Андрій Козицький та Микола Посівнич обговорили питання післявоєнної геополітичної ситуації та її наслідків для України, причини та перебіг Холодної війни, розвиток тоталітарних і демократичних держав. Михайло Галущак запропонував учасникам зустрічі висловити свої думки з приводу сьогоднішнього переосмислення подій Другої світової війни та 9 травня 1945 року.
Андрій Козицький зазначив: "У багатьох народів є приказки на кшталт "найгірший мир кращий від найкращої війни". Але тільки після Другої світової війни цей план вдалося зреалізувати. Почалось усе з того, що народи помирились між собою. В Україні ж ми бачимо, що суперечки тривають; на мій погляд, спроба увійти у цю суперечку – це спроба комфортніше себе почувати.
Намагання прихильників совєцької тези говорити про "перемогу" – це намагання затушувати незручні питання про мільйони жертв, колосальні втрати, питання, чому зараз переможці живуть гірше за переможених тощо. Є відомий принцип совєцького агітпропу, який полягає в наступному: "якщо втрати були надто великі, то треба оголосити це героїчною загибеллю, моральною перемогою". В такій ситуації, коли людина німіє перед трагедією смерті, якось уже незручно ставити питання, чи був сенс посилати тих хлопців на смерть.
У Совєцькому Союзі і в сьогоднішній Росії "переосмислення" Другої світової війни полягало у створенні міту, що "ми перемогли" – і жодних запитань. Правда, зараз вже допускають, що "празднік со слєзамі на глазах". Так яке ж може бути свято на могилах? Мій батько, який служив у Червоній армії при Сталіні, розповідав, як його знайомі однополчани-росіяни розповідали про ситуацію, коли Червона армія відбила від німців однин російський населений пункт і на вулиці ще залишилось кілька повішених нацистами росіян. Після "визволення" відбувся мітинг і одразу ж після мітингу розпочався концерт. Мій батько тоді запитав: "І що не зняли тих людей?". Росіянин, який розповідав цю історію, в цей момент зупинився: "Так, а ми й не подумали…". Уявіть собі, до якого треба морального звиродніння дійти, щоб святкувати, не поховавши своїх убитих. Я вважаю, що це розуміння має прийти завдяки якомога ширшій популяризації знань про те, наскільки ця війна була трагічною для України".
Микола Посівнич погодився, що 9 травня має стати для українців Днем пам'яті та примирення. У своєму виступі історик звернув увагу на велику кількість жертв серед українців у цій війні. "Сталін казав, що загибель однієї людини – це трагедія, а коли гинуть мільйони – це суха статистика. Якщо проаналізувати демографічну статистику Західної Європи та України від початку ХХ століття до його кінця, то західні держави, на відміну від українців, збільшили свою чисельність практично удвічі. Тож перебування в Совєцькому Союзі у нас забрало 40 мільйонів "живих, мертвих і ненароджених". Завершуючи, Микола Посівнич наголосив, що ми повинні пам'ятати всіх українців, які воювали у цій війні.
Про це повідомили в прес-службі Львівської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Борис Клімчук: Від ...
Наступна новина: Луцьк: «Проспект розваг» та ...
Топ-5 Лайфхаков: Как Открыть Сейф
Кому Насправді Потрібна Реклама На Білбордах По Всій Україні
Женские часы: как выбрать идеальную модель для делового стиля и летних образов
Понятие и признаки инфантильности: как распознать психологическую незрелость
Самі дієві мазі з трав