На жаль, сучасне українське суспільство мало знає про Дмитра Донцова, про "вільного улана", Смолоскипа з минулого століття. Якщо охарактеризувати праці його життя і зупинитися на основному творі "Націоналізм", то кількома тезами, без дискусії, можна сказати, що він присвятив себе дослідженню надважливих життєвих питань: як може постати власна держава; питання власновладства української нації на українській землі; збереження української нації, її захист, ріст і поступ в культурному, політичному та геополітичному аспекті; як вивести націю на вершини світової величі, добробуту і слави; як забезпечити перспективи українців на своїй землі, як господарів; якими методами це досягати і хто може це зробити.
І саме зараз варто пригадати гостро – актуальні, повчально - цікаві тези, афоризми, сентенції та ідеї Донцова про націю і націоналізм, ідею і характер, тощо - для роздумів, для висновків, для дії…
"Великі слова великої сили":
- "Одиноким живим чинником міжнародного життя є нація.
- Що бракує українській ідеї, це "цілком новий дух".
- Всі зусилля англійських колоніальних отаманів – купців не привели б до нічого, коли б не велика ідея, що одушевляла їх, ідея вибраного народу, що має панувати над світом.
- Мусимо нести відважно свою віру, не схиляючи чола ні перед чужим, ні перед власними "маловірами"…Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу –володаря.
- Наша національна ідеологія трошки знає, але мало хоче.
- Тема "найвищого ідеалу" нації та доріг, якими до нього ідеться – така оклепана, як жадна інша.
- Питання державної незалежности не є питанням тактики, а засади.
- Великі ідеї все відрізняють істотне від побічного. В істотнім – не знають компромісів. Неістотне – лишають на волю долі, не зачіпаючи його, як царська Росія, що лишила нам шаравари, галушки, горілку, ковбасу, пісні і "малороссійскія драми"; або як большевицька Росія, що лишила нашій пресі нашу мову ( з чужим змістом), а владу для себе, лишила нам землю, а собі законодавство про неї і про нову панщину.
- Нас учили, що ідеал нації це "земля", "кусень хліба" та спокій…Якраз навпаки! Тим ідеалом є експансія, організованість, власновладство.
- Кожна нація має свій власний закон, свою власну правду й повинна лише їм коритися.
- Боротьба з існування є законом життя. Всесвітньої правди нема.
- Перед кожною нацією є дилема: або перемогти, або згинути.
- Воля влади, це є "розширення, втілення, ріст, стремління проти того, що ставляє опір".
- Чужовладство ж довело й до того, що під червоною Росією український мужик – "владєть зємльой імєєт право, но урожаєм нікогда". - Для кожного суспільного типу є свій критерій добра й зла, здоров'я й хвороби.
- Довгі століття нищили у нас не один здоровий інстинкт. Зробили з колишніх степових піратів - кліткових цвірінкайлів, які ревуть та стогнуть і ридають над своєю долею.
- Є вищі і менш варті народи, ті, що вміють правити іншими (і собою), і народи, що не вміють. Право сильних рас організувати людей і народи для зміцнення існуючої культури і цивілізації.
- Життя це не лиш туга. Але й гнів! Не лиш мир. Але й війна!
Отже, любов і ненависть, добро і зло, мир – війна, ідея - влада - нація не можуть існувати одне без одного, як життя без сонця. Заради життя.
- Безхарактерна суспільність, навіть при сприяючих обставинах, навіть при чужій допомозі, не творить нічого.
- "Людина може хотіти лиш те, що любить", а любити може лиш своє.
- Саме "знаю" без "хочу" безплідне, бо не перше, а останнє є двигуном у громадськім житті
- Світ належить до тих, які вміють хотіти.
- Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає.
- Гуманність — це оправдання для лінивства думки, для безхарактерності. Оскільки знаю — не збудовано нею досі жадної держави.
- Моторами історії, які здвигають і валять народи, - є одиниці, за якими тягнеться маса. В мирні часи, і в критичні, в монархіях і в республіках.
- Командує над іншими не завше найінтелігентніший, не завше найдужчий, але все – завзятіший, той, що виявляє найтвердішу вдачу.
- Амбіція, навіть геніальність – ніщо. Де нема характеру.
- Упертість, моральна відвага, всі риси, що складаються на поняття "характер", є невідкличні для всякого, хто прагне вести інших в ім'я якоїсь справи.
- Культ успіху – це не вірити у різні Хо, це не нарікати…це культ великих амбіцій і великої праці.
- Певність себе — це вміти вкладати голову у пащу живого льва, а не тягнути за хвіст мертвого.
- Хто гартує тіло, гартує душу, а моральний гарт і характерність — це фундамент сильної нації.
- Коли ви занадто загналися в один бік, тільки наглий і сильний зворот в інший бік поставить вас на належний шлях, не шукання "гармонії".
- Що є сила характеру?... Це — уміти, в рішаючу хвилину сказати — "так", чи "ні", стати з одної, або з другої сторони барикади…Це вірність переконанням, це вірність ідеї…Це знати чого хочеш і дуже цього хотіти…Це ніколи не вражатися невдачею… Це тлумити серед себе "ніяких", бо ніякі – це всякі, ні теплі, ні холодні, вічно готові перекинутися від одних до других…Це з зимною кров'ю — вміти орієнтуватися, звідки прийде найближчий удар…Коли ти можеш бачити зруйноване діло цілого свого життя і без слів взятися будувати його наново… Коли ти можеш бути коханком, не шаліючи з любови…Коли ти можеш бути сильним, не перестаючи бути ніжним…Якщо ти вмієш зберегти свою відвагу і не стратити голови, коли всі інші довкола тратять її… Це, нарешті, уміти дивитися на життя, як на гру; не бути по-хамськи втішеним по виграній, і по-хамськи пригнобленим по програній, завше всяку небезпеку сміхом зустрічати… — Тоді князі, боги, щастя і перемога, стануть на віки твоїми вірними рабами, тоді ти станеш людиною...а з людей, не з ганчірок чи опудал, складається нація. Хто не виховає людини, не виховає народу".
Дмитро Донцов, чи не Навчитель і Провідник сучасного і майбутнього нації. Адже, вчитель – це не той, хто навчає, а той, хто здатний надихнути учня виявити все найкраще в самому собі. А Вищі Сили подарували нашій нації велетня, який підказує, як заглиблювитися у себе, вказує напрям руху до Власної Правди і Добра, Власної Любови і Ненависти, Власної Істини і Волі, до Власної України, переступаючи через матеріальне, зневіру, бездуховість, зраду, боягузтво, плебейство, угодовство. Треба тільки вміти цим скористатися. І пам'ятаймо про ті часи, "коли було інакше; про добу безжурного завзяття, стоїчного гумору і вдач, які ломилися, та не гнулися; про добу, коли ще не стали загальноприйнятими чеснотами чесноти пса в буді; коли панували інші ті; які я обняв словом "характер". Коли тверді були люди в замірах, тверді в думках, тверді в поступуванню, тверді у вірі, в почуванню, в чині". Лише тоді постане Велика Українська Нація!
Про це повідомили в прес-службі Тернопільської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Волині у ДСНС триває ...
Наступна новина: "Говерла" до гри з ...
Кто такой таможенный брокер?
Эльдорадо у вас в кармане: обзор приложения для шопинга без границ
Карбамід: ефективне добриво для сучасного землеробства
Почему пептиды Хавинсона набирали популярность?
Стоматологія у Вільнюсі для тих, хто цінує якість