у вас є лікарська освіта?

– Коли я переживала розлучення, то не писала на свого чоловіка в міліцію, не збирала журналістів. Це мені нагадує Радянський Союз, коли жінки писали в партком і скаржилися на те, що чоловік, наприклад, з ними не спить.

– Очевидно, що вона мусила це зробити, оскільки Ви їй погрожували, я бачив СМС-ки з Вашого номеру телефону.

– Я знаю, що Ви маєте на увазі, але якщо Якщо Ви читали ці смс-ки уважно, то Ви зрозуміли би, що це була відповідь уже на зло. Ця людина робить речі, які… Я не хочу про це навіть говорити і коментувати.

– Пані Оксана каже, що Ви дзвонили її сину. Це так?

– Я сину не дзвонила. Це був абсолютно помилковий дзвінок. Я набрала її номер телефону, а виявилося, що це дитина. Я не дзвонила її синові.

– Це правда, що у Вас Олександр Лащук гроші позичав?

– Я це коментувати не збираюся. Це абсолютно… такі речі коментувати. Позичав – не позичав – це наші стосунки і так далі… фінансові. А розлучення дружини з чоловіком, причому вона сама подала на розлучення, вона сама вже розлучається півроку, ніяк розлучитися не може. Я так розумію, що там абсолютно меркантильні інтереси. Тому що жіночка не дасть собі ради, яка взагалі ніколи не заробила, мабуть, на собачу будку у своєму житті. Але має право зібрати журналістів, має право облити когось брудом і так далі.

– Але я читаю ці СМС-ки, тут теж не солодкі соки з них ллються. Чесно кажучи, був шокований.

– Шокований чим?

– Висловами. Дещо навіть не зручно читати. Ну найбільш невинний, що «підвішу на твоєму шалику», плюс нецензурна лайка.

– Одна смс-ка. Далі що? Ви знаєте, людина може дістати так, що її не тільки підвісити захочеться, а просто я не знаю що з нею зробити. Тому що я вважаю, що це психопатка. Якби ви чули, якими висловами оперує ця людина, то це просто жах. Я взагалі не розумію, як з такою людиною можна жити.

– А така СМС-ка: «Тобі, тварь, це повернеться і твоїй дитині»?

– О, да. Я вам ще раз кажу. Я не хочу коментувати, тому що зло повернеться. Я вам серйозно кажу – зло завжди повертається. Я думаю, що до цієї жінки це зло, яке вона робить зараз, повернеться обов’язково.

– Тобто Ви вважаєте, що в цьому конфлікті винна саме вона?

– Я вважаю, що тільки вона. Тому що розумно потрібно виходити з будь-якої ситуації. Якщо людина йде на такі речі, вивалює весь бруд на розсуд журналістів – це вже кінець.

– За її словами, пані Оксана просто боялася, що її чоловік не може її захистити.

– Та вона влаштовує в домі дебоші, вона при дитині матюкається, там взагалі такі речі.

– А ви звідки про це знаєте? Чули?

– Мені переказали.

– Це Вам Олександр переказував?

– Ну… скоріше всього, що він. І я вам серйозно кажу, якщо Ви як журналіст вважаєте за потрібне винести це на розсуд, я розумію, що це буде обговорюватися на протязі місяця істеблішментом нашого міста. Але на цьому все закінчиться.

– Я так розумію, що це була реакція дружини на погрози, оскільки заява в міліцію написана 2 січня, а остання СМС-ка надіслана 1 січня.

– Які погрози? Я не розумію. Куди в міліцію хто звертався? Ніхто нікуди не звертався. До мене міліція ніяка не дзвонила. Це блеф. На підставі чого міліція буде до мене звертатися?

– Олександр також фактично підтвердив, що в міліцію викликали.

– Я не знаю. Мені ніхто не телефонував і я не знаю, на підставі чого мене хтось буде турбувати. Знаєте, що я хочу Вам сказати? СМС-ки не являються ніяким доказом чогось. Ця жінка потребує психіатричної експертизи. Я вам серйозно кажу. Ви хочете надрукувати смс-ки чи що?

– Можливо. Прочитавши СМС-ки, здивувався, що ви – публічна особа, яка виступає за справедливість…

– Так. Я виступаю за справедливість. У мене теж не склалася сім᾽я, але я виховала одна двох доньок. Одна. І я в шлюбі вже не живу 15 років, щоб ви розуміли. Я залишилася одна з двома маленькими дітьми. І я нікого не звинувачувала, не збирала журналістів, не робила скандалу.

