Уродженку села Великі Межиричі Корецького району у 1934 році обрали до складу Головної ради Всесвітнього Союзу українок, а вже за десять років жінка була змушена емігрувати з рідного краю до Німеччини, у 1947 році — до Канади. У Торонто вона розбудовувала українознавче шкільництво, за що Антоніну Горохович визнали «Творцем Української Виховної Системи в діаспорі». Вона викладала, також працювала у Пласті та Союзі українок Канади. Паралельно писала науково-педагогічні книги та розвідки, редагувала журнали для дітей. У рідних краях Антоніні Горохович довелося побувати лишень чотири рази, три з яких вже за часів Незалежності. Та у заповіті вона просила поховати її Великих Межиричах. Останню волю жінки виконав її учень Павло Баєр.
На могилі Антоніни Горохович напередодні її 100-річчя відбулася поминальна панахида. У місцевій школі для усіх охочих розповіли про життя та творчість видатної землячки, Потому учасники Академії побували у місцях, де колись ще юною гуляла Антоніна Горохович. Наступного дня з нагоди сторіччя відомої громадської діячки відбулася конференція, яка об’єднала науковців, громадських діячів та усіх небайдужих до історії краю.
Про це повідомили у Рівненській обласній державній адміністрації
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Тернопільська область: ...
Наступна новина: У Луцьку відзначатимуть дні ...