Книжкова толока – це єдиний в Україні літературний форум загальнодержавного рівня, який проводять у районному центрі. Миколаїв відвідало близько двадцятьох видавництв зі всієї України.
"Усе в нашому житті відбувається у площині душі й у площині моральній, – зазначила Ірина Фаріон. – А якщо перекладати "мораль" із грецької, то це ніщо інше як звичай. А звичай був – зрадника не толерувати, звичай був – захистити свою традицію, звичай був – узгоджувати кожен свій вчинок із Книгою книг, яка називається Біблією. Дуже важливо, що Дмитро Донцов актуалізував ці поняття. Дуже важливо, що наприкінці свого життя він став християнським містиком. І дуже важливо, що його крива еволюції подібна до еволюції Тараса Шевченка, який розпочинав із "Реве та стогне Дніпр широкий…", а закінчував "Чи не покинуть нам, небого, моя сусідонько убога, вірші нікчемні віршувать та заходиться риштувать вози в далекую дорогу, на той світ…". Тобто вони дуже добре усвідомлювали, якою відносною є ця наша життєва дорога і як це смішно триматися за це життя, не усвідомлюючи, що триматися потрібно за моральні максими. Тому що Господь, перед яким ти станеш, буде тебе питати, наскільки ти вистояв перед усякими спокусами часу, наскільки ти міг давати відсіч у тих умовах, коли здавалося, що оця твоя відсіч не дасть результату. Але насправді оця твоя відсіч давала результати для твоєї власної душі, таким способом ти свою душу зберігав.
У Велесовій книзі є такий епізод: іде війна, один із воїнів стікає кров'ю – воїн, який боронить нашу Руську землю. Він стікає кров'ю, бере землю й починає втрамбовувати її у свої відкриті рани. Інший, який поряд із ним лежить, спостерігає за цим і каже: "Чого ти собі ту землю втрамбовуєш у рани, ти ж вмреш, зараження крові дістанеш?". А той відповів йому: "Коли я стану перед Господом, він мене запитає про одне: як я вмів любити. А я йому скажу, що я так любив цю землю, що не міг без неї прийти до нього, тому втрамбував собі цю землю рідну у свою кров". Це блискучий приклад для наслідування в нашій літературі, яка останнім часом так страшно попсовіє. Попсовіє література та філософія – це вже філософія споживацтва, примітивізму, філософія суцільної жуйки".
Ірина Фаріон закликала протистояти цьому, почуватися "вогненними стовпами", як казав Пантелеймон Куліш, "піонерами з сокирою важкою". "Звідки брати цю силу? З тої самої Книги книг. З тої тези, яку нам дарує Степан Бандера: "Коли ви слабнете у вірі – приходьте через молитву до Господа. Він відновить вашу енергію й силу". Ось у такому одязі прийшов до мене Донцов тепер. Я вам бажаю заглиблюватись у його тексти. Я коли слабну в цьому "верховному тераріумі", то беру до рук Донцова і розумію, що це людина, яка до нас спущена з небес для того, щоби ми сильніли", – наголосила Ірина Фаріон.
Про це повідомили в прес-службі Львівської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Буковині затверджено ...
Наступна новина: На Івано-Франківщині ...
Хирургия в частной клинике: экспертное лечение и забота о вашем здоровье
Як правильно сервірувати стіл до сніданку?
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)