Як не буває двох абсолютно однакових людей (навіть близнята мають індивідуальні риси), так нема й двох ідентичних почерків. Лише на перший, поверхневий, погляд є чимало схожого у манері письма багатьох людей, але насправді – кожний рукопис можна розрізнити: навіть у тому випадку, якщо з якихось причин або й навмисне особа змінила стиль виведення літер. Як то кажуть, що напишеш – не зітреш!
Дуже цікавою видається, зокрема, такий вид експертизи як діагностична. Почеркознавці пояснили, що аналіз рукописного тексту дає можливість розпізнати професійні навики автора, рівень його освіти й навіть визначити, хто він – чоловік чи жінка (хоча й підмічено, що ця грань у почерках усе більше стирається). Які ж конкретно ознаки допомагають почеркознавцям? Виявляється, це й довжина речень (чим складніше побудоване, тим, відповідно, й вищий рівень освіти), а також вживання найбільш типових для представника певного фаху слів.
Усе стає суттєвим під час дослідження матеріалів: як автор формує абзаци, розставляє крапки та коми. Втім, експерти не займаються так званим, графологічним аналізом , тобто малюванням психологічного портрету «письменника». Не беремося стверджувати, що графологія – псевдонаука, але усе-таки вона послуговується дещо «розмитими категоріями». Натомість почеркознавство спирається на наукове підґрунтя, адже сумнівів у такому виді аналізу почерку, як ідентифікація особи, що виконала текст чи підпис, не повинно бути. Ще один секрет «кухні» експертів – для дослідження вони нерідко відбирають всі варіанти якоїсь конкретної букви і вивчають найменші нюанси її пропису, відтак видають типовий «зразок».
Найвищим «пілотажем» у цьому виді аналізу є визначення авторства підпису. Встановити істину тут допоможе не стільки мікроскоп, чи якесь інше технічне приладдя, як власне сам експерт, його досвід та професійна інтуїція. І недаремно така ділянка роботи – найтяжча і найвідповідальніша. В особливо складних випадках «розслідування» провадять двоє спеціалістів, і вони можуть навіть скласти дещо різний опис об’єкту дослідження, але як правило, висновок завжди збігається. Що ж, в НДЕКЦ – справжні знавці свого діла, які до речі, обслуговують сім областей України (в плані територіальної належності до Львівської залізниці), виконують ще й запити підрозділів управлінь міліції, служби безпеки Львівщини, обласної прокуратури, податкової міліції та військової прокуратури ЗОК.
У важливості ідентифікації «автографів» мабуть нікого не треба переконувати. Адже з початку 2000-х років набуло популярності кредитування (цим видом банківських послуг нерідко користаються й шахраї, чимало зловживань виникає й під час оформлення приватної власності на земельні ділянки, нерухомість). Тож неправдиві довідки про зарплату, підроблені заповіти і дарчі, фальшиві рішення про передачу у власність землі – увесь цей вал сфабрикованих різномастими спритниками паперів – щоденна копітка праця для експертів.
Провідний фахівець Сергій Воробйов (до слова, у 1973 році став засновником експертної служби транспортної міліції і до 2005 року очолював її) навів приклади, коли вдалося розкрити резонансні злочини саме завдяки аналізу почерків. Так, в 1994 році, на ст. Болехівці біля м. Стрий стався схід вантажного потягу (невідомі розібрали рейки), а поблизу місця події правоохоронці знайшли пакунок із листом. Зміст «послання» був загрозливий: зловмисники вимагали грошову виплату (100 тис. доларів), інакше, мовляв, продовжуватимуть шкодити залізниці й людям. Аби розшукати цих зухвальців, спеціалісти-почеркознавці провели близько десяти тисяч експертиз у селі Болехівці, містах Стрий та Дрогобич.
Виявилося, що терористи доморощені – брати близнюки, місцеві мешканці, за якими тягнувся цілий шлейф злочинів. Раніше вони позбавили життя свою двоюрідну сестру, згодом заподіяли тяжкі тілесні ушкодження кільком водіям. Вигадали екстраординарний спосіб – кидали електродріт під напругою через міст, унаслідок чого автовласники отримували ураження ніг. І тоді шибайголови залишали на місці пригоди листи з погрозами. Складність для експертизи полягала насамперед у тому, що один із хлопців диктував текст, а другий – писав, тож стиль висловлювань не збігався з манерою написання літер.
Інша історія трапилася у 2010 році на Львівщині (Перемишлянський район). Тут викрили справжню організовану злочинну групу, в складі якої були колишній працівник правоохоронних органів, його дружина, професійний художник та секретар однієї із селищних рад. Змовники підробили 33 заповіти (від імені літніх людей, мешканців кількох сіл), звісно з корисливою метою – аби чуже майно дісталося їм.
Дослідження такого ж плану, за запитом СБУ, довелося проводити експертам у Закарпатті: з-поміж опрацьованих ними рішень міськради щодо передачі у приватну власність земельних ділянок поблизу кордону майже 90 відсотків виявилися фальшивими. Хоч і багато для махінаторів надрукував комп’ютер, але ж змушені вони залишати й «автографи», які стають доказами у ході слідства й розгляду судових справ.
У наступній розповіді експерти НДЕКЦ УМВС України на Львівській залізниці розкриють деякі таємниці не менш складного експертного аналізу акцизних марок та грошових знаків.
Наталя ЗАМЕДЯНСЬКА,
кореспондент газети «Міліцейський кур’єр»
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Волині гаражним та ...
Наступна новина: Житомирські правоохоронці ...
Преимущества покупки лекарств в онлайн-аптеке Polza
Сучасні каміни для дому дають тепло, затишок та стильний інтер'єр
Зимняя теплица: несколько советов по выбору теплицы и выращиванию
Таємниця жіночої любові до моди: одяг, взуття та аксесуари