– Вам, очевидно, не погрожували.

– Там усяке було. Мені не тільки погрожували. У мене забрали абсолютно все.

– Ви приїжджали до Лащуків в Обарів?

– Я приїжджала не по справах сімейних, а по своїх справах. Я до них додому не заїжджала. Я зустрічалася з Олександром біля хвіртки.

– Дружина каже, що фарбою обливали.

– Ніякою фарбою не обливала. Це вигадки. Скоріше всього, це вона сама й обливала. Хай я буду розлучниця чи терористка чи ще хтось там, але в моєму житті не було таких фактів, за які мені потрібно було б соромитися.

– Ви кажете, що вам немає за що соромитися. А стосунки з Олександром – це нормально?

– Які стосунки з Олександром? Пане Володимир, у нас є з ним стосунки ділові. Я про інші стосунки не говорила. А те що в дружини починається на цьому ґрунті самі знаєте що… Просто жінка втратила голову від ревнощів.

– З вашого телефону в СМС-ці сказано, що він такий-сякий і вже не перший раз зраджує її.

– (3-х секундна пауза). Ну якщо хочеш насолити іншій людині, то можна все що завгодно сказати. Що є доказ чи що? На підставі СМС-ок, які хтось десь надрукував, я повинна давати якісь коментарі? У нас з Олександром абсолютно ділові стосунки. Якщо жіночка втрачає голову на підставі невідомо яких смс-ок…

– Просто ці СМС-ки з вашого телефону надіслані.

– З мого телефону міг хто завгодно їх надрукувати. СМС-ки не є ніяким доказом в жодній інстанції і ні що не доводять. Я можу і в суд подати, проте не хочу тратити час на такі дурниці. Я не хочу більше коментувати вчинки жіночки, яка через ревнощі до свого чоловіка втратила голову. Не хочу коментувати вчинки двох людей, які не можуть собі ради дати в сім᾽ї. Якщо вони не можуть свою сім᾽ю тримати в порядку – хто ж їм суддя і доктор.

– А чому він вам розповідав про такі особисті речі, якщо у вас тільки ділові стосунки?

– А якщо людині нема кому розповісти про такі речі, то що? Він же не збирав прес-конференцію з цього приводу.

– Ви представник правої партії, яка пропагує Бога і сімейні цінності…

– Я з вами абсолютно згідна. Я сама 15 років виховую двох дітей. А про які сімейні цінності можуть говорити жінки, які вже давним-давно не мають сім᾽ю і не має засобів для існування? Сімейні цінності повинні на чомусь триматися: на коханні, повазі. Якщо чоловіка обливати брудом і намагатися через міліцію і пресу його повернути – то які тут сімейні цінності?

Прошу вибачення

Олександр Лащук, на дзвінок журналіста ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ, дещо знічено відповів, що зараз триває процес розлучення, він якраз з цього приводу спілкується з дружиною і йому боляче про це говорити. В голосі відчувались нотки смутку.

До кінця дня Олександр Лащук попросив донести і його позицію, в розмові з журналістом він висловлював жаль, постійно сумно зітхав і шкодував, що так сталося. Свою позицію депутат сформував письмово:

«Насправді мені дуже боляче, навіть не за себе, а за людей, які мені близькі. Сумно, що особисте життя моєї сім᾽ї набуло розголосу. Так, я зробив негідні вчинки в особистому житті, які негативно відбились на близьких людях. Нікого не звинувачую, тільки себе. Вже декілька місяців триває процес розлучення. Всі конфлікти породжені моєю нечесною поведінкою по відношенню як до Оксани, так і до Лілії. В житті виникають різноманітні ситуації, коли люди усвідомлюють, що не здатні знайти порозуміння. Але найбільше не хочу, щоб в цій ситуації постраждала дитина. Тому що цей розголос нашкодить найбільше їй. І всілякі опоненти будуть це обсмоктувати в цинічній формі. Тому прошу журналістів взагалі уникнути згадки про дитину, а по можливості взагалі не втручатись в процес розлучення. Повірте, можете взагалі писати про мене особисто будь-що, не зачіпайте лише людей, які стали заручниками цієї складної ситуації. Ще раз прошу вибачення у всіх близьких».

Рівненсько-Волинський портал «Четверта влада»