Про останні події у спілчанському житті, здобутки журналістів Прикарпаття, нові конкурси для працівників мас-медіа поінформувала учасників семінару голова Івано-Франківської обласної організації НСЖУ Вікторія Плахта. Учасники семінару хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять голови НСЖУ Ігоря Лубченка, який рік тому відійшов у вічність.
Оскільки гряде процес реформування комунальних друкованих ЗМІ, то до програми семінару ввійшли питання, які нині для журналістського середовища є на часі: «круглий стіл» з питань реформування комунальних ЗМІ; майстер-клас з питань економічної діяльності міськрайонних ЗМІ; консультації з юридичних питань. Редактори комунальних ЗМІ Прикарпаття під час «круглого столу» жваво обговорювали нинішній стан місцевої преси, проблеми взаємостосунків із співзасновниками (зокрема, ситуацію, що склалася у Косівському районі, де районна рада самочинно відсторонила від співзасновництва колектив редакції місцевої газети), можливі варіанти і нюанси майбутнього реформування друкованих видань. Валерій Горобець висловив припущення, що остаточне прийняття законопроекту можливе вже восени поточного року. До цього документ буде винесений на розгляд народних обранців у першому читанні, після чого в нього можуть бути внесені необхідні поправки. "Одне з головних правил Євросвіту — вільна від впливу влади преса. От ми із 2005 року обіцяємо Європі: “Та реформуємо, обов’язково реформуємо”. А тут уже всі терміни вийшли. Восени — можливе підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. А “під ногами плутається” нереформована преса — давня невиконана обіцянка... Тож Рада Європи вимагає, а політичні карти саме зараз лягли так, що, як не хочеться, а треба зробити”, — резюмує Валерій Горобець.
Чи зуміє влада зробити це правильно? Чи вдасться їй хоч цю реформу провести розумно, без стагнації, без ламань, без нищення? Ключове питання — чи зможуть районні газети після реформи вижити як бізнес? Валерій Горобець, який 26 років працює редактором районної газети, більш як 13 років секретарює в НСЖУ (веде блок питань комунальної преси), має оптимістичну відповідь на це запитання. І, більше того, навіть бачить позитив.
«Хто би не прийшов до влади, до місцевих рад, він сприймає комунальні засоби масової інформації, як свою вотчину, бажає піаритися, вказувати редакціям, що і на якій сторінці має бути надруковано»,— констатувала Тетяна Котюжинська. — Намітилася особливість: найчастіше ЗМІ мають великі проблеми з високопосадовцями у тих містах і районах, де мізерна дотація, а не достатнє бюджетне фінансування». Тому, щоб убезпечити друковані ЗМІ від втручань у редакційну політику, мусить відбутися процес роздержавлення. Та якби нас реформували на самому початку державності, ми всі давно дали б собі раду, повірте, — переконаний Валерій Горобець. — Трансформувалися б собі потрохи разом із суспільством”.
За словами Тетяни Котюжинської, за 20 років написано майже 90 законопроектів про роздержавлення преси. Однак ніхто, в тому числі й розробники законопроектів, у нашій країні ніколи не цікавився справжнім станом місцевої преси, її економікою, аналізом видатків-доходів, самою економічною можливістю вести газетний бізнес на малих територіях, якими є більшість сільських районів країни. «Ситуація ускладнюється й тим, що райони дуже різні за рівнем менеджменту, міцністю хребта редактора, якістю видань, умовами для ведення бізнесу», — каже Валерій Горобець. Однак він вважає, що не треба лякатися роздержавлення, бо, як показує досвід Європи, на тлі загального падіння тиражів друкованої преси наклади саме місцевих газет, найближчих до людей, стабільні й навіть зростають. Місцева преса потрібна для громад. Це капілярний рівень інформації, без нього неможливо побудувати громадянське суспільство. Валерій Горобець наголосив, що в усіх країнах Європи є державна підтримка місцевої преси для того, щоб люди отримували місцеву інформацію і щоб не допустити монополії. На «круглому столі» висловлено сподівання, що мусить у держави стати розуму й мудрості реформувати хоч одну галузь нормально, не знищуючи все живе, а, навпаки, надавши місцевій пресі нового імпульсу. Так, для цього потрібний перехідний період пільг і підтримки, треба просто допомогти місцевій пресі, реформувати її так, щоб у кожної газети, в кожного колективу з’явився шанс, переконаний Валерій Горобець. Він наголошує, що потрібна допомога в навчанні: редакторів — сучасного менеджменту; бухгалтерів — фінансового аналізу й прогнозування; дизайнерів — новітніх підходів до верстки газет; журналістів — уміння писати сміливо, але відповідально. Тетяна Котюжинська запевнила редакторів, що Національна спілка журналістів настоює на соціальній спрямованості закону про роздержавлення друкованих ЗМІ, який би передбачав надання приміщень в тривалу оренду, безоплатну передачу майна, пріоритетне право реформованих видань на укладання угод з владою на опублікування офіційних матеріалів. “Нині, за великим рахунком, і справді не так важливо, з яких причин і міркувань Президент дав імпульс прискоренню реформування преси. Важливим є сам факт прискорення. У нас реально з’явився шанс на справжню модернізацію самих себе і своїх видань, —переконує Валерій Горобець. «Тож не гаймо часу, не стогнімо, не хапаймося за голову, не впадаймо у відчай — змінюймося!» — закликав колег з Прикарпаття редактор газети степового району. Валерій Горобець переконаний, що більшість колективів районних газет зможуть подолати цей шлях. «Коли вже стане питання руба: чи життя, чи смерть, — зможуть. Бо відступати не буде куди!»
Під час «круглого столу» редактори газет висловили пропозиції для внесення у відповідний законопроект про роздержавлення. Чимало запитань було адресовано юристу Тетяні Котюжинській, яка є визнаним фахівцем в Україні в галузі медіа-права.
Про це повідомили у Івано-Франківській обласній державній адміністрації
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Закарпатська область: ...
Наступна новина: На Рівненщині завершили ...
Зачем заказывать печать визиток у профессионалов?
Найти честного адвоката в Киеве: основы и советы
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві