За вікном проблискує весняне сонце і напередодні Великодніх свят ти неначе завмираєш в очікуванні дива, з нетерпінням чекаєш моменту, коли вся родина збереться за святковим столом, дідусь прокаже молитву, подякує за минулий рік, попросить в Бога за прийдешній та помолиться за кращу долю для України.
З роками починаєш ставити собі питання: а в чому суть тієї кращої долі і хто, власне, має нам її принести в нашу державу.
Тут мені згадуються думки, полеміки, надії і мрії, розчарування і зачарування на межі з психозами і обожнюванням уявних лідерів. Так, мабуть, таки бракувало Україні справді патріотичних, жертовних людей. Але де ж їх шукати? Стоп! Як де?! – на вулиці, у школах, у ВНЗ, у мало- і багатоповерхівках. Добре, заходимо у першу ліпшу школу, і що ми бачимо?! Ще на підході до неї – діти віком 11-12 років з цигарками за рогом, 13-14 - з пивом, а випускний вечір, за версією одного одіозного журналіста Франківська, – «щорічне шоу ригаючих бантиків». Та вже лишімо нашу школу, там насправді є і багато хорошого. Краще глянемо у під’їздах будинків. Саме тут, напевне, живуть вони – майбутні лідери України. Ой, що це у куточку? – купа, та й з п’яти поверхів сходової клітки світло тільки на одному. Мабуть ЄРЦ завалений скаргами від обурених мешканців. Як немає? Всіх все влаштовує?
І ця перекривлена роками лавочка, і розбита пісочниця, і недоглянутий газон… Хто цим має займатись? – відповідь проста: будь-хто – ЖЕК, депутат, міфічна влада, президент, прем’єр – будь-хто. Тільки не Я.
А чому не Ти? – бо мене все влаштовує, й без того багато проблем…
Мені здається, що у цьому «ВСЕ ВЛАШТОВУЄ» і захована основна проблема. Ми ставимо собі за приклад Хмельницького, Мазепу, Шевченка, Франка, Бандеру, Стуса, Чорновола, забуваючи тільки одне – їх таки дещо не влаштовувало. А запитаймо себе: якби їх ВСЕ влаштовувало, то чи мали б ми тепер Україну?
БАЙДУЖІСТЬ…
Є ще одна річ, без якої, мабуть, не будемо жити в щасті, благополуччі, повноті.
МОРАЛЬНІСТЬ…
Так, нещодавно декілька народних депутатів із Прикарпаття, а саме: Руслан Марцінків, Олександр Сич, Руслан Зелик, зареєстрували у Верховній Раді законопроект про заборону абортів і наштовхнулись на шквал критики з одного табору і брак підтримки - з іншого. Як для мене, депутата міської ради, приклад цих відважних, принципових людей завжди буде уособленням майбутнього, як для України, так і для молоді. Про тих, хто критикує, не можу нічого доброго сказати, а поганого - не хочу. Але для сил, які поважно зберігають нейтралітет, скажу: чи знав увесь «цивілізований світ», як його звикли називати, у період Другої світової війни з його розвідкою, агентурою, системою захисту, втікачами і перебіжчиками про ті звірства і масові вбивства, які чинили фашисти у своїх концтаборах. Чи знали про це лідери воюючих держав?
Я не знаю, яке життя доведеться прожити. Але чомусь мені здається, що в його кінці Бог таки запитає в нас: коли ми бачили несправедливість до людей, що нас оточують, до нашої країни, чи могли ми щось зробити, змінити?
І якою була наша позиція? Чи нас тоді також все влаштовувало?
.soc_no a{color:#d6d6d6; font-size:8px;} .soc_yes a{color:#d6d6d6; font-size:8px;display:none;}SocButtons v1.4 Наступна > Відеогалерея
Про це повідомили у Івано-Франківській міській раді
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Тернопільщина: працівники ...
Наступна новина: Світова серія. Федорова та ...
Преимущества быстрых займов на карту онлайн
Український бренд дизайнерського одягу CAT ORANGE
Talvi Ukraine объявляет грандиозные скидки на Black Friday
Коли потрібна термінова консультація педіатра?
Услуга "Семейный водитель": Ваше спокойствие и безопасность ваших детей