На Рівненщині обласна науково-методична рада з цивільного захисту, безпеки життєдіяльності та основ медичних знань розглянула перспективи покращення стану навколишнього середовища краю

Засідання Обласної науково-методичної ради з цивільного захисту, безпеки життєдіяльності та основ медичних знань (далі — НМР) відбулося в Інституті мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Актуальність теми, що зібрала членів НМР та викладачів дисципліни «Безпека життєдіяльності», важко переоцінити. Відтак, присутні обговорили перспективи покращення стану навколишнього середовища в Рівненській області, порушили наболілі питання, шукали оптимальні шляхи забезпечення екологічної безпеки краю тощо.

— Проблема охорони навколишнього природного середовища, у тому числі безпечне поводження з відходами, є однією з найбільш актуальних, її розв’язання дозволить суттєво зменшити антропогенний вплив на довкілля та здоров’я людей і, таким чином, сприятиме активізації процесів економічного розвитку регіону, — розпочала виступ Ольга Данчук, головний спеціаліст відділу регулювання водних ресурсів, атмосферного повітря та поводження з відходами Державного управління охорони навколишнього середовища в Рівненській області.

— Першочерговим завданням є вивільнення території області від накопичених непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. У районах області в процесі діяльності накопичилась (переважно за попередні роки) значна кількість заборонених та непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. У результаті структурної реорганізації сільського господарства та реформування колективних сільськогосподарських підприємств, відбулася зміна власників складів агрохімікатів. Аби мінімізувати негативний вплив на довкілля Держуправлінням проводились всі максимально можливі заходи, щоб запобігти негативному явищу. Так, у 2009, 2011, 2012 роках з метою повного виявлення всіх наявних непридатних пестицидів було проведено чотири комплексні інвентаризації. За кошти Державного природоохоронного фонду з території Рівненської області в 2011 році на утилізацію вивезли 111,218 тонн непридатних для використання пестицидів. Оскільки на території України відсутні потужності з їх утилізації, небезпечний вантаж спрямували до Польщі. Торік у вересні знешкодили ще 61,186 тонн пестицидів. У 2013 році фахівці Держуправління охорони навколишнього природного середовища планують знешкодити ще 47,415 тонн непридатних пестицидів.

Порушила Ольга Юріївна й іншу, не менш болісну для Рівненщини тему, вивезення на утилізацію 228 тисяч люмінесцентних ламп, що зберігаються в селі Шубків Рівненського району в приміщеннях казарм колишнього військового містечка. Безхазяйні лампи з вмістом ртуті становлять небезпеку, оскільки їх бій спричиняє забруднення повітря та ґрунту навколо місця їх складування.

Зі слів Ольги Данчук, торік Рівненською районною державною адміністрацією відкритими торгами проведено державну закупівлю послуг «Забезпечення екологічно безпечного перевезення та утилізації відпрацьованих люмінесцентних ламп в с. Шубків Рівненського району», за результатами якої 23 листопада 2012 року укладено угоду з переможцем торгів ТОВ «Сігмас Еколоджі» (м.Київ).

Нині в Рівному працює два підприємства з прийому використаних люмінесцентних ламп. Вартість здачі однієї лампи для громадян коштує понад 5 гривень. Це проблема, у першу чергу, для бюджетних, у тому числі й освітніх установ, яким на утилізацію ртутовмісних ламп необхідні десятки тисяч гривень. Члени науково-методичної ради запропонували в порядку законодавчої ініціативи передбачити бюджетні кошти на екологічно безпечне використання люмінесцентних ламп.

— Я досліджував цю проблему в інших державах, — підтримав дискусію начальник Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області полковник служби цивільного захисту Сергій Вовчук. — Про лампи розжарювання давно забули й використовують люмінесцентні (ртутні) лампи високого тиску, адже вони надійне джерело світла і експлуатуються з простими пускорегулюючими пристроями. Завдяки компактності, високій питомій одиничній потужності і світловій віддачі лампи використовуються і в нашій освітній установі, адже середня тривалість роботи ламп — 6000 - 20 000 годин. У європейських країнах проблеми утилізації люмінесцентних ламп просто не існує, оскільки вартість знищення закладена в ціну лампи або ж використану лампу можна обміняти на нову, звичайно, за нижчою ціною.

Завідувач кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування, професор, доктор сільськогосподарських наук Микола Клименко розповів про екологічну безпеку і небезпеку Рівненської області, існуючі проблеми, які потребують невідкладного вирішення. Темою дискусії на засіданні стало використання пральних порошків з фосфатами, від яких у Європі поступово відмовляються, розробляються проекти й виділяються гранти на використання бесфосфатних порошків і миючих засобів. Детергенти, потрапляючи в поверхневі води, дуже швидко опиняються в ґрунті й акваторіях. Через це щорічно фіксуються замори риби різновікових груп у річках Горині, Случі й Усті. Покращення екології краю Микола Олександрович вбачає у розробці стратегії сталого розвитку адміністративно-територіальної одиниці. Ще одним кроком, який упередить екологічну катастрофу, професор Клименко вважає запуск сміттєпереобного заводу, на якому пакуватиметься й виготовлятиметься альтернативне паливо, котре спалюватиметься на одному з підприємств Волині.

Андрій Мартинюк, голова Ради міської молодіжної громадської організації «Екоклуб», проаналізував перспективи розвитку енергоефективності у Рівненській області та її вплив на екологію. Доповідач акцентував увагу на важливості впровадження ефективного використання енергії та відновлювальних джерел енергії, зупинку розвитку ядерної енергетики і зменшення впливу людини на зміну клімату. Розповів, у тому числі, й про шляхи ефективного енергозабезпечення освітніх закладів області. Ще однією великою і зростаючою проблемою сучасності, вважає Андрій Миколайович, є транспорт. Відсутність велосипедної інфраструктури тільки ускладнює цю ситуацію, тому членам Обласної науково-методичної ради теж необхідно долучатися до її подолання, рятуючи довкілля й світ від повного знищення. І, щонайважливіше, прийшов час зрозуміти: доки ми не змінимо психологію споживання, екологічний крах планети, як Дамоклів меч, загрожуватиме повним винищенням усьому живому.

Завершуючи засідання, голова НМР академік Академії безпеки та основ здоров’я Андрій Юсенко розповів про залучення до діяльності Ради нових членів — Галини Туровської, викладача кафедри «Охорона праці та безпеки життєдіяльності» НУВГП, кандидата сільськогосподарських наук, доцента, та Ростислава Шикули, старшого викладача кафедри біології МЕГУ імені академіка С.Дем’янчука.

Практична частина засідання Ради відбулася на підприємстві «Укрбіотал». Екскурсію освітянам провів генеральний директор Олександр Тетеря. Зокрема, він розповів, що установки біологічної системи очистки стічних вод «BIOTAL» застосовуються на об’єктах, які не мають можливості підключення до централізованої каналізації, промислових стічних вод невеликих виробництв, які очищуються біологічно, автозаправних станцій. Крім того, фахівці підприємства здійснюють повну автоматизацію процесів очищення стічної води, можливість вторинного використання продуктів очищення тощо.

Звичайно, превентивні заходи значно покращують екологічну ситуацію в нашім краї, а залучення більшої кількості зацікавлених у подоланні екологічної кризи дарує шанс жити в країні, яка дбає про майбутнє кожного з нас.

Олена Кузменко,

методист обласного методичного кабінету НМЦ ЦЗ та БЖД

Рівненської області

Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ .

Попередня новина:

Наступна новина:

КОМЕНТАРІ

Сьогодні читають

Новини партнерів