На Львівщині охрещені вогнем

На Львівщині охрещені вогнем

25.04.13 15:18 0 920
28 квітня минає 70 років з дня створення Української дивізії "Галичина". Її створенням заопікувався голова Українського Центрального Комітету (УЦК) професор Володимир Кубійович. Маючи холодний розум і твердий політичний реалізм, він бачив, що з одного боку Москва несе загрозу Україні, а з іншого, що в антиукраїнській політиці нацистський режим нічим не поступався більшовицькому, і що Україна стала ареною боротьби двох, озброєних до зубів, загарбників. Щоб протистояти їм, потрібно було мати добре озброєну, вишколену регулярну армію. А де було взяти зброю, амуніцію тощо? Тому дії членів УЦК були простими і логічними, себто взяти це все у ворога, а там, створивши сильну армію, змагати за свою державу!

Тут потрібно зазначити, що ідея створення міцної дисциплінованої Української Національної Армії (УНА) невиникла на порожньому місці. Її праобразами були: Легіон Руських Стрільців (ЛРС), створений ще у 1848р. о. Левом Цегельським та Українські Січові Стрільці (УСС), організатором яких був полковник Євген Коновалець. Цікаво, що членом "Бойової Управи" УСС був внук о.Лева Цегельського Лонгин. Недаремно вояки дивізії з гордістю себе називали січовими стрільцями. Навіть відзнаку взяли в ЛРС: щит лева з трьома коронами (дві зверху, одна знизу); у відзнаках УСС теж було зображення лева. По своїй суті дивізія була чисто українською, вона стояла в обороні українського люду від різноколірних зайд. Для прикладу можна назвати факт, коли молодий стрілець Володимир Наконечний заступився за пограбованих німцями мешканців с.Висоцьке (на Бродівщині), за що був убитий нацистами. Мешканці цього села свято бережуть пам'ять про нього і доглядають за його могилою.

Щодо абревіатури "Waffen SS", то у нацистській армії вона вживалася суто до німців і споріднених з ними націй (норвежців, данців). Дивізій СС усього налічувалося 38. З них майже половина були іноземними, в т.ч. російська, білоруська, литовська, естонська та інші. Українська дивізія "Галичина" була 14-ою гренадерською. Складалася вона з трьох полків і налічувала 15 тис. 299 вояків разом із старшинами і унтерофіцерами. На початку липня 1944 р. її перевезли з Нойхамера до Ожидова. 15 липня дивізія вступила у нерівний бій з наступаючими військовими Першого українського Фронту генерала Конєва. До 20 липня дивізія була оточена, а до 22 липня розбита. У пеклі, яке було назване "Бродівським котлом", загинуло майже 7 тис. українських юнаків. Таким був короткий, але яскравий, як спалах блискавки, шлях української дивізії, що стояла в обороні рідного краю від другого більшовицького поневолення.

На початку 90-их р минулого століття на горі Жбир, неподалік села Ясенова, що на Бродівщині, де точилися запеклі бої, Студентське братство збудувало пам'ятник дивізійникам, але невдовзі його підірвали. У 2008 році, за сприяння Бродівської районної організації ВО "Свобода", на горі Жбир встановлено новий пам'ятник. Щороку у липні тут відбуваються поминальні заходи за полеглими у "Бродівському котлі".

Про це повідомили в прес-службі Львівської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Повідомлення на Twitter про ...
Наступна новина: На Закарпатті призначено ...

КОМЕНТАРІ