Така характеристика з боку очільника місцевої громади багато важить, бо, очевидно, що Володимир Колісник знає дільничного набагато краще, ніж міліцейське керівництво, бо міліціонер працює, так би мовити, у нього на очах.
Володимир Райца – зовсім молодий, йому усього 24 роки. Симпатичний, з відкритим обличчям, гарною посмішкою. Неможливо уявити, аби він проявляв надмірну професійну жорсткість чи пихату зверхність – здається, йому як людині це абсолютно не притаманно. Запитую: як став міліціонером? Виявляється, у дитинстві мріяв бути лікарем – батько-фельдшер прищепив любов до цієї професії. Але не склалося – у медичний не прийняли. Пішов в армію, де служив у внутрішніх військах. Після служби вступив у Київське училище професійної підготовки працівників міліції. Міліцейський стаж – п’ять років. Володимир родом із Таурова, там і проживає – разом з дружиною і двома доньками.
Напевно, що молодому главі сім’ї важливо матеріально забезпечувати родину. Втім, про зарплату не запитую, бо відповідь є прогнозованою – хоч час від часу оклади нібито підвищують, проте вважати міліцейську зарплату, а надто працівників молодшого і середнього складу, гідною винагородою язик не повернеться. Врешті як і зарплату більшості цивільних людей в нашій області.
Попри дуже популярний нині прагматизм на кшталт: як платите, так і працюємо, у кожній професійній царині, на щастя, зберігається когорта людей, які будуть працювати добре за будь-яких обставин. Це професіонали, які з пошани до себе, до своєї праці ніколи не зможуть працювати абияк. Видається, Володимир саме з цієї когорти. Зараз він мріє про вищу освіту, про самоудосконалення. Торік Володимира визнали кращим дільничним інспектором області. На конкурсі-огляді «Кращий за професією» претендентів оцінювали за багатьма критеріями: морально-діловими якостями, показниками роботи, дисциплінованісті та дотримання вимог законодавства. Конкурсанти демонстрували майстерність у володінні вогнепальною зброєю, загальний рівень фізичної підготовки. Також вони пройшли тестові випробовування з тактико-спеціальної підготовки, освоєння теоретичних питань та основних положень, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ. Старший лейтенант Райца виборов першість.
Серед його регалій є і доволі несподівана перемога – як героя публікації. Департамент громадської безпеки МВС та редакція міліцейського тижневика «Іменем Закону» провели конкурс «Дякуємо за допомогу» - на кращий лист громадян про діяльність дільничних інспекторів. Так от, публікацію про Володимира Райцу визнали найкращою.
Робота дільничного стосується здебільшого профілактики злочинності. Хто як не дільничний має знати, у кого які нахили, проблеми і як вони можуть «вистрілити». Від начальника сектора зв’язків з громадськістю УМВСУ в області Петра Колісника ще раніше чула, як дільничний під час операції «Візит» врятував одну родину від пожежі, от тільки не знала, що йдеться про Володимира Райцу. Дільничний навідався в одну хату, де господар зловживає спиртним. Застав його сплячим, а у кімнатах клубився густий дим – тліли ковдра, матрац, килим. Видно, що «остограмлений» чолов’яга заснув із сигаретою. У сусідній кімнаті лежала його старенька неходяча матір. Поки дільничний витягував чоловіка на двір, той п’яним криком захищав свою «недоторканність», не відаючи, що насправді завдячує дільничному життям. Врятовано і бабусю.
Про інший випадок розповів мені сам Володимир. Якось вранці побачив на подвір’ї місцевого юнака, і такою безнадією війнуло від його вигляду, що аж серце стиснулося. Обоє батьків – багато років на закордонних заробітках. Молодий селянин матеріальної нужди не знає, а самотність топить в горілці. Ввечері Володимир таки не втримався – пішов довідатися, чому тому бідоласі так не по собі. І застав хлопця… з перерізаними венами. Життя йому врятували, от душу треба лікувати довго…
Здавалося б, що тут особливого: дільничний застав юнака у небезпечному стані, надав допомогу – так зробили б усі. Та, мабуть, показовішим є те, що дільничного привела на чуже подвір’я не чиясь написана від руки скарга, а скарга, яку розпізнав дільничний в очах людини.
Криміногенна ситуація на Козівщині здебільшого викликана безробіттям, матеріальною скрутою. Та навіть у тих родинах, де хтось на закордонних заробітках, проблеми є, буває, серйозніші, ніж в інших. Жінки сильніші духом – переконаний Володимир. Коли чоловік подається на заробітки, дружина дбає про сім’ю. А от коли жінка за поріг – не один чоловік пускається берега: пиячить, нічого не робить, не бає про дітей. Доходить до того, що гроші на сім’ю жінки передають своїм сестрам чи матерям, бо віддати чоловікові – пропадуть. Не один такий селянин з руки дільничного потрапляв під адміністративну відповідальність. У Володимира Райци є своя філософія стосовно пияків та сімейних дебоширів. Накладати штраф на них це рівнозначно убогу сім’ю (сільська родина, де чоловік п’є, не може бути матеріально благополучною) приректи на додаткові грошові витрати. А тому дільничний практикує бесіди і застереження. Каже, навіть одному такому чоловікові знайшов роботу.
Наздогнати грабіжника (дивна річ, але на сільських вулицях, де, здавалося б, усі знають один одного, бувають грабежі – відкриті викрадення), по викрадений у селянина велосипед податися на ринок аж до Тернополя і таки знайти злодія – це, скажемо, так звичайні робочі ситуації, з якими стикається Володимир Райца, як і більшість дільничних. Роботи не бракує – ось і того дня, коли я була у Козлові, прибігла до пункту охорони громадського порядку жінка – у її стареньких родичів-подружжя, які мешкають віддалено від села, аферисти забрали три тисячі гривень. Представилися соціальними працівниками, налякали тим, що престарілим часто всувають підроблені купюри… Словом, «перевірили» пенсіонерські заощадження так, що дідусь з бабусею залишилися без копійки…
Робота дільничного так чи інакше пов’язана з негативними емоціями, бо ж не з добра, як правило, звертаються люди за допомогою. Володимир Райца видався людяним, врешті так про нього відгукуються у цій околиці. Мабуть, у нього попереду і здобуття вищої освіти, і кар’єрний ріст… Нехай би притаманна старшому лейтенантові м’яка усмішка, відкритість до людей збереглися.
Ольга КУШНЕРИК
"Свобода"
Про це повідомили в УМВС України в Тернопільській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Івано-Франківщині ...
Наступна новина: Львівщина: «Коли ми разом ...
How to do a quality bathroom renovation
Питна вода – важливий крок до здорового життя
Почему стоит выбрать Piggy Tap Games?
Самозбірні картонні коробки від «МітраПак»: стиль і функціональність в одному пакованні
Системный администратор: оперативная помощь для вашего бизнеса