На Івано-Франківщині господиня відділу оперативних обліків

На Івано-Франківщині господиня відділу оперативних обліків

14.03.13 16:04 0 1189
Людмила Кернична не вписується в образ суворого майора міліції. Вродлива, усміхнена, з грайливими бісиками в очах, вона, схоже, є душею невеликого колективу відділу оперативних обліків управління інформаційного забезпечення та аналізу. Це зараз у неї більш-менш спокійна робота. А на початку своєї службової кар’єри дівчині довелося сповна відчути всі «принади» міліцейської служби.

Уродженка села Долина Тлумацького району Людмила Кернична закінчила фізико-математичний клас Івано-Франківської середньої школи-ліцею № 23. А потім різко змінила курс – вступила до Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України, хоча ніхто в родині стосунку до міліції не мав.

Після закінчення навчального закладу дівчина відразу ж продовжила навчання – вступила на заочне відділення Львівського національного університету імені Івана Франка. А тим часом колишню курсантку, а тепер уже лейтенанта міліції направили на роботу в карний розшук Пасічнянського відділення міліції Івано-Франківського МВ УМВС. Вона була єдиною представницею прекрасної статі серед особового складу, тож, зрозуміло, почувалася дещо незатишно.

– Було важко, навіть дуже важко, тому що, незважаючи на те, що я жінка, ніхто мене не жалів, – зізнається моя співрозмовниця. – Вихідних практично не було. Коли в неділю за мною приїжджала чергова машина, мама з подивом дивилася на мене: «Дитино, де ти працюєш?»

Якщо затримували підозрюваних у злочинах жінок – наркоманок, повій чи інших осіб, котрі вели не вельми добропорядний спосіб життя, обшукувати їх доводилося єдиній у карному розшуку жінці. Вона зізнається, що це було неприємно, навіть гидко, але що вдієш – така робота.

– Якось спіймали наркоманку, вилучили в неї шприц із «ширкою», – згадує Людмила. – Лежить той шприц у мене на столі – вже упакований, опечатаний, а я складаю протокол. Наркоманка тим часом сидить на лавочці збоку, відповідає на мої запитання. І раптом різко зривається з місця, щоб схопити шприц і випустити з нього рідину. Не знаю – як, але мені вдалося блискавично відреагувати на її раптовий рух. Я тоді писала не кульковою, а авторучкою. Поранилася пером, але шприц «відстояла». Я тоді була незаміжня, бо, певно, жоден чоловік не витримав би такої роботи своєї дружини.

Останній епізод зі своєї півторарічної практики оперуповноваженого карного розшуку Людмила запам’ятала особливо: «Сталося вбивство: дівчина завдала своєму хлопцеві кілька ножових поранень на грунті ревнощів. Її затримали, слідчий проводив допит. Мені треба було її обшукати, а весь її одяг здати на експертизу. А в що ж її одягти? Їдемо до мене додому, я посеред ночі шукаю якийсь одяг, аж до білизни, щоб одягти підозрювану. Мама спросоння геть не розуміє причин такого мого альтруїзму. Після документування всіх необхідних процедур я прийшла додому о п’ятій ранку. А коли відіспалася, мені зателефонували і повідомили, що направляють у розпорядження відділу оперативного інформування».

Старший лейтенант міліції Людмила Кернична, займаючи посаду інженера-програміста у відділі комп’ютерних та інформаційних систем і мереж, ліквідовувала поточні статистичні недоліки, які виникали в Івано-Франківському міському відділі міліції. Із вдячністю згадує старших колег, котрі допомагали освоюватися на новій роботі, – Тетяну Ковалюк, Олега Паращія, Володимира Каспрука. У 2008 році Людмилу Володимирівну перевели на посаду старшого інспектора відділу оперативного інформування, нині ж вона – старший інспектор з особливих доручень відділу оперативних обліків.

– Займаюся постановкою на облік та зняттям з обліку злочинців, оголошенням у розшук безвісти зниклих, виявленням невпізнаних трупів, – роз’яснює свої нинішні службові обов’язки. – Чималою мірою мені стає в нагоді досвід практичної роботи.

Статистика вимагає точності. Минулого року, пригадує Людмила Кернична, було оголошено в розшук двох хлопчиків. Потім їх знайшли, на жаль, без ознак життя. Необхідно було зняти дітей з розшуку. А було це в останній день місяця, причому близько 22-ї години.

– Ми прийшли знімати – база не працює, – розповідає жінка. – Викликали програміста. Він довго працював, і врешті за кілька хвилин до опівночі ми таки зняли інформацію про розшук хлопчиків із бази даних.

За сумлінну роботу Людмила Кернична заохочувалася нагрудним знаком «За відзнаку в службі» двох ступенів, грамотами міського відділу та обласного управління міліції. Минулого року була занесена на Дошку пошани УМВС в області.

Про це повідомили у СЗГ УМВС України в Івано-Франківській області.
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
1 (голосів: 1)
Попередня новина: Михайло Блавацький: ...
Наступна новина: На Тернопільщині михайло ...

КОМЕНТАРІ