Історія азартних ігор налічує стільки ж років, скільки й саме людство. Ігровий бізнес був у Древньому Єгипті, Вавілоні, Древній Греції і в Древньому Римі. Було б дивно, якби Україна залишилась в стороні. Вона, до речі, й не залишилась. У 1991 році у Києві відкривається перше на території України казино. У 1992 – бізнес стартує у Львові. Розпочиналось все з респектабельних закладів, де багаті люди проводили час за грою у рулетку, покер і інші подібні ігри. Але з часом все змінилось.
У 2009 році, коли вступив у дію Закон України про заборону грального бізнесу в Україні, у Львівській області налічувалось більше 6 сотень гральних закладів, із них безпосередньо у місті – близько 220. Причому, власників відповідних ліцензій було всього 24.
В основній масі, на 90 % це були гральні заклади зовсім іншого розряду. Тісні кімнатки з низькими стелями, без витяжки, в яких на кожному вільному квадратному сантиметрі стояло по ігровому автомату. Перед автоматом – високий стілець – і все. У середньому в кожному такому закладі автоматів налічувалось від 10 до 35.
Основна маса відвідувачів – або цільова аудиторія – молоді люди – чоловіки, віком від 20 до 35 років. Інших яскраво виражених параметрів немає. Це були студенти і підприємці, одружені і ні, досить заможні і відверто бідні. Словом, представники всіх без винятку груп населення, об’єднані одним інтересом – грою на гроші.
До речі, ключове слово у всій цій історії саме гроші, а не якесь інше. Саме через них гравці несли з дому останнє, залишаючи власних дітей без найнеобхіднішого, інколи навіть без продуктів.
Хтось через них йшов на злочин і зараз відбуває покарання у відповідних місцях. Хтось роками виплачує борги, в які загнав себе сам, але не без допомоги організаторів грального бізнесу – у кожного гравця власна історія злетів і падінь. Але об’єднує їх спільна пристрасть – пристрасть до гри.
У 2009 році в дію вступив Закон України про заборону грального бізнесу в Україні.
Довідка.
Зайняття гральним бізнесом. Регулюється статтею 203-2 ККУ.
Різновид – вчинені особою, раніше судимою за зайняття гральним бізнесом. Максимальний вид покарання – обмеження волі на строк до 5 років.
«Незважаючи на великі штрафи, які передбачено за зайняття забороненим видом діяльності, яким на являється гральний бізнес, окремі бізнесмени все одно наважуються організовувати роботу в цьому напрямку. Нагадаю, що згідно діючого законодавства, передбачено покарання, від 170 до 680 тисяч гривень за правопорушення у цій сфері», - Михайло Тесля, заступник начальника відділ УДСБЕЗ.
Правда, тепер все складніше і цим так званим бізнесменам доводиться у різний спосіб маскувати і приховувати свою діяльність.
«Вони не скупляться на встановлення відео обладнання, встановлення свого роду перепускних коридорів. У більшості випадків стараються на роботу брати адміністраторами мешканців із цього ж мікрорайону, щоб практично вони знали кожного мешканця, кожного відвідувача в обличчя, або за їх рекомендаціями», каже Михайло Тесля.
Проте, якщо клієнт вже потрапив всередину і приступив до гри, йому організують всі умови для того, щоб він якомога більше часу провів за цим прибутковим заняттям. Прибутковим для власника – зрозуміло.
«У кожному гральному закладі є коло своєї постійної клієнтури. Крім того, що вони залишають свої статки, їм в окремих випадках пропонується також грати і в борг, тобто записується, а потім вже всіляким способом намагаються заманити людину для користування гральними апаратами», - розповів Михайло Тесля.
Можна приблизно порахувати, про які саме прибутки йдеться. Кожен гральний апарат приносить власнику близько 10 тисяч гривень на місяць чистого прибутку. Це залежно від місця розташування закладу, орендної плати за приміщення, зарплати персоналу та інших відрахувань.
У середньому в кожному закладі встановлено 25 гральних апаратів. Елементарна математика дає результат – 250 тисяч на місяць. За рік порахуйте самі. Як вважаєте, на що можна піти за такі гроші ?
Із часом гравець визначає для себе гру як єдиний можливий спосіб отримання задоволення і втечі від реальності. А той, хто забезпечить їй це – власник відповідного бізнесу – може розраховувати на прибуток.
І це лише початок. Далі відбуваються зміни в соціальному житті.
А тоді мова йде вже про узалежнення від гри – тобто, про неможливість людини відмовитись від цього або відволіктись у якийсь інший спосіб. І, як в алкоголізмі чи наркоманії – гра, тобто узалежнення, вимагає все більше часу та грошей. І життя вже не є кольоровим.
Боротись з цим явищем – незаконним бізнесом азартних ігор, можна двома способами. Ось перший – його забезпечують працівники відповідних підрозділів міліції.
«У цьому році припинено діяльність 21 грального закладу на території Львівської області, із яких вилучено майже 200 одиниць грального обладнання. Одночасно з гральним обладнанням з місць події вилучаються і гроші, які були виручені від надання послуг у цій сфері», - розповідає Михайло Тесля, заступник начальника відділ УДСБЕЗ.
А інший спосіб – допомагати тим, хто потрапив в узалежнення від гри. Адже саме вони забезпечують більшу частину тих коштів, які вилучають правоохоронці під час припинення діяльності подібних закладів. Це можливо, хоча непросто і вимагає комплексного підходу.
Про це повідомили у ВЗГ ГУМВС України у Львівській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Луцькому міському центрі ...
Наступна новина: На Кіпрі українські багатії ...
Зачем заказывать печать визиток у профессионалов?
Найти честного адвоката в Киеве: основы и советы
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві